Ольга Голубовська, інфекціоністка, докторка медичних наук

Пости лікарки-інфекціоністки Ольги Голубовської у Фейсбуці - без перебільшення пресцентр антиковідної боротьби. Там є все: і новини, і рекомендації і лікарям, і суспільству. Напевно, так і має діяти професіонал: шукати шляхи лікування і пояснювати, що відбувається, хоча б для того, щоб зняти стрес у людей.

Вчора Ольга Голубовська побувала в Укрінформі на пресконференції як координаторка групи дослідників ефективності препарату Квертин і Корвітін (обидва препарати на ринку давно, але наразі вчені вивчають їхню дію на «ковідних» пацієнтів, у яких є серцево-судинні патології. Цікаво, що таблетована (ми єдина країна, яка має «внутрішньовенну» форму) форма препарату рекомендована Американською асоціацією пульмонологів та інтенсивної терапії як профілактика лікування легких форм захворювання COVID і пневмоній.

До початку пресконференції Укрінформ поставив Ользі Анатоліївні запитання, продовживши їх вже на самому заході.

 - Ольго Анатоліївно, ми з вами востаннє спілкувалися у квітні. Який підсумок вашої COVID-боротьби за ці три місяці?

- Найголовніша подія: нам вдалося зробити протоколи терапії, це для клініцистів є вкрай важливим. Є різні протиепідемічні заходи, але протокол – важливий крок. Березень для усіх нас був дуже важким, ми читали китайські, італійські, іспанські протоколи. Але одна річ - читати десь щось, а інша - реальна клінічна практика. І нам було дуже складно від цього потоку хворих, від того, що абсолютно незвичайне захворювання, ми ніколи з таким не стикалися, це не грип зовсім, від слова зовсім. Воно дуже тривале, дуже непередбачуване. Як у період розпалу захворювання, так і після виписки у нас пацієнти гинули від тромбоемболічних ускладнень. Тому підходи до лікування у світі постійно змінювалися, і ми потребували нашого нормативного документу. І він у нас є.

- Я його прочитала.

- Вперше за останні роки країна створила свій нормативний документ, тому що, вибачте, міжнародних рекомендацій офіційних інституцій на сьогодні бути не може. Адже немає чіткої доказової бази. Щоб провести великі дослідження, для цього треба кілька років, рік як мінімум, а хворих треба лікувати прямо зараз. І через наші руки пройшло багато лікарських засобів, які призначаються і рятують тисячі життів, і усі інфекціоністи мене розуміють з пів слова, наше завдання - вчасно лікувати і не доводити пацієнтів до важкого стану, тим більше такого, що потребує ШВЛ.

Щодня виходить до пів сотні публікацій про лікування коронавірусу, дослідження іноді дають діаметрально протилежні результати. Ми до протоколу внесли найефективніші препарати, деякі з рекомендованих дуже серйозні, і ми використовуємо їх у найбільш критичному випадку. Сподіваємося, що скоро внесемо антикоагулянтну терапію.

Ми спілкуємося зі спеціалістами всього світу, і наші підходи загалом збігаються. На сьогодні завдяки цьому ми більш впевнено почуваємося. Ми вже самі розуміємо багато речей, вже величезна кількість пацієнтів пройшла лікування. І для мене, як для клініцистки, це найголовніше. Тому що одна річ - створити нормативний документ, інша - навчити всю країну нюансам.

Прийняти протокол лікування дозволив новий закон, який парламент ухвалив конкретно під це захворювання, бо всі призначення практично йдуть off-label, тобто поза показань. В жодній інструкції світу не прописана коронавірусна інфекція, це зрозуміло. І, на жаль, на сьогодні у нас препаратів прямої дії на вірус немає. Вирішується питання з ремдесевіром (новий протиковідний препарат, затверджений в українському та міжнародному протоколах – ред.), я сподіваюся, він буде до кінця літа.

- Чи не буде дефіциту? Навіть Єврокомісія дуже суворо розподіляє ремдесевір по країнах ЄС. Ми зможемо його отримувати?

- Щодо ремдесевіру, приміром, компанія-виробник дала ліцензію на випуск генеричного препарату, і це вирішує проблему. Це, звичайно, зовсім інша річ - ліцензований генерик.

