У вересні експерти зафіксували 18 порушень цифрових прав в Україні

Експерти громадської організації «Платформа прав людини» (ППЛ) зафіксували у вересні 18 фактів порушення цифрових прав в Україні.

Такі дані «Платформа прав людини» оприлюднила у звіті.

“Моніторинг дозволив виявити 18 порушень цифрових прав, а саме: сім порушень цифрових прав загального характеру, з яких чотири факти стосуються 258 вебресурсів і три порушення цифрових прав, пов’язане із виборчим процесом; 11 фактів порушень цифрових прав індивідуального характеру, з яких 10 випадків стосуються порушення права на свободу висловлення поглядів, а також одне порушення права на приватне життя та захист даних у цифровому середовищі”, — йдеться у звіті.

Зокрема, в громадській організації звертають увагу на те, що користувачі Facebook і далі оприлюднюють фотографії своїх заповнених виборчих бюлетенів у той час, коли триває голосування на дільницях.

Читайте також: Можливості запобігти арешти українців у Криму обмежені – МЗС

Серед порушень цифрових прав індивідуального характеру у ППЛ окремо виділяють напади на журналістів. Як приклад наводиться ситуація з головним редактором вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрієм Качором, якому погрожували прибічники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія. Згадується також напад на редактора газети «Правдошукач», члена НСЖУ Юрія Шеляженка, якому зловмисники розбили фотоапарат та замастили вхідні двері його помешкання червоною фарбою, залишили написи з погрозами. Цей інцидент збігся із DDoS-атаками на сайт газети «Правдошукач».

Окрім того, «Платформа прав людини» виявила вісім загроз для свободи слова та права на приватність в інтернеті в Україні. Так, активісти звертають увагу на те, що включення до законопроєкту №1129 «Про оперативно-розшукову діяльність», ініційованого народним депутатом Андрієм Кожем’якіним (“Батьківщина”), правової норми, яка дозволяє у невідкладних випадках проводити оперативно-розшукові заходи, в тому числі знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж і з електронних інформаційних систем, контролювати кореспонденцію тощо без рішення суду лише на підставі дозволу керівника оперативного підрозділу або особи, що виконує його обов’язки, із наступним негайним повідомленням про них прокуророві.

“Якщо за неї проголосують парламентарії, це може призвести до здійснення контролю інтернет-трафіку користувачів та їх прослуховування без рішення суду”, — зазначають експерти.

Читайте також: Україні потрібен закон про статус бранців Кремля - правозахисниця

До таких потенційних загроз експерти «Платформи прав людини» віднесли й випадки, коли низка додатків (Maya від Plackal Tech, MIA і My Period Tracker) збирали дані про користувачів і передавали їх компанії Facebook для кращого налаштування контекстної реклами, а також спостерігалося отримання персональної інформації із фейкових сторінок у Instagram.