2019 рік: планета Земля горить і потопає водночас
На рішучі політичні кроки, які дозволять скоротити викиди парникових газів, залишилося якихось півтора роки
2019 рік приніс нам «надзвичайну кліматичну ситуацію»: концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла найвищої позначки за всю історію людства, тільки в липні в Гренландії розтануло 179 мільярдів тонн льоду, унікальні вологі ліси Амазонії близькі до втрати своєї здатності стримувати глобальне потепління, сажа від лісових пожеж у Сибіру осідає в Арктиці, до невпізнання змінюючи її.
Під гарячим сонцем висихає і спалахує Середземномор’я. У серпні цього року в Туреччині сталося 300 пожеж, в результаті яких було знищено сотні гектарів лісу. У грецькому місті Східна Аттика, де торік у пожежах загинули 98 осіб, знову спалахнула масштабна лісова пожежа.
Наступні 18 місяців матимуть вирішальне значення у боротьбі з глобальним потеплінням. Такі прогнози дають провідні вчені-кліматологи, повідомляє BBC.
Аби уникнути неминучої біди, слід уже найближчі десять років - до 2030-го - скоротити викиди двоокису вуглецю на 45%. Тому рішучі політичні кроки, які дозволять скоротити викиди СО2, необхідно вжити до кінця 2020 року, з огляду, що державне планування в промислово розвинутих країнах зазвичай охоплює п'ять-десять років. Якщо плани відсунути «на далі», можна просто не встигнути.
Тонемо…
Безпрецедентні природні пожежі в Сибіру та інших регіонах планети протягом кількох тижнів викинули в атмосферу діоксид вуглецю - один з парникових газів, що зумовлює глобальне потепління – і «вічна мерзлота» виявляється аж ніяк не «вічною» і тане небаченими темпами. Щорічно тільки Росія виробляє близько 1,6 млрд тонн діоксиду вуглецю, за два літніх місяці 2019 року природні пожежі додали в атмосферу Арктики близько 6,25% річного обсягу російських викидів.
Зменшується площа та товщина криги і в Південній півкулі
Українські прибережні території теж під загрозою підняття рівня води у світовому океані
… і горимо водночас
Cвітові лідери терміново повинні докладати більше зусиль для порятунку планети. Цьогорічні пожежі в Сибіру та в Амазонії призвели до викидів десятків мегатонн вуглекислого газу в атмосферу.
За масштабами лісові пожежі цього року перевершили 2016 рік. Екологи відзначають, що самі по собі пожежі – не новина: амазонські ліси завжди горять під час посухи. Однак в цьому році з дощами не було проблем. У чому ж справа? У тому, що причина - людський фактор. У бразильському підрозділі Greenpeace вважають, що пожежі стали наслідком політики нинішнього президента країни Жаїра Болсонару.
Колишній десантник відомий вкрай правими і консервативними поглядами, а також скандальними заявами – такий собі «маленький Трамп». Як і американський президент, його бразильський колега до повідомлень про небезпеку через зміну клімату ставиться скептично. Під час виборчої кампанії Болсонару обіцяв зробити ліс більш доступними для аграрного виробництва та видобутку корисних копалин. Тепер екологічні організації кажуть, що саме він заохочував власників ранчо, фермерів і лісозаготівельників експлуатувати і спалювати тропічний ліс як ніколи раніше, з почуттям повної безкарності.
Ліс горить і на іншому боці планети. Американське космічне агентство NASA лише за один тиждень у липні зареєструвало 262 тисячі джерел пожеж у Росії, дим від яких досяг США і Канади. Частинки сажі із шлейфу диму, які досягають Арктики, осідають на сніг і лід - вони стають темнішими - а значить, гірше відображають сонячні промені, поглинають більше тепла і ще швидше тануть.
Зникнення цілих видів тварин
І якщо люди можуть сховатися від спеки за кондиціонерами, то у тварин воїстину лихо. Тисячі коал загинули внаслідок зневоднення протягом тривалого періоду спеки в Австралії, повідомляє BBC.
За даними Австралійського фонду захисту коал, у дикій природі залишилося менше 80 тисяч цих тварин. "Кількість коал у світі настільки зменшилася, що вид можна вважати "функціонально вимираючим», - йдеться у повідомленні, оскільки у Фонді вважають малоймовірним, що ці коали зможуть народити потомків. Саме у таких випадках тварин і називають "функціонально вимираючими".
