У Нацкомісії зі стандартів мови прокоментували узаконення фемінітивів у назвах професій
Національна комісія зі стандартів державної мови не була долучена до ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо затвердження змін до національного класифікатора професій, яким дозволено використовувати фемінітиви.
Про це в коментарі Укрінформу сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська, коментуючи наказ «Про затвердження зміни №9 до національного класифікатора» від 25 серпня 2020 року.
«Те, що запропонувало Міністерство економіки, є ініціативою Міністерства економіки. Очевидно, вони мають якесь логічне пояснення, чому саме вони займаються цією лінгвістичною, вузько мовознавчою проблемою. Ми не долучені до цього проєкту, не брали участі в його погодженні і не несемо відповідальності за ті пропозиції, які затвердило своїм наказом Міністерство економіки», - прокоментувала Демська.
Вона додала, що повноваження Комісії визначає Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», де чітко написано, що правописні норми, термінологічні норми (правнича та медична системи) і забезпечення організації іспиту на рівень володіння державною мовою є прерогативою Комісії, є тими речами, для яких комісія і була створена.
Особливо, за словами Демської, це стосується фемінітивів, бо правопис їх вживання дозволив, але наступним кроком – саме Комісія повинна розробити інструкції та засади, яким чином їх формувати, які афікси та які форми вживати. Скажімо, «пані міністр», чи «міністерка», чи щось інше.
«Це від початку до кінця лінгвістична проблема і завдання Національної комісії зі стандартів державної мови, рішення якої є обов’язковими до виконання всіма в українській державі. Чому Міністерство економіки зробило так, як зробило, ні я, ні члени комісії не знають, не посвячені, не поінформовані», - сказала Демська.
Голова комісії поінформувала, що у вересні планується великий круглий стіл з обговорення проблеми формування, застосування та забезпечення процесу вживання фемінітивів в українській мові.
«Насправді присутність фемінітивів у мові є маркерами гендерної рівності в суспільстві. Якщо чоловік і жінка можуть виконувати однакові функції і нести однакову відповідальність в соціальній, державній, громадській сфері, це завжди відображено в мові. А в українському суспільстві, для якого демократичний устрій є типовим, фемінітиви в мові мають дуже давню традицію. Інша річ, що за радянський період у нас явно домінувала маскулінна політична культура, яка не потребувала забезпечення жіночими назвами. Але на сьогодні ми говоримо про гендерну рівність і гендерну справедливість, яка, відповідно, відображатиметься в мові. В суспільствах, де гендерна справедливість вже давно існує, це засвідчено в мові, принаймні в німецькій і польській точно», - підсумувала Демська.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня міністр економіки Ігор Петрашко підписав наказ «Про затвердження зміни №9 до національного класифікатора», яким дозволив за бажанням використовувати фемінітиви. Документ оприлюднений на сайті Мінекономіки.
В основних положеннях класифікатора зазначено, що професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка), але відтепер є можливість за бажанням використовувати фемінітиви. «За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Наприклад, інженер - інженерка, верстатник широкого профілю - верстатниця широкого профілю, соціолог - соціологиня», — зазначено у наказі.
Уряд 22 травня 2019 року схвалив зміни до Українського правопису. Відповідно до цих змін, закріплюється вживання фемінітивів.