Держава має чітко визначити роль капеланства в українській армії — Епіфаній

В Україні питання військового капеланства досі не унормоване з боку держави, яка має чітко означити роль капелана в армії.

Про це заявив митрополит Київський і всієї України Епіфаній у Facebook.

"Ми є свідками того, як інститут капеланства за останні кілька років помітно розвинувся та утвердився. На жаль, досі питання військового капеланства не унормоване з боку держави, яка повинна чітко означити роль капелана в українській армії. Також є вкрай необхідним, щоби кожен капелан був соціально захищеним. В законі має відображатися те, що підтверджене самим життям: українська армія потребує капеланів, бо їхнє духовне служіння життєво необхідне воїнам", - написав митрополит Епіфаній.

Він зазначив, що нині в Україні понад 600 чинних військових капеланів від ПЦУ, які стали духовною опорою і підтримкою українських воїнів, душпастирями і духовними порадниками.

"Капелани відіграють важливу роль і поза фронтом, зокрема, підтримуючи родини військовослужбовців, а також працюючи у реабілітаційних центрах, де уражені війною не тільки фізично, а й морально, українські військові прагнуть повернутись до звичайного мирного життя", - наголосив митрополит Епіфаній.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада України 6 червня ухвалила у першому читанні законопроєкт про військове капеланство.

Документ визначає, що військове капеланство – діяльність капеланських об’єднань, військових капеланів та військових капеланів-волонтерів із забезпечення реалізації права на свободу віросповідання, душпастирської опіки особового складу Збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення.

Згідно з законопроєктом, для забезпечення організації виконання завдань військового капеланства в релігійних організаціях створюються капеланські об’єднання, з якими, враховуючи релігійні потреби особового складу, Міноборони, відповідні органи управління ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення влади укладають генеральні угоди душпастирської опіки, порядок укладання яких визначається Кабінетом міністрів.