Привид «Музею на Поштовій» блукає інтернетом і прокуратурою

Як у такому стародавньому місті, як Київ, узгодити історію та сучасну забудову

Уже четвертий рік археологічна експедиція з Центру археології Києва працює на місці будівництва торговельного центру під Поштовою площею - відповідно до закону про охорону археологічної спадщини. Але досі невідомо якою буде доля історичних знахідок, зроблених на місці будівництва. Нібито і рішення ухвалені, а справа застрягла. Інтереси забудовників та киян розійшлися – одним потрібний дохід, другим – своє власне місто. І вкотре «зачакловане коло» – 1) на культуру грошей немає, 2) тому на уклін до скоробагатьків, 3) а їм ваша культура – суцільна морока, і відтак пункт 4: «див. пункт 1».

Європейський досвід, передбачаючи участь приватного бізнесу в державних чи муніципальних проектах з охорони довкілля або історичного середовища, виключає пріоритетність бізнесу. Хочете допомогти – щиро дякуємо, а визначати умови – не вийде. У нас – навпаки.

Історія розкопок на Поштовій площі – сумний зразок тупика через чергову спробу поєднати несумісне: суспільні потреби і бізнес-інтереси на тлі ментальності вітчизняного бізнесу.

Хроніка невідкритого музею

Нагадаємо, що 2015 року в Києві під час будівельних робіт було знайдено припортовий міський квартал XI–ХІII сторіччя: вулиці, садиби, берегові укріплення. Знахідка істотно коригує попередні уявлення про історію Києва й доводить, що на цьому місці розташовувалася стародавня гавань, до якої з гори сходив літописний Боричів узвіз.

За даними археологів, мощена колодами вулиця піднімалася вгору в бік нинішнього фунікулера. Тож на місці розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб, а не рівна поверхня, як зараз. Саме під цим-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом.

На невеликій ділянці, яку археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев'яної огорожі, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби, що охоплює весь квартал. Садиба була досить великою і добре укріпленою. Археологи знайшли залишки дерев'яних колон у стані in situ (тобто знайдений артефакт не переміщувався зі свого початкового місця розташування).

У 2015 році міська влада обіцяла на місці розкопок побудувати підземний музей, вписавши його в проект транспортної розв’язки та раніше запланованого торгівельного центру. У 2017 році археологи вже нарікали, що площа розпіареного музею буде в 10 разів меншою, ніж необхідно, що фінансування розкопок відбувається в режимі «блималки»: то є, то немає. А нині і зовсім встановилася нехороша тиша.

Відповідно до початкового плану реконструкції Поштової площі (ще до археологічного відкриття) роботи були розділені на дві частини:

- наземну, яка включає будівництво естакади, тунелів та благоустрій набережної і площі; вона була завершена 30 серпня 2015 року та обійшлася міському бюджету в 427 млн гривень);

- та підземну - коштом інвесторів мали з'явитися три підземні торговельні комплекси. Їх планували відкрити навесні 2016 року, але роботи були зупинені після того, як тут виявили археологічні об’єкти.

"Спочатку було дуже складно, інвестор відмовлявся фінансувати роботу експедиції. Ми були тут на напівлегальному становищі. Не було стабільного фінансування, нас тримали на короткому повідку. Так було до лютого 2015 року, коли ми відкрили тут залишки вулиці середньовічного Києва XI-XIII століть. Приїжджав мер Віталій Кличко. Він пообіцяв, що тут буде музей. Представник забудовника теж підтвердив цю інформацію, але, схоже, у них змінилися плани. А поки йдуть розмови, наші знахідки продовжують руйнуватися на відкритому повітрі", - розповів у 2017 році археолог Максим Вакулюк.

Активісти боролися за створення музею і продовження археологічних досліджень. У листопаді 2017 року в конфлікт археологів і забудовників втрутилися народні депутати, профільний комітет провів спеціальне засідання, вислухавши всі сторони. У липні 2018 року Верховна Рада підтримала створення музею на Поштовій площі.

20 серпня 2018-го «Музей на Поштовій площі» створив свій сайт. Як повідомила тоді керівник організації «Громадський рух «Почайна»» Ганна Гончаренко в Facebook, сайт запущено силами громадськості: «Музея ще немає. А сайт уже є!».

Тож нині активісти водять туди «волонтерські» екскурсії – обов’язково в будівельних касках – і розписали креативно навколишній паркан.

Гарячий 2018 рік

17 квітня на сесії Київради депутати побилися через розкопки на Поштовій площі. Одні з них - за ідею перетворити частину Подолу на музей, а друга – за дозвіл на будівництво тут ТРЦ і паркінгу. Крім цього, активісти забарикадували зовні двері, щоб депутати підтримали проект "за музей". Але ті зняли двері з петель і втекли через чорний хід.

19 квітня на сесії Київради депутати в першому читанні підтримали проект рішення про створення музею на місці археологічних розкопок на Поштовій площі. За відповідну постанову проголосували 97 депутатів.

