Сенцов прокоментував обмін: Путін не людей своїх хотів отримати, а поступки
Український режисер Олег Сенцов вважає, що довгі переговори з Росією про обмін українських політв'язнів пов'язані з тим, що російська система "не може дати назад", своїх людей їм не треба, а амбіції президента РФ Володимира Путіна понад усе.
Про це Сенцов заявив на першій після звільнення пресконференції, відповідаючи на запитання, чому раніше не відбувся обмін політв'язнів, у тому числі і його, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Всі ці роки робота велася постійно і на всіх рівнях. Але просто російська система - це система, яка не може дати назад. Якщо вони сказали, що вони (українські політв'язні - ред.) терористи, то вже не можуть сказати, що випадково нас затримали, що так вийшло, замотало, насправді ми так не хотіли. Ні, російська влада так просто не здається, вона тримається за своє", - сказав Сенцов.
По-друге, за його словами, затягування питання про обмін пов'язане з тим, що Путін хотів щось отримати на заміну, а Україна на поступки не йшла. "Не людей своїх він хотів отримати - вони йому не цікаві, можуть просто горіти в пеклі, вони ніхто. Йому цікаві лише свої амбіції. Він хотів отримати інші поступки. Україна на це не йшла. І я дуже радий, що українська попередня влада не віддала чогось. Так, нам довелося сидіти в тюрмі, якісь ще речі відбувалися, але ми їм не поступилися, це добре", - підкреслив Сенцов.
Він зазначив, що незважаючи ні на що робота по обміну велася постійно, були інші обміни, доводилося торгуватися. "І вся колишня адміністрація дуже багато працювала над цим... Були звільнені інші полонені під час колишньої адміністрації. Але там просто справа зайшла в глухий кут. Це всі розуміли. А зараз, з приходом нової влади, Росія має шанс ці відносини перезавантажити. Президент Зеленський теж робить крок назустріч. Я бачу, що він щиро хоче цей конфлікт вирішити на благо цієї країни без втрати інтересів. І це правильно. Я вже говорив, що сто років переговорів кращі, ніж один день війни", - сказав Сенцов.
Він зазначив, що всі ці роки намагався бути в інформаційному порядку того, що відбувається в світі, в Україні, в Росії.
"Я старанно дивився, як ситуація розвивається. Були періоди затишшя, періоди активізації щодо обміну. А те, що відбувається зараз, почалося, як на мене, з кінця травня. У червні була точка, коли Росія могла вийти з Ради Європи. Вони прийняли рішення залишатися. Були переговори, і вже стало зрозуміло, що Росія хоче залишитися в європейському співтоваристві і плюс зміна адміністрації в Україні дає можливість розпочати новий діалог. Це все збіглося. І ці два фактори вплинули на те, що ми тут. І все", - резюмував Сенцов.
Сенцов додав, що у дні перед своїм звільненням був дуже спокійним, а сам день обміну назвав таким, заради якого варто жити.
«Коли мені сказали "з речами на етап", коли я зрозумів, що це буде обмін і я потрапляю, було до обміну ще 9 днів, я сам собі дивувався - я був абсолютно спокійним, взагалі ніякого хвилювання, переживання, я спав спокійно. До виходу з трапа я взагалі не нервував, доки не обійнявся з донькою, я був дуже спокійним», - зазначив Сенцов.
Водночас режисер день обміну охарактеризував так: «Головне відчуття було, що це один з тих небагатьох днів, заради яких варто жити».
Як повідомлялося, 7 вересня відбулося взаємне звільнення громадян України і РФ. В Україну в рамках звільнення прибули 35 українців - 24 військовополонені моряки і 11 політв'язнів, серед яких і режисер Олег Сенцов.
Його і активіста Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за обвинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за обвинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою вину не визнали. Сенцов відбував покарання у місті Лабитнангі, на півночі Росії.
Після 145 днів голодування з вимогою звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях, Сенцов «письмово погодився на прийом їжі». Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».