Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ

Одна з несподіваних проблем «карантинного» літа. Люди скаржаться, що прийом у лікаря перетворився на проблему. Черги, які було зникли, знову виросли під дверима кабінетів. Ні, лікарі працюють, як належить – але комп’ютери, через які виписуються рецепти і направлення до спеціалістів – виснуть. Хвилини спливають одна за одною, поки «крутиться» значок очікування на моніторі… Усі нервують, черга більшає…

Ми вирішили звернутися з більш ніж актуальною проблемою до людини, яка це питання безпосередньо курує – директора Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ Дмитра Черниша.

ЗІ 104,2 МІЛЬЙОНІВ У БЮДЖЕТНІЙ ЗАЯВЦІ ДАЛИ... 9

- Давайте почнемо з того, з чим ми прийшли. Пацієнти, лікарі масово скаржаться на зависання системи eHealth, очікування відповіді, яке може тривати години. Як ви збираєтеся вирішувати проблему? Скільки це займе часу?

– Почнемо з того, що нам відомо про цю проблему. Національна служба здоров’я відповідає за функціонування всієї електронної системи охорони здоров’я. Це обов’язок, який покладений на нас законом. Чому відбувається все так, як є сьогодні? Щоб система працювала як слід – є такий трикутник взаємодії. Це НСЗУ, наша функція забезпечити функціонування – провести закупівлі всього, що потрібно, здійснити адміністрування, верифікацію даних в системі, тому що вони мають бути актуальні для оплати, для прогнозування і т.д. Є ще Міністерство охорони здоров’я – орган, який має розробляти і затверджувати правила. І ще МОЗ є головним розпорядником бюджетних коштів. І є ДП «Електронне здоров’я» – це адміністратор, який має забезпечити безперебійну роботу системи.

Система відбулася. З 1 квітня 2020 року разом з реформою вона запрацювала на вторинній ланці, таким чином ми якби цикл закрили. Первинка, аптеки і спеціалізована ланка. Система була готова на старт реформи повністю. НСЗУ разом з ДП працювали над тим, щоб були достатні потужності, щоб не було жодних затримок. І саме НСЗУ, як орган, який забезпечує функціонування, почала бити тривогу: система розвивається, їй потрібно більше потужностей. Ми це порахували ще в 2019 році.

– Тобто все це, що зараз відбувається, прогнозована ситуація?

– В 2019 році ми формували бюджетний запит, розуміючи, що потрібно для системи. Перше. Це забезпечити функціонування системи в дата-центрі – ми закуповуємо відповідні послуги, необхідний ресурс, потужності для того, щоб система працювала. Друга стаття – це забезпечення операційної підтримки системи. Якщо раптом трапляються якісь збої і т.д., технічні спеціалісти, адміністратори мають це виправити. Третє – це підтримка програмного коду. Що це? Наприклад, змінилося законодавство і відтак – в програмі потрібно щось підправити, скорегувати. Це обов’язкові витрати для всіх інформаційних систем. І в нас ще четверта стаття – це розвиток нових модулів системи. В 2019 році ми подали на МОЗ пропозицію виділити на всі ці напрями 104 мільйони гривень, 28,8 з них ми планували витратити на закупівлю хостингу.

– І їх виділили, ці гроші?

– Із 104 мільйонів гривень нам було виділено 9... Ці 9 мільйонів насправді не були цільовими – на дата-центр чи на код-підтримку, чи на операційну підтримку, але ми розуміли, що без розміщення системи в дата-центрі, інше просто не потрібне. І ми 9 мільйонів спрямували на закупівлю послуг з хостингу. Нагадаю, в бюджетному запиті на це виділялося 28,8 мільйонів. Тобто, ми отримали на хостинг третину від потреби. А прогнозний обсяг навантаження на систему, який був порахований в 2019 році, він справджується. Нам необхідно розширити систему до рівня, який був закладений. Нам потрібно додатково ще 16 мільйонів гривень, це якщо буде економія і піковий сезон захворюваності пройде без значного навантаження.

– Це для зберігання даних, для дата-центру…

– Це і жорсткі диски, де зберігається інформація і оперативна пам’ять. Якщо не вистачає місця – комп’ютер починає зависати, не встигає обробляти таку кількість інформації. Він її обробить коли спаде навантаження. Теперішня затримка до 5 хвилин. Плановий час обробки запиту 20 секунд, ну, тобто, це максимум що має почекати пацієнт, перш ніж йому прийде смс - 20 секунд. Зараз 5 хвилин і може бути більше в пікові години.

