Тегеранська трагедія, або Удар "під дих" вітчизняному авіатранзиту
Катастрофа регулярного рейсу МАУ – ключового транзитного авіаперевізника України – і для галузі, і для компанії стане суттєвим випробуванням
У середу, 8 січня, орієнтовно о 6:00 за тегеранським часом (близько 4:30 за київським часом) після вильоту з тегеранського аеропорту ім. Імама Хомейні розбився літак Boeing-737 української авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", який повинен був виконати рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ. Повітряне судно зникло з радарів усього за декілька хвилин після вильоту. Очевидці зафіксували пожежу на його борту та падіння лайнера поблизу іранського міста Паранда з висоти близько 2,4 км. За попередніми даними, на борту літака рейсу PS752 "Тегеран-Київ" було 176 пасажирів та 9 членів українського екіпажу. За даними МЗС, серед пасажирів було лише двоє українців. А також 82 громадяни Ірану, 63 – Канади, 10 – Швеції, 4 – Афганістану, а також по 3 громадян ФРН і Великої Британії. Усі вони загинули...
Україна в жалобі
Вітчизняна авіаційна галузь понесла непоправну втрату – вперше за часів Незалежності розбився пасажирський борт найстарішої української авіакомпанії України МАУ, що виконував міжнародний регулярний рейс. Причому борт був майже новісінький!
"Рейс виконувався на літаку Boeing 737-800 NG, реєстраційний номер UR-PSR. Літак 2016 року виробництва, був отриманий авіакомпанією безпосередньо з заводу концерну. Останнє планове технічне обслуговування літак пройшов 6 січня 2020 року", – повідомив на терміновому брифінгу в міжнародному аеропорту "Бориспіль" генеральний директор МАУ Євгеній Дихне.
"У тісній співпраці з авіаційною владою авіакомпанія МАУ робить все можливе для з’ясування причин авіаційної події. Паралельно авіакомпанія зв’язується з родичами пасажирів, надаючи посильну допомогу в ситуації, що склалася. Буде проведено ретельне розслідування події із залученням авіаційної влади України, Ірану, представників компанії-виробника Boeing, авіакомпанії, а також Національного бюро розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні (НБРЦА). Авіакомпанія інформуватиме про хід розслідування та причини трагічної події одразу після їх з’ясування", – ледве стримуючи емоції, зміг прокоментувати трагічну подію Євгеній Дихне.
Водночас МАУ призупинила виконання власних рейсів до Тегерану на невизначений термін.
Між тим, у компанії Boeing заявили про готовність надати усю необхідну допомогу у зв’язку з авіакатастрофою в Ірані літака "Міжнародних авіаліній України" її виробництва. "Це трагічна подія, ми щиро співчуваємо екіпажу, пасажирам та їх родинам. Ми тримаємо зв’язок з авіакомпанією і підтримуємо її в цей непростий час. Ми готові допомогти будь-яким способом", – йдеться у офіційному повідомленні компанії. Раніше в компанії Boeing заявляли, що "стежать за новинами з Ірану і займаються збором інформації".
Не знайти винних, а встановити причину – щоб зробити висновки
Як прокоментував партнер юридичної фірми Анте Андрій Гук, Іран є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), тому, відповідно до додатку 13 до Чикагської конвенції, як країна, на території якої сталась катастрофа, Іран зобов’язаний організувати розслідування авіаційного інциденту. Розслідування має проводитися комісією, утвореною Організацією цивільної авіації Ісламської республіки Іран, до складу якої повинні входити представники виробника літака (Boeing), експлуатанта (МАУ), країни експлуатанта (представники Державіаслужби України, Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами) та інші необхідні експерти та учасники. Так, Українське Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами уже повідомило про створення комісії для участі в розслідуванні.
"Розслідування авіаційної події в Ірані відбуватиметься за стандартними процедурами ІКАО і повинно бути незалежним. Вкрай малоймовірними є маніпуляції. Незабезпечення незалежного та належного розслідування було б серйозним порушенням зі сторони Ісламської республіки Іран яке може мати негативні наслідки для міжнародного повітряного сполучення цієї держави. За результатами останнього аудиту ІКАО Ірану у 2018 році – рівень відповідності розслідування інцидентів – вище середнього у світі та становить 84,44%. Це вище, ніж аналогічний показник України", – зазначив експерт.
За словами Андрія Гука, як правило, у перші місяці роботи комісії з розслідування публікується попередній звіт, якого варто дочекатись, уникаючи будь-яких домислів. "Метою розслідування авіаційних подій та інцидентів відповідно до додатку 13 до Чикагської конвенції є не встановлення винних, а встановлення причини катастрофи та вироблення рекомендацій для уникнення таких інцидентів у майбутньому. Кримінальні розслідування можуть проводитись окремо, як в Ірані, так і в Україні і матимуть на меті пошук винних та наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення", – пояснив юрист.
Шкода, що гроші людей не повернуть
Що стосується компенсацій, то у випадку авіаційної події, що спричинила загибель пасажирів, перевізник, якщо це передбачено національним законодавством, негайно проводить попередні виплати фізичній особі чи особам, які мають право вимагати компенсацію, для задоволення невідкладних економічних потреб таких осіб.