А 7 червня Київрада провалила голосування по створенню музею на Поштовій площі. Під час голосування за відповідний проект у другому читанні не вистачило 5 голосів. "За" проголосували 56 з необхідних 61 депутата.

21 червня, під час сесії активісти, які протестували проти проекту рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі, без розриву договору з забудовником ТРЦ, прорвалися через охорону і поліцію в сесійну залу.

Того ж дня Київрада підтримала створення музею на Поштовій площі. "За" рішення "Про організаційно-правові заходи щодо збереження пам'ятки археології місцевого значення" Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва (XI-XIX ст.) на Поштовій площі в Києві "і музеєфікації об'єктів культурної спадщини" проголосували 68 депутатів. Рішення, серед іншого, передбачає створення комунальної установи "Центр консервації предметів археології" і проведення міжнародного архітектурного конкурсу. Вирішувати, яким бути музею на Поштовій площі, повинні експерти музейної справи, історики, архітектори та археологи.

Водночас проект не передбачав припинення інвестиційного договору. За словами мера Володимира Кличка, інвестиційний договір розірвати складно. "Уже закінчилися будівельні роботи у верхній частині. До того ж припинення договору передбачає мільйони гривень в якості компенсації", - зазначив мер.

29 листопада Київрада прийняла рішення, яким зобов'язала інвестора на Поштовій площі внести зміни до інвестдоговору і передбачити в проекті будівництва приміщення для музею. За ухвалення відповідного рішення проголосували 95 депутатів при мінімально необхідному 61.

"Ми всі розуміємо історично-культурну значимість Поштової площі, а також виявлених знахідок. Це - наша з вами історія… Сьогодні все показали, що у нас одна, загальна мета - відновлення розкопок, консервація знахідок і створення музею… Вже визначені подальші покрокові дії, серед яких: проведення наради із залученням представників ініціативної групи від громадськості за погодженням нового технічного рішення і дорожньої карти з реалізації проекту…", - сказав заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський.

Крім того, він повідомив, що, для консервації дерев'яних археологічних знахідок запросять фахівців заповідника "Хортиця", які мають такий досвід. А з часом і у столиці буде створений Київський центр консервації предметів археології.

Археологи – проти, втім, вихід є

Однак у фахівців такого оптимізму не було. «З огляду на труднощі з консервацією знахідок і безпекою на досліджуваній ділянці їх долю мають вирішувати не активісти, а фахівці та спеціальна комісія в порядку і на підставах, визначених законом», - таку позицію щодо ситуації з археологічними розкопками на Поштовій площі в Києві оприлюднив Інститут археології НАН України на своєму сайті.

На Поштовій площі в Києві буде і торговельний центр, і музей. Про це в лютому 2019 року повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський: "Музей буде обов'язково", - підкреслив він, водночас зазначивши, що ТЦ - це інвестиційний проект, і від нього теж не можна відмовитися.

…але без сумних сюрпризів не обійшлося

І ось наприкінці серпня 2019 року прийшла новина, яка в інший час була б резонансною, а нині загубилася на тлі ще резонансніших подій: відкриття нової Верховної Ради, потоку законопроектів і важливих змін, як-то формування нового уряду, скасування депутатської недоторканності, обговорення планів зміни влади в Києві тощо.

Як повідомляє сайт Музею «Поштова площа», земля для будівництва підземного торговельного центру на Поштовій площі... взагалі не виділялася в законному порядку, а на додачу Генеральна прокуратура «загубила» матеріали кримінального розслідування про самозахоплення земель на Поштовій площі - і не передала їх до Державного бюро розслідувань.

Документи були передані з Подільської прокуратури до ГПУ, а в ДБР так і не дійшли. А тим часом один з фігурантів справи - колишній заступник міністра регіонального будівництва Дмитро Ісаєнко - обраний до нової Верховної Ради від "Опозиційної платформи - За життя" і став секретарем парламентської комісії з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У ДБР підтвердили, що кримінальне провадження де-юре передано їм, значиться в реєстрі досудових розслідувань, але де-факто матеріалів у них немає.

А майбутній музей і археологічний об'єкт виявилися критично залежні від такої ситуації, адже планувалося, що саме інвестори профінансують роботи.

До речі…

Нині біля Софійського собору в Києві археологи вивчають загадкову споруду часів Київської Русі, яку знайшли зовсім недавно і теж випадково: прокладали кабель і натрапили на щось кам'яне. Так і було виявлено залишки будівлі, яку археологи датують кінцем XII - початком XIII століття.

Знадобиться ще приблизно рік, щоб тільки розкрити залишки будівлі повністю. А на наукові версії підуть ще роки, тим більше, що поруч виявили культурний шар ще більш раннього періоду.

Хочеться побажати, щоб доля цих робіт була щасливішою, ніж колись сенсанційної, а нині повислої в невідомості археологічної знахідки на Поштовій площі. Для цього, як показує досвід, не треба зв’язуватися з комерсантами, які щось вимагають за своє фінансування, бо вже дуже давно сказано: «Не можете Богові служити й мамоні» (Матвія 6:24).

Олександр Волинський, Київ