Міжнародна НС через коронавірус: наразі більше шуму, ніж небезпеки
Без паніки: за останні 11 років міжнародна надзвичайна ситуація вводилася ВООЗ п'ять разів, востаннє – в 2019-му через Еболу
30 січня ввечері Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила спалах коронавірусу в Китаї надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус пояснив, що рішення прийняте, щоб убезпечити країни із слабшою системою охорони здоров’я. «Ми не знаємо, якої шкоди може завдати вірус 2019-nCoV, якщо він пошириться в країні із менш розвиненою системою охорони здоров’я. Ми повинні діяти зараз, щоб допомогти країнам підготуватися до цього», – заявив Гебреєсус. Але, за його словами, ВООЗ як і раніше впевнена в можливості Китаю контролювати спалах: “Основна причина оголошення полягає не в тому, що відбувається в Китаї, а в тому, що відбувається в інших країнах”.
31 січня стало відомо про два випадки зараження коронавірусом в Італії, де вже оголосили режим надзвичайної ситуації, а також про двох перших хворих на коронавірус у Росії (усі хворі – громадяни Китаю). За останньою інформацією, на коронавірус захворіли 9776 людей у 24 країнах, з них 213 померли і 187 вже повністю одужали.
Наразі це не дуже високий показник смертності; у 2002 році, коли було виявлено коронавірус SARS, який учені називають “родичем” нинішнього, смертність була значно вищою – захворіли 8461 людей, з яких 916 померли. Утім, як бачимо, наразі новий вірус 2019-nCoV хоч і відзначається меншою смертністю, але є більш заразним. Тож Укрінформ з’ясовував, що означає введення ВООЗ міжнародної надзвичайної ситуації у світі та Україні.
Що це все передбачає? Для світу практично нічого. Для Україні – теж
Міжнародна надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я оголошується у випадку, коли виникає загроза для здоров'я людей через поширення певної хвороби в світі. У першу чергу це передбачає інтенсифікацію роботи ВООЗ з партнерами щодо розробки вакцини та покращення діагностики. Наразі відомо, що над розробкою вакцини проти вірусу 2019-nCoV працюють Китай разом з Росією, а також США.
Також ВООЗ надає постійні або тимчасові рекомендації про спеціальні медико-санітарні заходи, які можуть застосовуватися щодо осіб, багажу, вантажів, товарів, поштових посилок у зв'язку з наявними ризиками для здоров'я населення. Як розповіла в коментарі Укрінформу директорка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Вікторія Задорожна, такі заходи не є усталеними – вони можуть відрізнятися у кожному випадку. Зараз жорстких обмежень немає: ВООЗ не рекомендує вводити обмеження на переміщення людей чи товарів з Китаю, а що буде далі – покаже тільки час.
Для України у зв’язку з введенням надзвичайної ситуації глобально нічого не змінилося – продовжує діяти наказ, виданий МОЗом, від 24 січня “щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом, виявленим у місті Ухань (провінція Хубей, Китай)”. Оперативний штаб, як того передбачає наказ, створено 26 січня, про що повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. “За моїм дорученням, створено оперативний штаб при МОЗ України, куди увійшли представники Державною прикордонною службою, МВС України, Держпродспоживслужби та Державною митною службою України. Є чіткий план заходів між цими органами, що робити у разі зафіксованого випадку захворювання в країні”, – наголосив глава Кабміну.
Пацієнта з підозрою на вірус 2019-nCoV мають ізолювати і госпіталізувати в інфекційний стаціонар з дотриманням вимог протиепідемічного режиму та проінформувати про це Центр громадського здоров'я. Водночас з медперсоналом проводяться навчання щодо дотримання вимог протиепідемічного режиму, біологічної безпеки та біозахисту. Додатковий інструктаж щодо виявлення і профілактики коронавірусу проводять і з членами екіпажів літаків, морських та річкових суден, поїзних бригад. Про особливості нового коронавірусу Укрінформ писав раніше. Нагадаємо лиш, що вірус небезпечний тим, що може мутувати, а оскільки він маловивчений, то лікарі поки не встановили особливості його передачі від людини до людини.
Що кажуть лікарі?
Міжнародну надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я ВООЗ оголошувала вже 5 разів. Вперше – у 2009 році у зв'язку з пандемією свинячого грипу А/H1N1. Потім надзвичайна ситутація вводилася у зв’язку з поліомієлітом в 2014 році, вірусом Зіка в 2016-му і Еболою – в 2014 та 2019 роках.