- В Україні виготовлятимемо?

- Вже в Україні, я дуже сподіваюся. Виробники навіть готові надати, наскільки я знаю, кілька безкоштовних курсів препаратів. Панацеї не буде, тому що це препарати прямої дії на вірус, але не строго специфічні, тобто вони можуть бути використані для багатьох РНК-вмісних вірусів. А якщо немає суворої специфічності, значить і ефект вже не такий як, приміром, при азельтомівірі при грипі. Ці препарати, ремдесевір зокрема, застосовувалися під час спалаху лихоманки Ебола у Західній Африці, і теж не показали великої ефективності.

Розумієте, у такої хвороби, як ця нова коронавірусна інфекція, де немає строго специфічних препаратів, увесь терапевтичний наш вплив має мінімізувати ризики розвитку важкого перебігу захворювання. Саме тому ми прописали госпіталізацію середньотяжкого перебігу захворювання, те, чого у світі не роблять, тому що у них не вистачає ліжок.

Те, що нам закидали як негативний момент - що, от, у нас ліжок набагато більше, ніж в Європі і в Америці, тому їх треба скорочувати і робити гарну лікарню одну на 200 км, якої ніколи не буде, поки у нас не буде йти на медицину менше 3% ВВП... Так от, зараз ці ліжка у регіонах, які не встигли скоротити, врятували тисячі пацієнтів! Якби коронавірусна інфекція прийшла на пів року пізніше, то тисячі людей не мали б доступу до медичної допомоги.

Сьогодні до цих лікарень без будь-якої реанімації провели кисень, і лежать пацієнти. Основне у лікуванні - це дихати киснем - терапія є, вона розроблена. Потрібні грамотні лікарі і елементарні дослідження. Мені страшно уявити, що було б без цього, у нас смертність була би в рази вищою. Адже ця смертність, яку показують італійці, іспанці, це смертність від важкого перебігу захворювання, тому і цифри у них такі. Чим більше тестувати, то, природно, смертність буде меншою.

- Наразі тестується більше 100 вакцин, Україні щось світить, це хоч мінімально гарантує якийсь прогрес?

- Навіть Україна намагається розробити вакцину проти коронавірусної інфекції. Думаю, що, коли вона десь буде розроблена, то ми зробимо усе для того, щоб доступ до неї був в Україні.

- Ви думаєте, два роки потрібно, більше?

- Розумієте, з вакцинами ще рано про щось говорити, тому що при коронавірусній інфекції — SARS, першому цьому (захворюванні - ред.), розробили вакцину, але, на жаль, небезпека введення цієї вакцини полягала у тому, що у деяких пацієнтів виникали тяжкі ураження легенів, спричинені вже самою вакциною.

- Зараз публікується новина про те, що у Тернополі людина хворіла на ковід тричі. Тоді взагалі виникає питання про імунну відповідь...

- Ми це обговорювали. Немає на сьогодні чітких доказів, що було повторне зараження. Тому що ситуація, коли повторна форма розвивається протягом трьох місяців - це схоже на біологічну фантастику. Якби таке було, то ми б не досягли спеціалізації, а постійно хворіли б.

Моя думка: повторне зараження можливе не раніше, ніж через рік. І за даними ВООЗ, теж немає даних, доказів про повторне зараження. Випадки нібито повторного зараження базуються на результатах ПЛР. І у нас теж були такі (навіть співробітники), у яких - легке нездужання і ПЛР-позитивний. Але ПЛР буває хибнопозитивним, буває хибнонегативним. А потім: ми думали - о, слава Богу, вже, напевно, перехворіли, а виявлялося, що через 3 місяці розгорталася типова клінічна картина.

Одне слово, поки що чітких доказів повторного інфікування немає. Я, як інфекціоністка, погано уявляю, що можливим є повторне інфікування протягом найближчих трьох місяців після захворювання. Не може такого бути. Якщо є якийсь збудник, наш з вами організм обов'язково йому протидіятиме. І ця пам'ять зберігається певний час. Скільки? Ми ще точно не знаємо.

