Кабмін пропонує зменшити зарплату топчиновників: кому і наскільки

Уряд пропонує, щоб до кінця 2020 року чиновники, які мають зарплату понад 47 тис. грн, отримували тільки половину, планується на 30% зменшити розмір оплати праці й винагороди керівникам та членам наглядових рад держпідприємств та держкомпаній.

Про це 29 березня повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram.

"На час пандемії та боротьби з коронавірусом Кабінет міністрів чітко розставляє пріоритети. Ми будемо підтримувати людей та бізнес. Водночас топчиновники мають розуміти ситуацію та "затягнути паски". Уряд пропонує, щоб до кінця 2020 року чиновники, які мають заробітну плату понад 10 "мінімалок" (зараз 47 тисяч гривень), отримували тільки половину. Виняток – працівники, задіяні у заходах боротьби з Covid-19 та заходах з нацбезпеки та оборони", - зазначив він.

Крім того, за словами Шмигаля, уряд хоче на 30% зменшити розмір оплати праці й винагороди керівникам та членам наглядових рад держпідприємств та держкомпаній.

"Отже, почнемо перегляд держбюджету з себе", - зазначив прем’єр.

Читайте також: При створенні Стабфонду видатки на інфраструктуру, культуру й освіту збережуть - Шмигаль

Раніше сьогодні Шмигаль повідомив, що уряд закінчив попередню роботу над змінами до держбюджету, спрямованими на створення Стабілізаційного фонду для боротьби з коронавірусною хворобою та підтримки населення й бізнесу. Водночас, за його словами, видатки на інфраструктуру і розвиток, культуру й освіту збережені.

Як повідомляв Укрінформ, уряд ухвалив рішення для утворення Стабілізаційного фонду, який використовуватиметься для подолання наслідків кризи, спричиненої коронавірусом.

Розмір Стабілізаційного фонду, за різними даними, становитиме 124-200 млрд грн. Для його формування очікується значне зменшення ряду видатків у держбюджеті-2020, а також збільшення дефіциту бюджету.

Зокрема, за даними Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, Мінфін пропонуватиме урізати фінансування Держкіно (на 750 млн грн), Українського культурного фонду (500 млн грн), Інституту книги (150 млн грн), туризму (240 млн грн), а також витрат на програму "зшивання країни", реставраційні роботи із захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики – на суму понад 500 млн грн.

Повідомлялося також про можливість скорочення бюджетних видатків на деякі інфраструктурні проєкти.