– Говорять про інші цифри, про години очікування, а не про хвилини.

– Я вам не підтверджу про години. Можливо, в якихось окремих випадках... Але повірте, 5 хвилин це теж багато, і 15 хвилин багато, про години я взагалі не говорю. Що ми робимо? Ми з МОЗом розмовляли ще з початку року. Тому що це математика. Ми не втиснемося в третину коштів, запланованих лише на одну статтю! Нам доведеться приймати якісь рішення, дуже не популярні аж до того, що система, в принципі може зупинитися.

Ми заслали п’ять листів з обґрунтуванням і з пропозиціями, де можна взяти ці гроші. Станом на сьогодні, 29 липня. МОЗ все-таки розпочав процедуру перерозподілу коштів. І це, звичайно, добре. Погано, що ця процедура розпочалася 28.07, а не в травні чи хоча б червні, як про це офіційно просила НСЗУ.

Наразі складається наступна ситуація – сама процедура перерозподілу коштів завершується після прийняття рішення Бюджетним комітетом та виділенням коштів на рахунок НСЗУ. До того часу має бути погодження ЦОВВ та прийнято рішення Уряду. Це може бути достатньо тривалим процесом – місяць чи і більше. До завершення процедури НСЗУ не може розширювати хостингові потужності. Це порушення як бюджетного законодавства, так і законодавства про публічні закупівлі. Про це, звичайно, відомо МОЗ. Ми ж будемо діяти лише в межах правового поля.

Що ж робити? Ми передивилися статті видатків, які є зараз є доступними для НСЗУ. Маємо захищену статтю по комунальних видатках для НСЗУ. Ми готові віддати ці кошти на покриття дефіциту за період, поки МОЗ буде проводити свої процедури. Але і це рішення потребує погодження МОЗ як головного розпорядника бюджетних коштів. Всі документи вже в МОЗ. Це погодження можна зробити за один максимум два дні і запустити розширення потужностей в хостингу вже з понеділка. Нам надзвичайно важливо, щоб система працювала без затримок.

– Лікарі та пацієнти хочуть почути: скільки їм ще чекати вирішення проблеми? Що можна зробити вже зараз?

– Як зробити так, щоб обробка запитів проходила швидше? Оптимізація процесів. Якщо є процес складний з декількома етапами, а його можна спростити, ми будемо спрощувати. Все, що можна було відкласти, ми вже закрили, це дозволило знизити рівень навантаження. Ми забираємо все, що використовуються для тестового майданчика, і віддаємо основному ресурсу.

– Що це мається на увазі?

– Це сервери, оперативна пам’ять, місце на жорстких дисках. Фактично ми забираємо всі ресурси, на певний час залишаємося без тестового майданчика, Це також погане рішення з точки зору розвитку системи, тому що без тестового майданчика, але для користувачів це хороше рішення, тому що з понеділка 27 липня система почне працювати краще. У понеділок ми повністю зупинили роботу тестового середовища і всі ресурси передали на основне середовище. Ми це НСЗУ і ДП «Електронне здоров’я» в даному випадку. Єдине, що скажу, ми не залишаємося повністю без тестового майданчика, у нас є резервний майданчик, який закуплений в дата-центрі GigaCloud. Резервний майданчик має бути для кожної системи.

ПРО РОЗРОБНИКІВ. МОЖЕ, ЦЕ ВОНИ ЩОСЬ «НАКОСЯЧИЛИ»?

– А хто є розробником системи? Може, при розробці були закладені помилки, які от, можливо, вилилися в сьогоднішні проблеми?

– Ні, абсолютно не вважаю так. Швидкодія системи через недостатній обсяг потужностей і архітектура самої системи, це різні речі. Система підвисає, повільно обробляє запити, через те, про що ми вже проговорили.

– Тільки через нестачу місця і все?

– Так. Системою насправді можна пишатися – показувати як передовий світовий досвід. За функціонування та розробку системи відповідає НСЗУ. Ми є власником майнових прав на програмне забезпечення, відповідно власник завжди відповідає за те, як система розвивається. А безпосередньо розробка ведеться залученими компаніями, які виграють тендер.

– Хто був розробниками на початковому етапі?

