Законопроєкт про медіа потребує додаткового обговорення та доопрацювання - керівниця ІМІ
Законопроєкт про медіа потребує додаткового обговорення з експертами.
Таку думку висловила керівник Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк під час публічної дискусії законопроєкту "Про медіа", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Я не дуже оптимістично налаштована щодо цього законопроєкту. Дійсно, нам давно потрібно кваліфікувати законодавство, дуже давно велася робота над написанням законопроєкту про аудіовізуальні послуги, але не можу сказати, що я задоволена результатами. По-перше, тому що розширюються повноваження Нацради, проте я не бачу збільшення прозорості ухвалення рішень. По-друге, починається регулювання нових сегментів медіаринку, але воно недостатньо виписано... швидше, скопійовано з регулювання телебачення. Не думаю, що це правильний шлях... законопроєкт потребує ще додаткового обговорення з експертами та доопрацювання", - зазначила Романюк.
Вона додала, що у законопроєкті нічого не говориться про антимонопольне регулювання. На думку експерта, ключова проблема медіаринку - тиск олігархів на медіа, але законопроєкт про медіа не пропонує вирішення проблеми. “Як не було монопольного врегулювання, так його і не буде”, - сказала вона.
Серед плюсів законопроєкту Романюк назвала запровадження більшої прозорості на медіаринку. “Ми у жовтні робили дослідження стосовно прозорості онлайн-медіа, воно показало, що лише 24% онлайн-медіа можна назвати прозорими, тобто це такі медіа, які оприлюднюють кінцевого бенефіціара, ім'я головреда - людини відповідальної за контент, і контактну інформацію. Це стандартна європейська практика відповідальних медіа. В Україні найчастіше показують контакти рекламного відділу, і добре, якщо є інформація про головреда”, - сказала вона.
Романюк додала, що вперше на ринку з’являється регулятор для онлайн-медіа, бо раніше такі медіа не стикалися з тим, що хтось контролюватиме, як вони дотримуються тих чи інших правил. “Всі онлайн-медіа заробляють на рекламі, фактично всі вони будуть зобов’язані реєструватися. І вперше у нас на ринку з'являється регулятор для онлайн-медіа. Можуть виникнути питання щодо штрафів, наприклад за порушення прозорості медіавласності, за те, що не показують кінцевого бенефіціара. Тому, швидше за все, онлайн-медіа будуть створювати групу саморегуляції, співрегуляції”, - розповіла керівник ІМІ.
Вона зазначила, що в законопроєкті передбачено створення співрегуляторного механізму, але такий механізм створять уже зареєстровані медіа, тобто телеканали. Романюк додала, що поки не зрозуміло, як почнеться реєстрація, коли вона проходитиме, бо на це навіть немає грошей в бюджеті.
За її словами, онлайн-медіа не увійдуть до цього співрегуляторного органу, принаймні на першому етапі, відтак, утворюється певна дискримінація на медіаринку.
Керівник проєкту VoxCheck на аналітичній платформі VoxUkraine Максим Скубенко зазначив, що антимонопольного регулювання медіа в Україні не було через те, що так функціонує Антимонопольний комітет, і саме в цьому проблема. “Якщо ми хочемо рухатися, то ...потрібно тиснути і на уряд, і на парламентаріїв, і на Антимонопольний, щоб він функціонував набагато краще, тоді прописане в цьому законі можна буде реалізувати, і це принесе користь”, - сказав він.
Керівник програм нових медіа ГО "Інтерньюз-Україна" Віталій Мороз зазначив, що питання уточнення та удосконалення законопроєкту не стоїть на порядку денному, хоча він потребує уточнень.
Він розповів: результати нещодавнього дослідження Інтерньюз-Україна показали, що експерти оцінюють законопроєкт досить позитивно, але в деяких аспектах є побоювання. Законопроєкт може вплинути на збільшення вартості послуг для кінцевого споживача. Також існує загроза для поширення інформації, адже законопроєкт встановлює певні вимоги до іноземних інформаційних суб’єктів, при цьому відсутні механізми державного впливу на них. Це створює загрозу, коли українські провайдери будуть масово блокувати іноземні інтернет-ресурси для уникнення можливості притягнення до відповідальності.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №2693 "Про медіа", який складається зі 124 статей.
Законопроєкт "Про медіа" (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.