24 листопада. Пам’ятні дати

Сьогодні день пам’яті Михайла Грушевського - голови Центральної Ради Української Народної Республіки, історика, організатора науки, політичного і державного діяча

85 років тому відійшов у вічність Михайло Грушевський (1866-1934) – Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918), дійсний член Чеської АН (1914), ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2000 наукових праць, художніх творів. У березні 1931 року Грушевський був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві підпільною антирадянською організацією і висланий до Москви під чекістський нагляд. Хворого вченого залякували й усіляко шантажували, зокрема, погрожували ув’язнити його доньку Катерину і все заради того, аби він «зізнався» у не скоєних злочинах. Згодом справу начебто закрили, але пильного стеження за науковцем не полишали. Помер Грушевський 24 листопада 1934 року у російському курортному Кисловодську від сепсису через три дні після операції з видалення фурункула. Операцію провів лікар місцевої лікарні, котрий, навіть, хірургом не був, перед цим відмовивши Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом. Наступного дня газета «Вісті» від Ради Народних Комісарів УСРР вмістила повідомлення про смерть. У постанові Раднаркому зазначалося: «Зважаючи на особливі наукові заслуги перед Радянською Соціалістичною Республікою академіка Грушевського М. С., Рада Народних Комісарів УСРР постановила: Поховати академіка Грушевського М. С. в столиці України – Києві. Похорон взяти на рахунок держави. Для організації похорону утворити урядову комісію в такому складі: тт. Порайко (голова), Богомолець, Палладін, Корчак-Чепурківський. Призначити сім’ї академіка Грушевського М. С. персональну пенсію 500 крб. на місяць». Ховали небіжчика 29 листопада. З похорон Грушевського чекісти зробили фарс, вдало скориставшись нагодою для чергового піар-ходу у власних інтересах, представивши українського вченого «радянським академіком», що визнавав і всіляко підтримував соціалістичний лад. Але зовсім скоро ім’я науковця й політика викреслили з вітчизняної науки та історії, а праці заборонили, запроторивши у спецфонди. «Сталінська» енциклопедія, відкинувши будь-які хитрощі, прямим текстом писала, що Грушевський «…историк буржуазно-националистической буржуазии, непримиримый враг Советской власти…». Його звинувачували в усіх смертних гріхах, зокрема й у тому, що був пов’язаний з Габсбургами і мріяв створити українську монархію під німецьким протекторатом, а всі його наукові праці – фальсифікація історії. Більшовики розправились з Грушевським по повній, і як вони, певно, думали, назавжди. Але радянська імперія рухнула і відбулось повернення вченого – науковими працями, дослідженнями, меморіальними дошками, пам’ятниками, музеями. А в столиці з’явився ще й мурал з Грушевським – величезний портрет ученого зображено на стіні будинку за адресою: вул. Січових Стрільців (колишня Артема), 75.

Події дня:

Цього дня у 2013 році у Києві на Майдані Незалежності відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, який зібрав за різними оцінками від 60 до 150 тисяч чоловік. Євромайданівці вимагали відставки уряду Азарова, підписання «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко, а також звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади. На Майдані Незалежності почалось встановлення наметів протестувальників, пікетування Кабінету Міністрів. Цього дня «Євромайдани» зібралися також у багатьох містах світу: Мюнхені, Берліні, Женеві, Парижі, Лондоні, Осло, Стокгольмі, Будапешті, Вільнюсі, Тбілісі та ін.

Ювілеї дня:

161 рік тому народилась Марія Башкирцева (1858-1884), українська художниця і письменниця. Померла у 24-річному віці від сухот. Похована у самому центрі Парижа на цвинтарі Пассі, поблизу Ейфелевої вежі. Дівчинка з диканського хутора Гавронці була геніально обдарована: володіла шістьма іноземними мовами, гарно співала (їй пророкували кар’єру оперної співачки), прекрасно малювала і мала літературний хист. Її картини знаходяться в Луврі, в музеї Орсе в Парижі, в Третьяковській галереї, в музеях Ніцци та Амстердама. Було видано, хоча й з купюрами, «Щоденник Башкирцевої». Картинам художниці високу оцінку давав Ілля Рєпін; Цвєтаєва присвятила їй «Вечірній альбом».

121 рік від дня народження Миколи Кричевського (1898-1961), українського живописця, художника театру, графіка. Належав до славетної родини українських художників Кричевських. У 1919 році разом з Театром Миколи Садовського виїхав до Чехословаччини. Закінчив у 1928 році художньо-промислову школу в Празі, у 1929 виїхав до Парижа, де оформляв театральні вистави, писав акварельні краєвиди Франції та Італії, оформляв книжки. Помер у Парижі на 63 році життя.

Роковини смерті:

Цього дня пішов з життя Фредді Мерк’юрі (1946-1991), британський рок-музикант, лідер рок-гурту Queen, легенда музики 80-х. У 2008 році Мерк’юрі посів 18 місце списку «100 найвидатніших співаків усіх часів» за версією американського журналу Rolling Stone. Мерк’юрі відомий, передусім, не лише своїм неповторним голосом, але й надзвичайно яскравими концертними шоу, які збирали стадіони по всьому світу. Так, одним із найпам’ятніших є «Live Aid» – виступ Мерк’юрі з Queen, що відбувся 13 липня 1985 року в Лондоні, під час якого вся, понад 70-тисячна аудиторія стадіону плескала, співала та колихалась в унісон музиці. У концерті також брали участь Пол Маккартні, Ерік Клептон, Девід Боуї, Мадонна, U2, The Who, Стінг та інші тогочасні рок-зірки. 12 супутників транслювали шоу для 1,6 мільярдів телеглядачів у всьому світі. Цей виступ Queen був згодом оголошений музичними експертами найвеличнішим шоу за всю історію рок-музики. Протягом своєї кар’єри Мерк’юрі дав разом з Queen майже 700 концертів у різних країнах по всьому світі. Queen був першим гуртом Заходу, який грав на південноамериканських стадіонах, побивши світові рекорди з відвідуваності концертів у Сан-Пауло у 1981 році. Музиканти гурту також були першими, хто зіграв за «Залізною завісою», коли вони виступили перед 80-тисячною аудиторією в Будапешті в 1986 році. Останній живий концерт Мерк’юрі з Queen відбувся 9 серпня 1986 року в Англії. Девід Боуї, що виступав на благодійному концерті Фредді Мерк’юрі й записав пісню «Under Pressure» разом із Queen, сказав про Мерк’юрі: «З усіх найбільш театральних рок-виконавців Фредді пішов найдалі… Я бачив його на концерті лише раз, і, як то кажуть, він, безперечно, був людиною, яка могла тримати аудиторію на своїй долоні». А про себе Фредді казав наступне: «Господи, дожити до сімдесяти? Це так нудно!.. Про що я шкодую? Про те, що нас так і не впустили до СРСР – боялися, що ми розбестимо їхню молодь…» Музикант помер 45-річним у Лондоні.

Перше фото: dmh.lviv.ua, портрет Михайла Грушевського. Художник В.Косінов.