– Основним розробником до недавнього часу була компанія IT-компанія Edenlab – вони забезпечували розробку модулів для первинки та реінбурсації, а також для спеціалізованої ланки. А з часом додалися інші розробники. Система побудована на так званій мікросервісній архітектурі, тобто, різні компоненти можуть розробляти різні розробники. Відповідно програмним забезпеченням для електронних медичних висновків займається компанія «МК Консалтинг». «Скайвел» здійснював розробку сервісу смс-шлюзу.

– І претензій до їхньої роботи ніяких не було?

– Дивіться, це технологічний процес. Формується техзавдання, ведеться розробка, обов`язково проходить тестування. Причому їх декілька – тестування розробником, тестування замовником… Потім система переходить в дослідну експлуатацію, після того вона переходить вже в промислову. Дослідна експлуатація системи розпочалася ще в 2017 році й тривала до моменту, коли у нас розпочалась масштабна кампанія на первинці «Обери свого сімейного лікаря», це було в березні 2018 року. Звичайно, що протягом такого періоду відслідковуються і виправляються недосконалості системи. Це постійний процес.

Наша система має двокомпонентну схему – центральна база даних, за неї відповідає держава; дані мають бути захищені, збережені, нікому не передані і ще – множина медичних інформаційних систем (МІСів), які надають доступ кінцевим користувачам до центральної бази даних. На даний момент у нас 300 тисяч користувачів – це лікарі і середній медичний персонал, з кожним з них спілкуватися складно, хоча вони з нами напряму спілкуються і також дають свої поради.

– А претензій щодо зайвої інформація, яку потрібно постійно вводити – не було?

– Ні, у вашому питанні різні причина і наслідок. У травні 2019 року ми проводили навантажувальні тести на можливість витримувати наші прогнозні обсяги медичних записів. Система тоді витримала прекрасно. Тобто тестування показало, що все працює, архітектурно все розроблено правильно.

– А зі сторони це хтось оцінював?

– Ми залучаємо компанії «великої четвірки», вони просять не називати кого конкретно, але постійно проводять тести на вразливість системи. Вони ж проводили аудит системи: як вона взагалі побудована, чи правильні технологічні рішення були вибрані. На розробку нових компонентів витрачаються виключно кошти міжнародної допомоги, бюджетних коштів жодної гривні не було потрачено, а міжнародні партнери не вкладають кошти в щось, що будується неправильно. А ми з 2017 року маємо планомірну співпрацю з міжнародними партнерами, з аудиторськими компаніями «великої четвірки», і всі висновки від них, всі доповіді, які були, вони всі позитивні, навіть, говорять про те, що результат перевершив очікування.

– Але ж ідеться про те, що це мають використовувати сотні тисяч різних людей, з різним, даруйте, рівнем комп’ютерної грамотності…

– Так, кожного лікаря треба навчити, кожному лікарю треба пояснити, відповісти на запитання. Ми запустили систему навчання через Академію НСЗУ, розробили чіткі матеріали – невеликі за обсягом, які містять таку концентрацію інформації, що знімається більшість питань. Зараз запускаємо серію вебінарів. Починаючи з наступного тижня два місяці ми будемо щотижня давати вебінар – як система працює, поради стосовно того як оптимізувати процеси. Ми також виїжджаємо в клініки, дивимося, а як насправді воно працює і лікарям тоді є про що нас спитати, і нам є що сказати лікарям.

– Наприклад?

– От лікар створив електронний медзапис, і йому потрібно, щоб загорілася позначка – синхронізовано з центральною базою даних. І він що робить? Він просто сидить і з періодичністю оновлює сторінку, щоб оновилася ця кнопка… Не потрібно це робити! Система синхронізує сама, приділяй увагу наступним пацієнтам.

– А у функціонуванні МІСів немає ніякої проблеми?

– Стосовно того, що зависає, це не проблема МІСів, це проблема центральної бази даних.

– А інші проблеми?

– Тут треба дивитися індивідуально. Якщо незручно переходити між вкладками, використання інтерфейсів, це потрібно звернутися до розробника МІСа, сказати, що користувачу незручно. Ми їм не вказуємо – мають самі розбиратися. До речі, про надлишковість інформації, яку треба вводити… Ми з МІСів збираємо базову інформацію, щоб оцінити, які базові медичні послуги надаються на території України. Ми зайвого не збираємо. А МІС, на своєму рівні, – так, може збирати більше інформації, але, як правило, це погоджена позиція МІСа і медичного закладу.

