Український тризуб: «Оздоба питоменна, не запозичена»
У країни досі немає Великого Гербу, але «малий Герб» - тризуб – має прадавні корені та завдяки своїй лаконічності міцно «прижився» у використанні
Герб Держави Україна — синій щит із золотим тризубом київського князя Володимира Великого – за Конституцією, один із трьох державних символів - нарівні з прапором і гі́мном.
Відкритий конкурс проектів державного герба України оголосили ще 24 червня 1991 року - за два місяці до проголошення Незалежності - немов щось відчували. Робочу групу було створено під егідою Комісії з питань культури і духовного відродження ВР, до неї увійшли історики, мистецтвознавці та музейники. Для участі в конкурсі надійшло понад 200 робіт, з яких 192 мали зображення тризуба. Вони всі тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління. Переміг проект розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. Їхнє напрочуд елегантний ескіз нині знаний у всьому світі.
Від малого – до великого
Затверджене 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради України зображення герба мусило «розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ». Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із зазначеними пропорціями щита і тризуба.
Постанова визначала Тризуб «малим гербом України», з огляду, що мав бути і «великий». Міністерство культури в 2007-2008 роках проводило конкурс проектів Великого герба, за підсумками якого 15 липня 2009 року Кабмін затвердив проект Великого Державного Герба України, який включав зображення трьох історичних гербів України Малого Герба (Тризуба) в центрі, обабіч — фігури лева і запорожця, а зверху — княжа корона. Але оскільки у проекті побачили низку помилок і неточностей його так і не було внесено на розгляд Верховної Ради. Він і досі чекає десь у архівах ВР. І дарма – великий герб, на наш обивательский погляд, виглядає вельми привабливо.
Щодо походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною. Відомо до 40 тлумачень знаку - тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім'я перемоги життя над смертю. Є гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
Утім, є спостережливе сучасне трактування.
Зображення тризуба археологи знаходять повсюдно на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Посли Київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб. Для Володимира власна монета була символом влади, символом держави, підкресленням його авторитету. На срібляниках і златнику Володимира пізніше з’являється його родовий герб тризуб.
Тризуб був і на срібних монетах Ярослава Мудрого
Князь Володимир, увівши християнство, й сам став прикладом смирення: востаннє одружився та зайнявся зведенням храмів. За такий приклад навернення Ватикан звів у головному храмі святого Петра український вівтар з двома фресками, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира з тризубом та Десятинною церквою.
До речі, фресок інших царів чи голів держав у храмі - серці Ватикану, немає.
«Оздоба питоменна, не запозичена»
Традиція використання тризуба як гербу веде свій початок від герба Української Народної Республіки, від ухвал 12 лютого 1918 року Малої ради у Коростені та 22 березня того ж року Української Центральної Ради в Києві. З 22 січня 1919 року, згідно із законом про Злуку, Тризуб став використовуватися і як герб Західно-Української Народної Республіки. У законі, ухваленому Малою Радою 25 лютого 1918 року в Коростені (Київ тоді був захоплений більшовиками), ідеться: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого».
До певної міри це сталося несподівано, адже серйозні знавці геральдики, зокрема Георгій Нарбут, наполягали щоб за герб нової України без усяких змін взяти герб Гетьманщини, а саме, козака з мушкетом. Але ж сам Нарбут і проклав дорогу тризубу, розмістивши його на проекті нових українських грошей.
Тож потім марно критикував герб Василя Кричевського за те, що це «робота художника, а не геральдиста».
Автор гербу Василь Григорович Кричевський — український маляр, архітектор, графік - був одним з великої родини художників Кричевських. За української влади його обрали першим ректором Державної Академії Мистецтва в Києві, за радянської - був професором Архітектурного Інституту. Василь Кричевський став першим українським митцем, що розпочав працювати в кіно, з його ініціативи та за проектом створено будинок-музей Шевченка біля нинішнього Майдану, також він архітектор музею Шевченка на Тарасовій горі та Будинку письменників ("Роліт") у Києві. Під час Другої світової війни переїхав до Німеччини, потім до Каракаса (Венесуела), де й помер 15 листопада 1952 року. Через деякий час відбулося перепоховання Митця на українському цвинтарі в м. Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США.
Сама назва «тризуб» з’явилася та прижилася вже після того, як його затверджено державним гербом УНР. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР.
Тризуб використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був тризуб із мечем на місці середнього «зуба».
В Український повстанський армії Тризуб прикрашав нагороди та бофони – повстанські гроші, він неодмінно з’являвся у друкованих виданнях та на плакатах…
… а також став важливою ознакою на формі. М'який кашкет-мазепинка з сукна захисного кольору з V-подібним вирізом і тризубом. Саме характерний кашкет з відзнакою допомагав упізнавати своїх в умовах, коли повстанці мусили носити різні трофейні однострої або цивільне.
