Доповідь ООН спростовує твердження про міграційну кризу в Україні

Інфографіка

З 2015-го до 2019 року кількість мігрантів з України зросла приблизно на 200 тисяч осіб, що дорівнює динаміці Німеччини за той самий період та суттєво менше від показників РФ, Польщі, Великої Британії.

Такі дані наводяться у новій доповіді ООН, повідомляє кореспондент Укрінформу. 

За даними департаменту народонаселення ООН, кількість міжнародних мігрантів українського походження поза межами України на 1 липня 2019 року становить 5,9 млн. осіб. 

Для порівняння, у 1990 році цей показник оцінювався в 5,5 млн., протягом 1995-2005 рр. залишався на рівні 5,6 млн., у 2010-му - 5,4 млн., а у 2015 році за кордоном постійно мешкали 5,7 млн. українців. 

Якщо у 1990 році Україна була на 4-му місці у світі за кількістю емігрантів (після Росії, Афганістану та Індії), то у 2019-му вона опинилася вже на 8-му місці. Це сталося внаслідок стрімкого зростання кількості мігрантів у світі. Нас випереджають Індія (17,5 млн.), Мексика (11,8 млн.), Китай (10,7 млн.), Росія (10,5 млн.), Сирія (8,2 млн.), Бангладеш (7,8 млн.), Пакистан (6,3 млн.).

З 2015 до 2019 року кількість міжнародних мігрантів з України зросла орієнтовно на 200 тисяч. До порівняння, мігрантів-німців побільшало так само орієнтовно на 200 тисяч, переселенців з Росії - на 300 тис. осіб. Так само - на 300 тис. осіб - зріс потік мігрантів з Великої Британії, а з Польщі - навіть на 400 тис. (4 млн. у 2015-му проти 4,4 млн, у 2019-му).

Для порівняння. водночас кількість мігрантів з Сирії зросла на 2 млн. осіб. 

Читайте також: Кількість мігрантів у світі перевищила 270 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, відповідно до нової доповіді ООН з міграції, з 2010 року кількість мігрантів у світі зросла на 51 мільйон, і більш ніж половина з них мешкають лише в 10 країнах.

Доповідь з міжнародної міграції створюється фахівцями ООН на основі переписів населення країн, реєстрів народонаселення, національно репрезентативних опитувань. Її дані розподіляються за віком, статтю, походженням, охоплюючи 232 країни та території станом на 1 липня кожного року дослідження. Попередні доповіді публікувалися у 1990, 1995, 2000, 2005, 2010, 2015 роках.