ПИТАННЯ ДО МОЗ: ЧОМУ ДОСІ НЕ ВИКОНАНА ЇХНЯ ПРЯМА ФУНКЦІЯ?

– Я спілкувалася з різними експертами, зокрема і з МОЗу, які стверджують, що нинішні проблеми ЕСОЗ пов`язані з тим, що не було концепції системи електронного здоров`я як такої. Це правда?

– Якщо говорити про концепцію як про офіційний документ, то її немає. І тут повертаємося знову до трикутника нашого – МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я». Концепція – це правила, драфт-проект концепції всім нашим трикутником був розроблений влітку 2019 року, у вересні 2019 року він пройшов громадську експертизу, погодження з центральними органами виконавчої влади… Але так і не був поданий на затвердження Кабінетом Міністрів України. Тобто є сформована концепція, всі погодження є, бери і подавай на уряд і затверджуй, але МОЗ цього не зробив. Можуть бути різні причини, чому це не зроблено, та ж постійна зміна міністра… Тобто те, що від МОЗу не було цього фінального виходу на Кабмін, так, це правда. Чи вплинуло це на роботу системи? Повірте, ні, тому що ми використовуємо ті засади, які в проект концепції були покладені.

– А що там було прописано?

– Що електронна система охорони здоров`я розвивається протягом найближчих двох років паралельно з реформою фінансування сфери охорони здоров`я. Розвивається електронна медична картка, електронна медична картка використовується для здійснення оплат, тому що ніби якісь медичні послуги були надані. Знову ж таки там окреслено, що є МОЗ, який відповідає ось за це, і НСЗУ, яка відповідає за це, є ДП «Електронне здоров'я», зі своєю сферою відповідальності. Тут питання до МОЗ чому досі не виконана їхня пряма функція – затвердити концепцію

– Тобто, дорожня карта розписана, але просто немає затвердження?

– Давайте визначимося з дефініціями. Концепція – це загальний стратегічний напрямок: як система розвивається і хто за що відповідає. У положенні про МОЗ записано, що МОЗ відповідає за стратегічний розвиток електронної системи охорони здоров`я. Що стосується дорожньої карти конкретних проектів. Знову ж таки, прямо затвердженого документу не існує, але його в принципі не може існувати, тому що на затвердження будь-якого документу потрібна підстава, це вже такі юридичні тонкощі. А дорожня карта, звісно, є, вона була на 2020 рік і виконується зараз, і на 2021 рік є, і уже є проекти на 2022 і на 2023 роки. Повторюю: МОЗ – це стратегічний рівень, а НСЗУ і забезпечує функціонування як власник програмного забезпечення.

– До речі, коли починалася розробка електронної системи здоров`я, то виконавцем зазначалася організація «Сто відсотків життя» разом з ТІ-Україна. Поясніть, чому саме громадські організації? Здається, власне до електронної системи здоров`я вони далекі…

– А тому що фактично фінансування відбувалося наступним чином: донори виділять кошти, а процедурами закупівель, процедурами укладання договорів і стеження договорів займалися саме оці громадські організації. Потім вони цей продукт передавали, на баланс держави – в даному випадку це НСЗУ.

– Це система така?

– Так, це насправді вся міжнародна практика так побудована, і це не тільки спочатку, ми до сьогодні так працюємо, держава на розробку не виділяє кошти. Ми шукаємо підтримки фінансування розробки в наших міжнародних партнерів, бо не хочеться навантажувати державний бюджет витратами ще й на розробку, ми працюємо з міжнародними організаціями, які надають допомогу.

– ЕСОЗ розроблявся переважно на донорські кошти? Чому так важко знайти інформацію про це?

– Так, розробка вся велася за рахунок міжнародних коштів, підтримка до моменту, поки було створено НСЗУ – теж. Зараз підтримку забезпечує НСЗУ за кошти Державного бюджету. Але повертаємося до нашого найпершого питання, бюджетний запит на 104 млн, виділено 9, тобто, підтримка поставлена в жахливі умови. Держава має зрозуміти, що така велика і складна система не може фінансуватися за копійки, нічого безкоштовного не буває. З того, що нам виділили, ми витиснули 110 відсотків, 120, 150, але ми не можемо зробити магію з нічого.

– А можете назвати цифру скільки потрібно коштів, щоб система працювала ідеально?

