Що відомо про звільнення голови НСЗУ та чим це загрожує медреформі?
Сам Олег Петренко і глава МОЗ Зоряна Скалецька обережно уникли пояснень. Але в цій ситуації вони якраз є принципово необхідними
Учора медичну та пацієнтську спільноту сколихнула новина про те, що голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко йде з посади – за власним бажанням. Своє рішення він пояснив так: “Причина – у нас дуже різні фундаментальні цінності з командою, що зараз працює над трансформацією системи охорони здоров’я. І це заважає працювати і мені, і їм. Відсутність однакового розуміння мети, складності процесів, спільної відповідальності та постійний пошук простих рішень у складних питаннях не допомагає знаходити спільну мову і постійно стає каменем спотикання”. І це все з принципово важливого питання, за яким без перебільшень стежить уся Україна?
Справедливо сказати, що з Олегом Петренком, який брав участь у розробці концепції медреформи, прийшов на цю посаду за відкритим конкурсом та створив цю державну структуру в прямому сенсі слова – з нуля, асоціюється сучасна трансформація медичної галузі. Як зазначив екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, після конкурсу він спочатку був єдиним співробітником НСЗУ і за кілька місяців почав показувати неймовірну швидкість у реалізації змін. А трохи більше ніж за рік наростив команду до майже 300 людей з п’ятьма територіальними відділеннями – що більше, ніж власне МОЗ. Після виборів до парламенту він був одним із претендентів на посаду глави МОЗу, але, як сам потім пояснював, вирішив продовжувати зміни на посаді голови НСЗУ (в кулуарах припускалося, що мали місце розбіжності поглядів з командою президента на те, як має надалі впроваджуватися медреформа. – Авт.).
Що ж стало тими принциповими розбіжностями – Олег Петренко залишив без пояснення. Обережно обходить цю тему і очільниця охорони здоров’я Зоряна Скалецька. У вчорашньому ефірі “Свободи слова” вона прокоментувала це так: “Багато було зроблено, тому я дуже вдячна за те що він (Олег Петренко. – Ред.) зробив, і нам потрібно рухатися власним напрямом прийняття своєчасних рішень. Необхідно Програму медичних гарантій затвердити, розробити багато документів, щоб запустити роботу з лікарнями, для того, щоб лікарні могли підписати контракти своєчасно, щоб громадяни могли отримувати медичну допомогу", – сказала Скалецька.
Вона додала, що якихось ідеологічних змін щодо Програми медичних гарантій не відбудеться і висловила сподівання, що команда НСЗУ, яка готувала програму медичних гарантій для населення, продовжить роботу. “На цьому тижні у нас стоїть задача в уряді затвердити програму медичних гарантій, що ми й зробимо. Я переконана, що НСЗУ зробить все необхідне і ми запустимо через 4 місяці програму медичних гарантій", – зазначила Скалецька.
З огляду на важливість очікуваних у медицині змін – продовження реформи на вторинній і третинній ланках, поступова підготовка до майбутнього медстрахування громадян – якось не випадає залишити цю тему просто так, не спробувавши розібратися в причинах звільнення Олега Петренка. Тож Укрінформ звернувся до представників медичної спільноти, аби вони поділилися своїми думками про те, що ж є причиною демаршу голови НСЗУ і як це може відобразитися на продовженні медреформи.
Народна депутатка від партії “Голос” та член комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина зазначає, що звільнення Олега Петренка – це чіткий знак того, що реформа під загрозою зриву. “І тут питання не в особистостях, а в тому, що звільняється керівник ключової для реформи інституції – НСЗУ. Олег Петренко з нуля створював Національну службу здоров'я України, показав свою ефективність під час реформи первинної ланки медицини і є гарантом того, що реформа продовжиться на вторинній і третинній ланках. А зараз ця людина звільняється через "відсутність однакового розуміння мети" з новим керівництвом МОЗ. Тоді яка мета в керівництва? Усунути з процесу всіх драйверів реформи?”- запитує депутатка Стефанишина.
За її словами, заяву Олег Петренко написав після зустрічі, на якій були присутні міністр Зоряна Скалецька і голова парламентського Комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький. “Я думаю, що якщо керівник НСЗУ пише заяву про звільнення після розмови зі Скалецькою і Радуцьким – то це про щось говорить. Ми не маємо права на відкат медреформи. Зараз не можна допустити, щоб уряд прийняв відставку Олега Петренка. І якщо Кабмін звільнить нинішнього керівника НСЗУ, то відповідальність за можливий провал реформи нестимуть і уряд, і прем'єр, і Президент, чий радник втручається у всі можливі процеси”, – говорить народна депутатка.
Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій говорить, що для нього і багатьох колег заява про звільнення Петренка з посади стала несподіваною та неприємною звісткою. “З Олегом Петренком асоціювалися зміни і реформа в охороні здоров’я, і те, що він очолив НСЗУ, було дуже хорошим знаком. У результаті гроші дійсно пішли за пацієнтом і вже незабаром “вторинка” мала долучитися до реформи. Якщо говорити про зміни після парламентських виборів, то для мене і колег ще одним хорошим знаком було те, що Олегу Петренку запропонували обійняти посаду міністра охорони здоров’я. Але він відмовився, і очевидно ті причини, через які він відмовився, і призвели до прийняття ним рішення піти у відставку з посади керівника НСЗУ”.
Федір Лапій говорить, що спочатку були досить непогані сигнали про відсутність конфлікту між керівництвом МОЗу та профільним комітетом Верховної Ради (нагадаємо, такий конфлікт був одним із каменів спотикання для попередніх команд МОЗу). Але звільнення голови НСЗУ – це вже поганий сигнал. “Я хорошої думки про пані Зоряну, але ті люди, які були біля неї як радники та заступники, викликали багато питань. Чистка, яку вона почала в своєму оточенні, давало надію на позитивні зміни, але заява, подана на звільнення Олегом Петренком, ставить під питання подальшу реформу охорони здоров’я, бо таких досвідчених і висококваліфікованих менеджерів непросто знайти в Україні”.
На думку голови правління ГО “Платформа здоров'я” Тимофія Бадікова, звільнення Олега Петренка з посади було викликано кількома причинами. По-перше, за два роки роботи Нацслужба здоров'я перейняла на себе дуже багато повноважень щодо визначення медичної політики замість МОЗу, що було закріплено відповідними постановами Кабміну. “Окрім розподілу коштів, це і повноваження щодо провадження електронної системи охорони здоров’я, формування переліку лікарських засобів по реімбурсації, переліку та тарифікації базових медичних послуг. Тобто у Міністерства залишилося мало повноважень для того, щоб задавати напрям медреформи, і це стало каменем спотикання між двома структурами”, – вважає Тимофій Бадіков.
По-друге, він припускає, що на зустрічі у неділю з прем’єром та міністром охорони здоров’я Олег Петренко не зміг переконати їх у правильності свого бачення: “Міжнародні організації, які надають фінансову допомогу, наполягають, що спочатку має бути сформована стратегія розвитку системи охорони здоров’я, чітко затверджені технічні завдання, протоколи, стандарти обміну інформацією тощо. І тільки після того – має починатися впровадження медреформи, розпочинатися навчання, розроблятися програмне забезпечення. Такої ж думки дотримуються Зоряна Скалецька і Олексій Гончарук. У Олега Петренка була інша точка зору – він підійшов до впровадження eHealth, як до стартапу, під який вже в процесі розробки розроблялася нормативна база. 15 листопада мала відбутися презентація подальшої концепції розвитку електронної системи охорони здоров’я. Це завдання було покладено на МОЗ, Мінцифру та НСЗУ, але концепцію досі не представили”.
Щоправда, на запитання, як вплине звільнення Петренка на продовження медреформи Тимофій Бадіков відповідає, що це на деякий час може вбити мотивацію прошарку молодих спеціалістів, які націлені на зміни, і таких десь зо 20%. “Інші 80% можливо навіть зраділи цій новині, бо погано сприймали команду реформаторів, яка змушувала їх вийти із зони комфорту. Але закон про медреформу прийнятий, бюджет збільшено, а скандали, які були в міністерстві, не завадили продовженню його роботи. Тож думаю, катастрофічно на продовження реформи це не вплине. Можливо, запуск реформи відтермінується на осінь, а з весни в новому режимі запрацюють області, які пілотували реформу на вторинці і готові до неї – Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська. А якщо Олега Петренка замінить настільки ж професійна людина, але яка зможе знайти спільну мову з вертикаллю влади, реформа запуститься вчасно”.
Водночас колишній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк не знаходить причин для оптимізму. “Кілька місяців МОЗ не подавав на затвердження жодного документу для підготовки нового етапу трансформації, і почав робити це лише нещодавно. При цьому більшість нормативки розробляє саме НСЗУ – ідейний "носій" та формальний виконавець реформи. Тепер служба обезголовлена, а з нею і вся медреформа. При цьому прем’єр Гончарук та уряд публічно взяли на себе відповідальність розпочати другий етап вчасно – 1 квітня наступного року. Тепер ця дата для уряду як стіна, в яку на швидкості летить уся нинішня команда, сидячи на задньому сидінні. Біля керма нікого немає”.
Що ж, Укрінформ слідкуватиме за розвитком подій довкола медреформи. Як нам стало відомо, на 27 листопада, на 10-ту ранку заплановано акцію під Кабміном, під час якої громадськість закликатиме уряд не підтримати заяву на звільнення Олега Петренка. Не можемо не погодитися, що він є прикладом принципового управлінця, який має щирі наміри змінити застарілу медичну систему, яка роками була не надто ефективною для населення, зате дуже ефективною для збагачення окремих груп.
Юлія Горбань, Київ