“Коли вводили міжнародну надзвичайну ситуацію у 2009-2010 роках, готували лікарні для госпіталізації хворих, забезпечували їх усім необхідним, зокрема і лікарів засобами індивідуального захисту тощо. Вірус грипу це не стримало, бо вірус не знає кордонів, але був час для того, щоб лікарням і Санепідемслужбі підготуватися, що значно зменшує негативні наслідки для країни загалом”, – згадує Вікторія Задорожна.
Директорка Інституту епідеміології та інфекційних хвороб також вважає, що для забезпечення біобезпеки країни зараз і на майбутнє нам стратегічно необхідно вирішити питання щодо побудови клініки емерджентних інфекцій (група особливо небезпечних маловивчених хвороб, що створюють надзвичайні епідемічні ситуації – ред.), а також молекулярно-генетичного центру. Це дозволить Україні не залежати від інших держав, які в ситуації епідемічного спалаху працюватимуть передусім на захист своїх громадян, тоді як наші громадяни отримуватимуть допомогу за залишковим принципом. Вона також заспокоює, що цьогорічний спалах коронавірусу відбувається на тлі підйому захворюваності на грип, тож зараз дуже висока настороженість лікарів у тому, вони націлені виявляти підозрілі випадки та ізолювати хворих.
Саме ізоляція наразі залишається єдиним методом стримування хвороби, про що сказала голова правління Української санітарно-епідеміологічної спілки Людмила Мухарська. “Небезпека китайського коронавірусу у тому, що він абсолютно новий і ні в кого немає імунітету від нього. Враховуючи те, що цей вірус до кінця не вивчений, і наразі не розроблено ніяких специфічних засобів і вакцин, єдиним засобом стримати спалах є ізоляція хворого і тих, хто з ним контактував”, – наголосила Мухарська під час засідання Поважної ради відзнаки “Орден святого Пантелеймона”.
Про те, наскільки серйозні прогнози подальшого розповсюдження вірусу стане відомо в найближчі дні, бо наразі епідпроцес розвивається неоднорідно, вважає лікар-імунолог, доктор медичних наук Андрій Волянський. “За останні дні щоденний приріст кількості хворих зменшився до 25%. Порахував кілька сценаріїв – як зміниться кількість хворих при щоденному зростанні в 25% і 10% до 10 лютого (хворих збільшиться до 91 тисячі та 25 тисяч відповідно. – Ред.). Це абсолютно спрощений підхід, тому що приріст не може бути рівномірним в реальних умовах, адже епідпроцес розвивається по-різному в світі, Китаї, місті Ухань. Наприклад, поки що летальних випадків за межами Китаю немає. Але, дивлячись на ці умовні орієнтири – в найближчі 10 днів можна буде визначити потенціал спалаху”, – відмічає імунолог.
За останньою інформацією, в Україні немає жодного підтвердженого випадку нового коронавірусу 2019-nCoV. Але з іншого боку, у нас поки немає можливостей його діагностувати, а перебіг хвороби може бути різним. Наприклад, подібним до грипу чи навіть безсимптомним, тобто люди можуть й не здогадуватися, що хворіють. Наскільки упевнено ми можемо стверджувати, що коронавірусу в Україні досі немає? Імунолог відповідає, що такої переконаності наразі немає, бо протягом січня 1-2 тисячі людей прибули з Китаю, і лише час покаже реальний стан справ.
Хороша новина у тому, що Україна очікує найближчим часом поставку тест-системи для визначення нового коронавірусу, розрахованої на 100 досліджень, про що на брифінгу 31 січня сказав в.о. генерального директора Центру громадського здоров'я Ігор Кузін. У МОЗ тим часом нагадують про основні заходи профілактики, яких необхідно дотримуватись при відвідуванні країн, де були зареєстровано випадки коронавірусу: уникати тісного контакту з людьми, що мають симптоми гострої респіраторної інфекції; частіше мити руки з милом; уникати тісного контакту з тваринами на фермах або у дикій природі; людям з симптомами гострої респіраторної інфекції слід дотримуватися правил поведінки при кашлі (не підходити надто близько до співрозмовників, використовувати одноразові серветки при кашлі та чханні, максимально скоротити контакти з іншими людьми).
Юлія Горбань, Київ