Тризуб і сучасність
У СРСР тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.
Впродовж 1950–1980 років КГБ неодноразово заводило справи про використання націоналістичної символіки. Так, у ніч проти 1 травня 1966 року, над будівлею Київського інституту народного господарства вивісили саморобний синьо-жовтий прапор з домальованим чорнилами тризубцем (на фото), 30 грудня 1967-го синьо-жовтий прапор із тризубом почепили на будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську, січня 1984 року – над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.
Особливим часом для державної символіки стали події зими 2013-2014 року, на Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах.
Російська агресія в Криму і на сході України в 2014 році розпочалася із гонінь та фізичного знищення як української символіки, так і її носіїв. 16-річного школяра з Краматорська Степана Чубенка вбили за синьо-жовту стрічку, знайдену в рюкзаку. Депутата Кримської сільради Геннадія Хитренка розстріляли у дворі його будинку. Взагалі, станом на червень 2017 року було зафіксовано 50 страт цивільних осіб та нелюдські катування. За піднятий український прапор і нині перебуває у російському ув’язненні кримчанин Володимир Балух.
20-річний боєць-доброволець з батальйону "Айдар" Василь Пелиш з містечка Старий Самбір на Львівщині втратив руку, потрапивши в полон до ворога під час бойових дій на Сході. Це сталося в серпні 2014 року під Луганськом, коли він єдиний вижив з усього екіпажу згорілого БТР. Про час, проведений в полоні, Василь згадувати не любить, хоча не приховує, що йому майже до плеча відтяли руку через татуювання "Слава Україні". "Я був притомний, - каже Василь, - бачив, як мені відпилюють руку» ... Коли до Києва приїхали канадські фахівці і привезли бійцеві довгоочікуваний протез, той був... з тризубом!
У грудні 2015 року гігантський Державний Герб України склали із бронетехніки - танків та БМП - бійці танкового батальйону 28-ї механізованої бригади, 80-ї окремої десантно-штурмової бригади та 79-ї окремої аеромобільної бригади. Його довжина сягнула 75 метрів, а ширина – 47 метрів.
Рекорд встановили під час одного з етапів військових навчань, організованих Генеральним штабом Збройних сил України на полігоні «Широкий лан» у Миколаївській області. Унікальне досягнення офіційно зафіксували представники «Національного реєстру рекордів України» у номінації «Найбільший тризуб із бронетехніки».
Тризуб як мистецтво...
Взагалі, тризуб чи не найпопулярніший об’єкт для вітчизняної Книги рекордів!
У с.Остриня на Івано-Франківщині Тризуба виклав на схилі карпатської гори колишній вояк УПА Анастасій Козак. Розміри кам'яного символу України: 19 м висоти, 13 м ширини, висота центральної частини 25 м. Камінь переносився вручну, у двох сумках вагою по 10-12 кг. Відстань від гори до кар'єру — 800 м. На час викладання тризубу в 1992 році Анастасію Паньковичу було 70 років. Також він обсадив контур тризубу смерічками і туями.
Завдяки своїй графічній простоті тризуб – улюбленець творчих натур, бо може бути легко використаний в оформленні хоч для високих публічних тем, хоч у буденних речах. У колекції пані Галини М. – 231 зразок креативного використання графіки тризуба.
У травні 2014 року на готелі "Парус" в Дніпрі фанати футбольного клубу "Дніпро" намалювали найбільший в Україні герб країни.
У вересні 2016 року в тому ж таки Дніпрі 6 тисяч спеціально зварених карамельок склали в великий Герб країни, і найсолодша емблема знову таки потрапила в Книгу рекордів України (висота Герба склала 3,9 м, ширина - 2,6 м). Для приготування карамельній майстрині Олені Губайдуліній знадобилося 60 кг цукру і тиждень часу.
У День національного прапора України, 23 серпня 2019 р., на аеродромі “Коротич” Харківського аероклубу скайдайвери з 12 країн світу спільно з українськими парашутистами у вільному падінні зібрали фігуру “тризуб".
Зазначається, що стрибки були з двох бортів Ан-28. У фігурі взяли участь, окрім українців, представники Австралії, Німеччини, Румунії, Швеції, Польщі, Франції, Словаччини та інших країн.
...і тема вивчення
У серпні минулого року в центрі Києва Інститут національної пам'яті у співпраці з видавництвом «Родовід» відкрили фотодокументальну виставку «Символ твоєї свободи. 100 років Державного Герба України» - ґрунтовну і всебічну наукову розповідь про символи України, про історію Державного Герба України та людей, причетних до його створення.
Підготував Олександр Волинський, Київ