Український прорив: Суспільство
За свою багатовікову історію українці спромоглися на великі звершення
Імена наших пращурів назавжди вкарбовані в скрижалі цивілізації. Але тільки в умовах власної суверенної держави нація здатна на справжній прорив. Озираючись на минулі майже три десятиліття нашої державної Незалежності, не можна не побачити, як далеко ми відірвалися від радянського минулого, як багато позитиву зуміли нагромадити в скарбницю суспільного поступу!
Прорив у прийдешнє збагатив всі сторони нашого життя — суспільного, культурного, економічного, політичного. Ще раз згадати про це Укрінформ пропонує у публікаціях проєкту «Український прорив», присвяченого 29-й річниці проголошення Незалежності.
Найбільші зміни за ці роки, мабуть, відбулися у суспільному житті України, в формуванні національної свідомості і громадянського суспільства, утвердженні правової держави, принципів демократії, свободи слова, відкритості влади й її цифровізації.
Процеси ці йшли непросто, часто-густо каталізаторами їм слугували драматичні і трагічні події. Але ці суспільні зрушення вже настільки міцно вкоренилися в наше життя, що ми й уявити себе не можемо без них.
1. РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ
Відповідно до рейтингу World Giving Index в 2010 році в Україні тільки 5 процентів населення було залучено до волонтерської роботи, і за цим показником вона посідала лише 150 місце серед інших країн світу.
Але Революція гідності, анексія Криму та війна на Донбасі все змінили. Наприкінці 2014 року на замовлення Організації Об’єднаних Націй компанія GfK Ukraine провела загальнонаціональне дослідження стану волонтерства в Україні. Згідно з результатами дослідження, українці визнавали велику роль волонтерського руху в суспільних процесах: 62% визнавали роль волонтерів у політичних змінах останнього року, 85% вважали, що волонтерський рух допомагає зміцненню миру, а 81% були схильні вважати волонтерський рух обов’язковою складовою громадянського суспільства. Майже чверть українців (23%) мали досвід волонтерства, із них 9% почали займатись волонтерством протягом останнього року. Основним напрямом діяльності волонтерів у 2014 році стала допомога українській армії та пораненим - цим займались 70% волонтерів. До подій Майдана найбільш актуальними напрямами діяльності були допомога соціально незахищеним групам населення та благоустрій громадського простору.
Під час дослідження респонденти відповіли й на запитання про особисту участь у благодійності. 74% українців коли-небудь жертвували кошти на різні цілі, з них 25% почали жертвувати тільки протягом останніх 12 місяців. Суми пожертв українців різняться та складають від кількох гривень до 283 тисяч гривень на рік.
У 2014 році найбільш охоче українці жертвували на допомогу українській армії, пораненим, хворим дітям. Причому кількість українців, які жертвують кошти, збільшилась – 63% опитаних відповіли, що робили пожертви, тоді як до 2014 року жертвували кошти 49% українців.
2. СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір'ю України є Константинополь. Окрім того, було визнано недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля УАПЦ Макарія.
15 грудня 2018 року у Софії Київській відбувся Об'єднавчий церковний собор. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля - митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
5 січня 2019 року, Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об’єднаної Православної церкви України.
Церемонія підписання Томосу пройшла після спільного молебню Варфоломія і предстоятеля Православної церкви України Епіфанія в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі.
Процедура надання автокефалії ПЦУ завершилась 6 січня 2019 року - в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томоса про автокефалію та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Томос є патріаршою грамотою, що офіційно затверджує канонічний автокефальний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви.
3.РЕФОРМА ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Інститут публічних закупівель створювалася як потужний антибюрократичний та антикорупційний інструмент. Розпочалася реформа 2014 року з прийняттям Закону України “Про здійснення державних закупівель”.
У лютому 2015 року в пілотному режимі почала працювати електронна система закупівель ProZorro, яка була створена громадськими активістами разом із бізнесом, представниками органів влади та світовими експертами. Ця система вперше в Україні дозволила постачальникам подавати свої пропозиції в електронному вигляді і зробила весь процес здійснення закупівель прозорим.
З 1 квітня 2016 року набув чинності Закон України “Про публічні закупівлі”, який забезпечив переведення всіх закупівель в Україні в електронний формат. Перехід відбувся у два етапи: з 1 квітня 2016 року всі закупівлі через електронну систему закупівель ProZorro проводили центральні органи виконавчої влади і підприємства, що діяли в окремих сферах господарювання (так звані “природні монополії”), з 1 серпня 2016 року використання електронної системи публічних закупівель стало обов’язковим для решти замовників.
Найбільше через систему Prozorro закуповують в Київській, Дніпропетровській та Донецькій областях. Серед найпопулярніших категорій закупівель - будівельні роботи та поточний ремонт, продукти харчування та напої, нафтопродукти, паливо, електроенергія та медичне обладнання.