Через зникнення білосніжного покриву в Арктиці Земля гірше відбиває сонячні промені, відтак глобальна температура продовжить підвищуватися. Але втрата морського льоду створює серйозну загрозу для арктичних видів тварин — тюленів, риб, вовків, лисиць і білих ведмедів. На льоду полюють ведмеді, де лисиці та вовки створюють зграї. Крига забезпечує основу для росту водоростям - початковому елементу ланцюга харчування: водоростями харчується зоопланктон, його, своєю чергою, поїдають риби, далі — тюлені та ведмеді. Тож зменшення кількості водоростей підриває весь харчовий ланцюг.
Сподіваємося на краще, готуємося до гіршого
Найближчим серйозним кроком до виправлення ситуації має стати Саміт з кліматичних дій у Нью-Йорку 23 вересня, який скликає Генеральний секретар ООН. Антоніо Гутерріш у серпні спеціально приїхав на G7 і закликав світових лідерів виступити не з промовами, а з пропозиціями і реальними планами щодо скорочення викидів.
«Згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації, рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері досяг найвищої позначки за всю історію людства: такий рівень концентрації CO2 існував 3-5 мільйонів років тому, тоді і температура була значно вищою, і рівень морів був від 10 до 20 метрів вище», – наводять його слова Новини ООН.
Так виглядатимуть Лондон…
… і Одеса...
...якщо середня річна температура підвищиться ще на 4 градуси
«Все, що відбувається – це надзвичайна кліматична ситуація. Сьогодні вона набагато гірша, ніж у Парижі (на момент прийняття Паризької угоди щодо клімату в 2015 році – Ред)… Як наголошують експерти Міжурядової групи зі зміни клімату, ми повинні утримати підвищення температури в межах 1,5 градусів за Цельсієм кінця століття, досягти нульового рівня викидів вуглекислого газу до 2050 року, на 45 відсотків скоротити викиди парникових газів до 2030 року», – заявив глава ООН.
«Сподіваюся, що країни розглянуть план досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року і не дати температурі піднятися більше ніж на 1,5 градуси до кінця сторіччя», - підсумував він.
Після Саміту з кліматичних дій у Нью-Йорку, у столиці Чилі Сантьяго в грудні 2019 року відбудеться Всесвітня кліматична конференція ООН.
Крім того, наступного року відбудеться зустріч учасників Конвенції ООН з морського права для обговорення нового договору з використання світового океану.
Теоретично, вихід є, але і протидія чимала
Теоретично, вихід є - для протидії змінам клімату потрібні насамперед такі три кроки: оподатковувати забруднення, а не людей; припинити субсидувати видобуток невідновлювальних корисних копалин; припинити побудову нових шахт вже з 2020 року.
Нагадаємо, що Паризька угода має на меті утримати зростання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року. Однак сучасні об'єми викидів парникових газів призведуть до зростання майже вдвічі вищого - 3,5°C до 2100 року…
Деякі країни, такі як Велика Британія, перевищують свої «паризькі зобов’язання» і планують до 2050 року повністю припинити викиди парникових газів - цей намір британський уряд зафіксував у новій кліматичній стратегії країни. Але загалом дані у Парижі обіцянки щодо боротьби зі зміною клімату не виконуються, зокрема і під тиском бізнес-кіл та правих популістів.
1 червня 2017 року президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що США припиняють участь у Паризькій угоді, правда, вихід, згідно з договором не може відбутися раніше 4 листопада 2020 року, а 3 листопада - от же іронія доля - в США пройдуть президентські вибори.
Папа Римський Франциск закликав уряди країн світу вдатися до рішучих кроків з протидії змінам клімату, серед яких відмова від викопного палива. Відповідну заяву він оприлюднив 1 вересня, повідомляє Радіо Свобода. Папа оголосив про початок кількох тижнів молитви для християн, щоб привернути увагу до проблеми забруднення та використання природних ресурсів.
У заяві Папи також згадується саміт ООН за збереження клімату, який має відбутися 23 вересня в Нью-Йорку.На його думку, ця подія є нагодою для урядів «взяти на себе відповідальність і показати політичну волю до рішучих заходів», щоб якомога швидше досягнути нульової позначки викидів парникових газів та обмежити підвищення середньої температури по планеті. Таке обмеження передбачене в Паризькій кліматичній угоді 2015 року.
І якщо цього не зробити, то й справді залишиться тільки молитися.
Підготував Олександр Волинський
Інфографіка проекту ТСН "Глобальне потепління"