– Попередній розрахунок на наступний рік – 124 мільйони гривень. Сюди входить нормальні потужності дата центрів, ті, які будуть потрібні для системи вже в 2021 році. 124 мільйони це мінімум, при такому фінансовому забезпеченні лікарі не будуть відчувати жодних незручностей.

– Чи вважаєте ви правильним, що МОЗ хоче розділити повноваження НСЗУ і Електронного здоров'я?

- Офіційних якихось проектів документів з цього приводу я не бачив. Не бачу як це може бути реалізовано, самої конструкції не бачу. Насправді поточний розподіл ролей, на мою думку, є достатньо збалансованим і дозволяє не ставити одного учасника вище іншого, тобто кожен відповідає за свою частину. Крім того, поточні обов'язки зафіксовані, як мінімум, у чотирьох нормативно-правових актах, два з яких є законами – Закон «Про державні фінансові гарантії» і Закон «Про захист персональних даних». Якщо зараз влізти в розподіл повноважень, боюся, це загрожуватиме системі. Зрозумійте, це ж не просто змінити рядок в нормативно-правовому акті! Всі договори, які стосуються підтримки і забезпечення ЕСОЗ, вони зараз на НСЗУ. Знову ж таки, якщо це все кудись віддавати, то потрібно створити відповідні потужності, найняти спеціальних людей, забезпечити виконання процесів… Мені вбачається, що це ідея не продумана і точно не на часі.

– А МОЗ?

– Це також і не функція МОЗу. МОЗ має бачити широку картину і розробляти стратегію, а операційну діяльність буде здійснювати Національна служба здоров’я.

ПРО ПОМИЛКИ, «МАЛЕНЬКІ ХИТРОЩІ» І ПЕРСПЕКТИВИ

– Ми добре знаємо тепер: де комп’ютер – там і хакер. А ще доводилось чути, що діюча система eHealth залишає якісь лазівки для зловживань…

– Ми намагаємося вирішувати складнощі, а в ідеалі – діяти на випередження. Наприклад, запустили спеціальний функціонал, який називається «Дедублікація». Це щоб виключити «подвоєння» декларацій, які укладаються між лікарем і пацієнтом. Дедублікація є двох типів. Онлайн дедублікація, використовує простий алгоритм пошуку: чи є такий запис. І є офлайн дедублікація, це складний алгоритм, який реалізовується щоночі.

Що це? Офлайн-дедублікація – це алгоритм пошуку по всіх даних, які є про пацієнта. Тобто, може бути варіант створення дублів – от людина не вказала ІПН, а вказала серію, номер паспорта і якимсь чином чи помилково, чи не помилково, він на одну цифру не співпав. Онлайн-дедублікація скаже, що це різні люди.

А офлайн допускає, що може не бути 100% співпадіння, а за окремими параметрами може бути 95%. Тобто на 95% це той самий пацієнт, тому що в них все однакове, окрім одного параметру. Якщо це неспівпадіння від 95 до 100, система сама деактивує неправильний запис. Все, що стосується інтервалу 90-95, це т.зв. «сіра» зона, це висока ймовірність, що це однакові записи, і вони вранці, «падають» нашим спеціалістам на обробку. Тобто вже людина приймає рішення – це просто дуже схожі записи про пацієнта, наприклад, сестри, в яких 2 роки різниці, а все інше ідентичне, чи це все-таки дубль, і теж деактивує дубль.

– То ця проблема уже повністю вирішена? Ніхто собі пацієнтів не «приписує»?

– Іноді дублі можуть створюватися і спеціально, тому що дубль – це ще одна декларація, додаткові кошти. Йдеться про недобросовісних користувачів, хто хоче накрутити собі декларації. Тому нашу систему дедублікації ми постійно оновлємо – з періодичністю в декілька місяців переглядаємо алгоритми.

Припустимо, комусь вдалося обманути, тобто внесли дубль, а система ще не була до цього готова. Але ж через час ми систему дедублікації оновимо, виявимо цей дубль, заберемо кошти, це перше. А друге – користувач, який це створив... Ми дізнаємося, чи це дійсно була випадковість, чи це злий умисел. Звісно, такі матеріали потім передаються до поліції, ми не наділені повноваженнями стосовно покарання таких хитрунів.

– А коли ще це буває не злий умисел?