Близько 90% зареєстрованих у Prozorro підприємств належать до малого і середнього бізнесу. Це найбільший відсоток участі малого та середнього бізнесу в закупівлях у порівнянні з іншими європейськими країнами. Щомісяця в системі з’являється 3-5 тисяч нових постачальників. За 2019 рік у системі зареєструвалося більш як 50 тисяч підприємців.
За чотири роки Prozorro пройшла шлях від волонтерського стартапу до системи, в якій працюють всі державні установи та зареєстровано понад 200 тисяч підприємців. Загальна кількість торгів з часу запуску системи сягнула більш як 4 млн, а економія перевищила 100 млрд грн. Система накопичила 100 терабайт даних про закупівлі, і кожен громадянин може подивитися, як і на що витрачаються його кошти.
Функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, покладено на Мінекономіки.
18 травня 2016 року Україна стала повноправною стороною Угоди СОТ про державні закупівлі, що забезпечило доступ українським компаніям до міжнародних ринків державних закупівель 45 країн, річний обсяг яких складає близько 1,7 трлн доларів.
4. ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПЕТИЦІЙ
Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії.
Відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року “Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції”, з 28 жовтня 2015 року “письмове звернення може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення)".
Закон закріплює правила подання електронних звернень та електронних петицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначає умови й процедуру їх розгляду, встановлює обов’язок органів влади відповідати на електронні звернення та електронні петиції протягом визначеного терміну.
Цим Законом встановлено, що електронна петиція є особливою формою колективного звернення громадян до президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів, органу місцевого самоврядування.
Перший сервер петицій було запущено на офіційному сайті президента у серпні 2015 року. Сьогодні в “Єдину систему місцевих петицій” зведені десятки ресурсів обласних, міських і селищних рад. Кожен громадянин може розмістити тут свою пропозицію до органів місцевої влади і отримати на неї відповідь.
Електронна петиція, адресована президенту України, Верховній Раді та Кабінету міністрів, розглядається, якщо на її підтримку збереться не менш як 25 тисячі підписів громадян протягом не більш як трьох місяців.
У регіонах вимоги до необхідної кількості підписів та строків їх збору визначаються статутом територіальної громади. Зокрема, у Київраді треба зібрати 10 тисяч підписів, до Вінницької облради – одну тисячу. Найменше підписантів вимагає Радивилівська міськрада - 60.
Звернення громадян найчастіше стосуються комунальних проблем – ремонту доріг, питань озеленення, транспортного сполучення, перейменування (або заборони перейменування) вулиць, охорони здоров’я тощо.
5.ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ
Дійсно проривне започаткування, покликане запобігти корупції у всіх ешелонах влади. Електронне декларування майна й доходів державних посадових осіб було впроваджено у 2016 році. Наразі ми онлайн можемо побачити декларацію будь-якого політика, чи чиновника.
Система е-декларування сприяє запобіганню корупції та допомагає українським антикорупційним органам викривати випадки хабарництва та корупції. Систему електронного декларування, передбачену законом “Про запобігання корупції” у жовтні 2014 року антикорупційні експерти назвали одним з найважливіших досягнень на шляху реформування у країні.
6. ДЕІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЯ (РЕФОРМА ІНТЕРНАТИВНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ)
Розпочалася з прийняттям Кабінетом міністрів України 9 серпня 2017 року Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки.
Деінституціалізація – повний процес планування реорганізації зі скороченням і/або закриттям закладів інтернатного типу, створення різноманітних інших послуг догляду за дитиною, які регулюються законом і стандартами, орієнтованими на результат.
Деінституціалізація базується на принципах: сім’я є найкращим середовищем для виховання та розвитку дитини; збереження сім’ї для дитини є головною умовою забезпечення її благополуччя та найкращих інтересів: жодна дитина не повинна залишитись без уваги. Потреби, думка та інтереси кожної дитини мають бути враховані.
У ході реформи: забезпечується доступність послуг на рівні територіальної громади для дітей та сімей з дітьми, що сприятиме поетапній ліквідації інтернатних закладів; вивільнені кошти спрямовуються на створення нових і розвиток існуючих послуг у громадах; інституції перепрофільовуються в центри надання спеціалізованих послуг, заклади освіти та інші, які сприятимуть забезпеченню потреб мешканців громади.
Реформа розрахована на 10 років і передбачає, що за цей час кількість дітей в інтернатах зменшиться на 90%, а у кожній громаді з’являться доступні й якісні послуги для підтримки сімей з дітьми відповідно до їх індивідуальних потреб.
7. ДЕРЖАВНІ ПОСЛУГИ ОНЛАЙН
Електронне врядування, зокрема, впровадження електронних послуг – одна з вагомих складових реформи державного управління.
Наразі громадянам та бізнесу доступні більш як 100 електронних послуг. «Єдиним вікном» доступу до державних електронних послуг слугує Урядовий портал, де в розділі «Електронні послуги» можна віднайти повний перелік е-послуг, які наразі пропонують користувачам.
