Нова міграційна політика Польщі: чого чекати українцям
Уряд Польщі планує розробити й затвердити засади нової міграційної політики впродовж пів року.
Про це власному кореспондентові Укрінформу повідомив заступник директора департаменту міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Мірослав Пшевозьнік.
“Зараз триває робота над новою версією міграційної політики, її засади матимемо через 3-4 місяці, їх ще має затвердити уряд. Загалом це триватиме до пів року”, - зазначив представник міністерства.
Він поінформував, що міграційна політика зараз ґрунтується на чотирьох підставах.
“Першою підставою є захист польського ринку праці, адже кожна країна захищає свій ринок і своїх працівників”, - наголосив Пшевозьнік.
У цьому контексті він зауважив, що зараз у Польщі рівень безробіття становить 5,2%. У країні налічується 850 тис. безробітних, хоча значна кількість серед них – це студенти, які не підпадають під класичне визначення безробітного.
Друга підстава - взаємозамінність працівників, особливо у дефіцитних спеціальностях.
Третя підстава - циркулярність перебування іноземних трудових мігрантів.
“Не може бути мови про тривалі терміни працевлаштування в Польщі - лише обмежені”, - пояснив співрозмовник.
При цьому він наголосив, що для тривалішого працевлаштування іноземців не буде перешкод за умови отримання ними документів на постійне проживання в РП.
Четвертою підставою міграційної політики представник міністерства назвав заповнення прогалин у тих регіонах, де бракує робочих рук.
У цьому контексті він зауважив, що раніше більшість українців, які приїжджали на роботу до Польщі, концентрувалися в основному в Мазовецькому воєводстві (адміністративний центр - Варшава) – 70%. Зараз пропорції змінилися: у Варшаві та околицях працюють лише 35% українських заробітчан.
Пшевозьнік також повідомив, що торік у Польщі видано 130 тис. дозволів на сезонну працю (садівництво, лісництво, рибальство), що на 5 тис. більше, ніж у 2018 році. 98% таких дозволів отримали громадяни України.
Загалом торік Польща видала 1,6 млн дозволів про наміри працевлаштування (до пів року), що на 100 тис. більше, ніж у 2018-му. До 91% з них припадає на українців. Щоправда, зауважив чиновник, немає статистичних даних, які показували б, скільки з цих дозволів було реально використано.
Водночас дозволів на працю на триваліші періоди – до трьох років на підставі віз – видано на 80 тис. більше. 74% таких документів отримали українці.
“Ми не очікуємо, що кількість працівників з України цього року зменшиться: буде зростання, щоправда, незначне”,- констатував Пшевозьнік.
Він уточнив, що пік зростання видачі дозволів на працевлаштування - в кільканадцять разів - спостерігався упродовж 2014-2018 років.
Представник міністерства зазначив, що в останні роки Польща стає конкурентнішою щодо країн Заходу Європи за рівнем зарплат. Так, цього року мінімальна оплата години праці становить 17 злотих брутто (понад 110 грн), а мінімальна зарплата – 2,6 тис. злотих брутто (майже 17 тис. грн). До 2024 року, за прогнозами уряду, мінімальна зарплата може зрости до 4 тис. злотих брутто (26 тис. грн).
Пшевозьнік додав, що за оцінками Нацбанку Польщі у країні зараз перебувають 900 тис. трудових мігрантів з України, а за розрахунками міністерства, яке він представляє, – від 800 тис. до 1 млн.