Наприклад, декларація була укладена на дитину, відповідно документ, який був вказаний, це свідоцтво про народження. Потім дитина виросла і вже самостійно пішла до поліклініки з паспортом, але за паспортом декларації такої не знайдеться, і тут може бути дубль. Тут треба просто оновити стару декларацію, є така можливість.

– А як щодо неможливості лікарям замінити колегу, якщо той у відпустці, скажімо, а пацієнту терміново потрібен електронний рецепт?

– Тут прозвучу як чиновник: ми виконуємо законодавство, тому що наказ №360 МОЗ чітко каже, що електронний рецепт може бути виписаний лікарем, якому подана декларація. 360-й наказ не передбачає можливість виписування рецепту іншим лікарем. І технічна реалізація системи зараз саме така. Якщо буде зміна позиції МОЗ, то ми, звісно, вирішимо це питання. У нас навіть уже функціонал на такий випадок підготовлений. А до того – не виходить…

– Але ж, якщо це просто прийом пацієнта, то інший лікар же може замінити сімейного лікаря?

– Так. Але що стосується конкретно електронного рецепту, є пряма норма, і її двояко не потрактуєш: там написано чітко і зрозуміло.

– Тоді трошки дивно виглядає цей захист персональних даних, якщо інший лікар все одно має доступ до картки пацієнта…

– Є декілька рівнів доступу: сімейний лікар, якому подана декларація, бачить всі медичні дані. Лікар, до якого пацієнт звернувся, щоб погасити направлення, бачить інформацію, яка стосується лише цього направлення. А ще він бачить зведену інформацію про пацієнта. Це загальна інформація, необхідна всім лікарям у випадку, якщо людині потрібно надати допомогу: група крові, алергії, проведені вакцинації, проведені операції. Але без декларації всієї картки «сторонні» лікарі не бачать.

– Я так розумію, ось в таких місцях, де стикаються інтереси пацієнта і лікаря, систему електронного здоров’я можна по факту якось регулювати?

– Ми бачимо, що є на це запит. Рано чи пізно треба буде зробити функціонал «лікар на заміну». Але я вкотре повторююсь: треба внести зміни у 360-й наказ. Насправді, функціонал виписування, наприклад, електронного направлення, уже не прив’язаний до конкретного лікаря, ми це врахували, вірніше, МОЗ врахував, видавши наказ про електронні направлення. Там чітко сказано, що його виписує сімейний лікар або будь-який інший лікар.

– А щодо вашого внеску у боротьбу з коронавірусом?

– Ще на початку квітня у нас був готовий підрозділ, який стосувався коронавірусу. За два тижні ми це зробили. Повноцінна медична картка, яка спеціалізована саме на веденні таких хворих. На сьогодні подібного в країнах Східної Європи ні в кого ще немає. А ми у себе бачимо не просто кількісну статистику, скільки у нас коронавірусних хворих, ми бачимо клінічну складову. Тобто, виявлено, підтверджено, госпіталізовано, скільки на апаратах ШВЛ перебувало і, на жаль, скільки померли і з яких причин.

– Доводилося чути, що та електронна система, яка працює нині це ще не остаточний варіант, що це бета-версія…

- Наша система універсальна, дуже гнучка. Вона як конструктор, і буде розвиватися. Тому говорити про альфа-, бетаверсії, звісно, можна, кожен має на це право, але я б так не говорив. Ми масштабовані на всю країну, ми маємо вже значні досягнення і головне, що у нас є плани. Ми зробили базис. Але головне, що в архітектурі важливо не забути про користувачів. Це те, що болить, насправді. І якщо в лікарів, пацієнтів дійсно є проблеми у роботі з системою, то от вони мають вирішуватися на рівні питань національної безпеки.

У нас із важливих проектів, найближчих, це електронний кабінет пацієнта. Чому не запускали раніше? Давайте так: не було достатньо інформації, що показувати пацієнту в тому кабінеті.

– Тобто, це буде той кабінет, куди може зайти звичайна людина, і подивитися, яка інформація про неї є – записи лікарів, обстеження всі?

– І ще можна буде подати декларацію онлайн з будь-якої точки, де ти знаходишся. Також у планах інтеграція з «Дією». Треба, щоб у «Дії» також був доступ до «кабінету пацієнта». Але, знову ж таки – це навантаження на систему. Поки не буде забезпечено потужностей, це не можливо. На жаль, по нових проектах, ми зараз «заморожені».

Юлія Горбань, Київ