Перш за все в електронний формат держава переводить послуги, найбільш затребувані у суспільства та бізнесу та такі, що мають вагомий антикорупційний ефект. Це, зокрема, оформлення допомоги при народженні дитини, житлової субсидії, низка послуг Пенсійного фонду України; реєстрація бізнесу, оформлення ліцензій та дозволів, отримання виписок і довідок онлайн; послуги у будівельній сфері, завдяки чому вже 80% будівництва в Україні можна починати та вводити в експлуатацію онлайн; послуги у сфері безпеки та суду, завдяки яким можна онлайн отримати довідки про несудимість, відсутність корупційних правопорушень, подати заяву до суду.
Впроваджено також послуги для автовласників: зокрема, Електронний кабінет водія, у транспортній сфері: зокрема, Електронний кабінет перевізника.
У квітні 2020 року Міністерство цифрової трансформації запустило Єдиний державний портал електронних послуг “Дія”. Він об’єднає усі послуги, що надаються державою громадянам і бізнесу.
8. ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОВНИХ КВОТ
Завдяки їм на загальнонаціональних радіостанціях більше як половина пісень звучать українською. 3 жовтня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації", який і передбачає запровадження мовних квот на телебаченні.
Згідно із законом, передачі, фільми й новини, виконані українською мовою, мають становити не менш ніж 75% від загальної тривалості передач і фільмів у кожному з проміжків часу між 07:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00. Телерадіокомпанії місцевої категорії мовлення мають транслювати не менш ніж 50% ефіру українською мовою.
При цьому під квоти не потрапляють передачі та фільми, виготовлені до 1 серпня 1991 року. Їх достатньо субтитрувати українською мовою, тоді вони включаються в українську квоту.
9.ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
У грудні 2009 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей.
5 вересня 2017 року було ухвалено новий Закон України “Про освіту”. З того часу діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності».
Українські педагоги та міжнародні експерти зазначають, що в питанні розвитку інклюзивного навчання Україна зробила потужний крок вперед. Станом на 1 січня 2020 року в інклюзивних класах навчається 19345 учнів із особливими освітніми потребами. Ця кількість у 7 разів перевищує дані п’ятирічної давнини. У 2019/2020 навчальному році 35% від загальної кількості закладів загальної середньої освіти організували інклюзивне навчання.
У закладах дошкільної освіти станом на 1 січня 2020 року здобувають освіту 4681 вихованців із особливими освітніми потребами. Також із 2019/2020 навчального року інклюзивне навчання запроваджено в закладах професійної, професійно-технічної та вищої освіти, де інклюзивно навчаються 1312 здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
10. МЕДИЧНА РЕФОРМА
Медреформа в Україні розпочалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію.
Другий етап реформи стартував 1 квітня 2020 року. На цьому етапі в Україні почали надавати 27 пакетів безкоштовних медичних послуг. Крім того, лікарні перейшли на іншу систему фінансування – тепер гроші їм виділяє Національна служба здоров'я України, з якою медичні установи підписують контракти. Головний принцип реформи – гроші лікарням повинні розподіляти залежно від кількості наданих послуг.
З 11 травня 2020 року почалась детальна експертиза всієї медичної інфраструктури, щоб визначити спроможність та ефективність госпітальної мережі. Також МОЗ розпочало розробку і затвердження нових державних стандартів надання медичної допомоги із залученням науковців та провідних фахівців галузі. Після цього на основі отриманих даних МОЗ розробить тарифи, за якими буде здійснюватись фінансування галузі у 2021 році. Нові тарифи будуть ґрунтуватись на ринкових заробітних платах для працівників галузі та якісних стандартах надання медичних послуг.
З 1 червня за Державною програмою медичних гарантій додатково фінансуються такі пакети:
1. первинна медична допомога;
2. 4 пакети для лікування COVID-19;
3. екстрена медична допомога;
4. гострий інфаркт міокарда;
5. гострий мозковий інсульт в стаціонарних умовах.
11.ПІЛОТНИЙ ПРОЄКТ З ТРАНСПЛАНТАЦІЇ
В Україні стартував пілотний проєкт з трансплантації, до якого долучились 19 закладів, які мають право проводити трансплантацію органів, та 6 закладів, які можуть проводити трансплантацію стовбурових клітин (ідеться про трансплантацію кісткового мозку).
На сьогоднішній день трансплантація є одним з пріоритетів Міністерства охорони здоров'я, повністю розбудувати національну систему трансплантації планується до 2023 року.
Наразі у Міністерстві охорони здоров’я працюють над збільшенням кількості трансплантацій. У поточному році вітчизняними медиками зроблено 67 операцій з трансплантації органів, з них 14 з допомогою посмертного донорства, хоча у попередні роки такі операції були рідкістю. Загалом, за даними відомства, щорічно в Україні близько 5 тисяч осіб потребують пересадки органів.
У Міністерстві зазначають, що із запуском цього пілотного проєкту вже за 2-3 роки можна буде досягти “трансплантаційної незалежності”, щоб надавати громадянам України необхідну медичну допомогу та не стояти в закордонних чергах.
Підготувала Марина Алексєєнко