"Такі попередні виплати не означають визнання відповідальності й можуть бути зараховані до наступних виплат перевізником компенсації за заподіяну шкоду (стаття 28 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень 1999 року – Монреальська конвенція). Відповідно до вітчизняних правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу (Наказ Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року №1239), авіаперевізник повинен негайно, але не пізніше ніж протягом 15 днів після ідентифікації фізичної особи, яка має право на отримання компенсації, здійснити авансовий платіж, який не має бути менше ніж 16000 СПЗ (спеціальні права запозичення, платіжна одиниця МВФ) за винятком легких тілесних ушкоджень. На сьогодні це 525760 грн. Як правило, такі виплати покриваються страховою компанією", – роз'яснив Андрій Гук.
До з’ясування причин катастрофи як перевізник так і Державіаслужба України чи інші країни можуть встановити для своїх авіакомпаній обмеження щодо польотів до Ірану. Наприклад, FAA США ще у червні 2019 обмежило свої авіакомпанії у польотах над іранським повітряним простором та простором Перської затоки нижче 8 км у зв’язку з збиттям американського дрону. Зараз повідомляють, що вночі FAA заборонило польоти своїм авіаперевізникам у цьому повітряному просторі у зв’язку з можливими «помилками в розрахунках та ідентифікації».
"До результатів розслідування будь-які припущення щодо цього чи будь-якої вини авіакомпанії є непрофесійними і неправильними. Те саме стосується наявності чи відсутності підстав для обмеження рейсів до Ірану. У складі екіпажу був пілот-інструктор та інші досвідчені пілоти. Літак пройшов перевірку 6 січня", – наголосив юрист.
Однак, за відсутності поки що офіційних висновків про причини катастрофи літака на злеті з тегеранського аеропорту, в мережі обговорюється безліч версій, які підживлюються обстановкою в Ірані, проблемами Боїнгів та популярністю МАУ в Україні.
Український авіатранзит під загрозою?
Той факт, що переважна більшість пасажирів літака були іноземцями, наводить на думку, що вони летіли в Україну транзитом. У соцмережах пишуть, що велика частина загиблих – студенти з Канади. Мовляв, вони використовували Міжнародні українські авіалінії через низьку ціну, повертаючись на навчання після різдвяних канікул. Однак канадські ЗМІ цього поки що не підтверджують.
"На борту було мало українців, оскільки переважна більшість пасажирів цього рейсу планували з аеропорту Бориспіль летіти в інших напрямках. Рейс прибував до Борисполя в нашу вранішню хвилю і фактично "стикувався" з більшістю європейських рейсів авіакомпанії МАУ", – підтвердив на брифінгу Євгеній Дихне.
Як відомо, МАУ формує в аеропорту "Бориспіль", де вона базується, основний трансферний пасажиропотік через Україну, забезпечуючи досить непогану міжнародних "карту" польотів. На сьогодні, трансферні пасажири – це близько 30% всього пасажиропотоку аеропорту Бориспіль, і 60% із цього потоку забезпечує МАУ. Тому питання, як вплине катастрофа на саму авіакомпанію та на бажання чи побоювання літати через Україну не таке вже й безпідставне.
"Відлякне ця катастрофа транзитних пасажирів чи ні – буде залежати від результатів розслідування, – зазначив у коментарі Укрінформу директор консалтингової компанії Friendly Avia Support Олександр Ланецький. – За кілька місяців ми отримаємо відповідь на питання “а що ж сталося?”, і лише тоді можна розуміти, як цей трагічний інцидент вплине на репутацію та привабливість авіакомпанії. Хочеться вірити, що на обсяги перевезень трагедія усе ж не вплине".
“Якщо говорити про МАУ, то в неї, за останніми даними, близько половини пасажиропотоку є трансферним. Хоча на сьогодні “Бориспіль” має і інші базові компанії, але вони не розвивають транзитну модель. Тому успіх транзитного хабу в Україні передусім залежить від МАУ", – також переконаний Богдан Долінце, керівник комітету авіаційного транспорту ГО «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури». І оскільки про призупинення усіх інших польотів авіакомпанії поки взагалі не йдеться, то особливих ризиків для компанії, з точки зору розбудови і розвитку хабової моделі в Борисполі, він не бачить: "Маркерів якихось негативних процесів, які б говорили не на користь розвитку компанії, на сьогодні не помічено".
На переконання експерта, доки не завершиться розслідування, не треба очікувати суттєвих наслідків для вітчизняної авіаційної галузі. "Безпека польотів забезпечується не лише авіакомпанією, а й різними органами країн, куди вона літає. Якщо в компанії всі процедури відповідають необхідній безпеці польоту, то безпосередньо країна, де авіакомпанія отримала ліцензію, і країна, куди вона літає, підтверджує право виконувати такі польоти, гарантуючи, що рівень безпеки пасажирів на належному рівні. А трагічні збіги і помилки ніхто ніколи не може передбачити", – резюмує Богдан Долінце.
Оксана Поліщук, Юлія Горбань