Битва за незалежність України була ключовою у польсько-більшовицькій війні - експерт

У польсько-більшовицькій війні 1920 року одним з ключових моментів була битва за незалежність України, а угода між УНР і Другою Річчю Посполитою була “найсвітлішим пунктом” у спільній історії двох країн.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вел Граєвський.

“У польській пам’яті це - найсвітліший пункт у відносинах Польщі та України. Українці були в той час найвагомішим союзником Речі Посполитої. Кульмінаційним моментом польсько-більшовицької війни, яка на той момент тривала вже рік, була битва за незалежність України”,- заявив Журавський вел Граєвський.

Він підкреслив, що поляки й українці пліч-о-пліч боролися за свою незалежність, проте і полякам тоді вдалося побудувати свою країну, а українцям - ні.

Експерт зазначив, що були гарні приклади участі українських військ у цій війні, наприклад генерала УНР Марка Безручка в обороні міста Замосць чи генерала Михайла Омеляновича-Павленка в обороні лінії Дністра.

“На сьогодні це той фундамент нашої історії, на який ми могли би спертися й популяризувати його як приклад відповідальної й доброї політики обох народів”, - наголосив політолог.

На переконання Журавського вел Граєвського, Петлюра у квітні 1920 року прийняв "найбільш оптимальне рішення – укласти союз із Польщею”.

Як відомо, в ніч з 21 на 22 квітня 1920 року Петлюра і Пілсудський уклали союз, в результаті якого було організовано спільний похід польських та українських військ і у травні звільнено Київ. Проте згодом більшовики перейшли у наступ, захопивши всю Україну, а також частину Польщі. У цій війні ключовою була битва під Варшавою у серпні 1920 року, коли польська війська разом з військами УНР розбили більшовиків. Утім, під тиском Москви і наступу більшовиків Польща усе ж змушена була підписати з Росією Ризький договір 1921 року, за яким Україну було поділено, а війська УНР - інтерновано у табори на території Польщі.