Масове тестування - при цьому за якістю тестування (як і чим робили забір) не простежиш - часто дає у людей щоразу різні реакції, і вони по три місяці не можуть вийти на роботу. А були випадки, коли у людини, яка поступила з вогнища, чітка картина хвороби, ПЛР негативна, а хворобу підтверджує ІФА.

Постановка діагнозу в інфекційному захворюванні - це сукупність клініко-лабораторних даних і лише за одним критерієм.

- А от, крім того, що вакцинуватися, мити руки, носити маски, їсти фрукти та овочі, як ми можемо себе підготувати до другої хвилі вірусу? Як на мене, ми трохи розслабилися?

- Усе насправді дуже складно і дуже просто. Для того, щоб мінімізувати ризики інфікування, треба дотримуватися дистанції десь два метри, оптимально - півтора-два метри. Якщо ви не можете дотримуватися такої дистанції, ви маєте дотримуватися маскового режиму, можна мити руки, не обов'язково антисептиком, можна їх просто мити. Ми маємо менше торкатися обличчя. Чим у масці добре, що навіть якщо руки постійно до обличчя тягнуться, це теж мінімізує якісь ризики. От, напевно, власне, і все, більше ви нічого абсолютно не придумаєте.

- А вакцинація від сезонного грипу допоможе?

- Це, до речі, ще теж обговорюється, тому що одні дані говорять, що може збільшувати ризик у певної категорії людей, інші дані говорять, що ні. Я ще раз повторюю, ви подивіться, які діаметрально протилежні рекомендації випускають, діаметрально протилежні! - то гормони не можна, то можна, то гідроксихлорохін не можна, то можна.

- Ви казали, що американці використовують в якості профілактики від ковід квертин?

- Так, в якості профілактики вважають його нешкідливим і дешевим. Вони використовують для профілактики вітамін С, вітамін Д і навіть такий дивний для нас засіб, як мелатонін. І навіть в одній із країн триває дослідження, як він впливає. Але, якщо говорити з точки зору доказової медицини, то таких доказів немає.

- А є у вас відчуття, що відступає COVID?

- Ні, абсолютно ніякого відчуття немає. Єдине, що можу сказати, я дуже боялася другої хвилі і боюся її досі - епідеміологи не люблять поняття «другої хвилі», це у них називається просто «епідемічний сезонний ріст захворюваності» (ми знаємо, що коронавіруси мають сезонність).

От, враховуючи те, що зараз ми спостерігаємо зростання, це ще триває все та ж, перша хвиля.

Я дуже сподіваюся, що катастрофи особливої не буде, але ми повинні готуватися, тому що жоден прогноз щодо цього коронавірусу ще не справдився, жоден! Я побоююся осіннього зростання захворюваності. Але для того, щоб говорити про другу хвилю, то сьогодні не мало б бути зростання захворюваності. А по клініці, по наших стаціонарах бачимо реальне зростання хворих. У деяких регіонах збільшується зростання важких хворих.

Якщо ви пам'ятаєте, Всесвітня організація охорони здоров'я, на жаль, теж трішечки пропустила цю проблему. Спочатку оголосили надзвичайну ситуацію, а потім вже, коли злягла вся Європа, тоді лише - пандемію.

- Скажіть, а чому зростання? Ми ж так суворо дотримуємося карантину?

- Ніхто не може дати чіткої картини і сказати, чому так сталося.

Це може бути пов'язано з природними властивостями самого вірусу, про який ми мало що знаємо. Це може бути пов'язано з річним скупченням людей - от показували Одесу, а там теж стаціонари переповнені. Ми очікували, що зі спекою буде вірусу менше, але цього немає.

Наші епідеміологи колись готували три сценарії пандемії: легкий, середній і важкий. Я вважаю, що треба готуватися до гіршого сценарію, готувати стаціонари, інфекціоністів, бригади лікарів. Лікування інфекційних хвороб - це певна філософія, ми завжди прагнули до вищого пілотажу: не нашкодити хворому і мінімізувати ризики захворювання (хоча - не вистачає реанімацій, персоналу). Ну, а загалом ми справляємося непогано і почуваємося набагато впевненіше, ніж у березні.

Лана Самохвалова, Київ

Фото Юлії Овсяннікової та Даніїла Шамкіна