Справа Шеремета: ЄСПЛ отримав заяву від Антоненка
Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від фігуранта у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, ветерана АТО Андрія Антоненка («Ріффмастера») проти України.
Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці Free Riff, передає Укрінформ.
«Європейський суд з прав людини підтвердив отримання заяви від пана Антоненка проти України, подану Дмитром Круговим (адвокатом Антоненка - ред.) від 23 червня 2020 року. Заяві Antonenko v. Ukraine присвоєно №29341/20», - зазначив керівник юридичної фірми «Сенс консалтинг», долученої до захисту Антоненка, Леонід Маслов.
Юристи роз'яснили деякі тези цієї заяви. Зокрема, зазначається, що Антоненко був затриманий фактично 12 грудня 2019 року не пізніше 15:10, проте час затримання був задокументований як 23:05. При цьому затримання проводилося з посиланням на ухвалу слідчого судді, проголошену о 18:40.
"До 18:40 заявник був затриманий без ухвали слідчого судді, а потім – на підставі ухвали, постановленої під впливом омани. Зазначене порушення є як окремим, так і може розглядатися у зв’язку з подальшим ув’язненням, адже заявник у такий спосіб був позбавлений можливості самостійно, вільно, без кайданок, прибути до судді наступного дня, продемонструвавши таким чином свою добру волю і відсутність наміру переховуватись", - наголошує захист.
Зазначається також, що підозра була "явно необґрунтованою, адже виходила виключно зі схожості у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео".
При цьому наголошується, що Антоненко не був знайомий чи якось пов’язаний з жертвою та з іншими підозрюваними.
"Він не був причетним до інших правопорушень і не був пов’язаний з терористичними чи екстремістськими організаціями, не мав жодних воєнних або технічних навичок. Нацистський мотив (заявник має єврейське походження) висунутий свавільно, з метою суспільної дискредитації і “CopyPaste” запозичений з іншої справи", - йдеться у тезах.
Також уточнюється, що Антоненко на 8-10 см вищий за особу на відео, а за умови максимальної похибки у найгіршому для захисту випадку – щонайменше на 2,5 см.
"Попри наявність такої важливої об’єктивної інформації, зріст заявника слідством до 12.12.2019 не встановлювався, а після виміру зросту, який відбувся під час надходження в ізолятор вранці 13.12.2019 – був утаємничений. Усі застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації по ході ігнорувалися", - наголошують адвокати.
Зазначається, що Антоненко просить ЄСПЛ дослідити механізм спотворення органами української влади стандарту “обгрунтована підозра”. Він полягає в тому, що “об’єктивний спостерігач” має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді".
"Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020, а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки", - наголошує захист.
Серед іншого, на думку захисту, обрання і продовження запобіжних заходів було безпідставним, адже ґрунтувалося виключно на тяжкості обвинувачення, і лише виходячи з цього розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо.
Раніше, 26 серпня, адвокат іншої фігурантки цієї справи, лікарки Юлії Кузьменко, Тарас Безпалий заявив, що Європейський суд з прав людини підтвердив отримання його скарг щодо дій щодо його підзахисної, вчинених у межах справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.
Дугарь у травні 2020 р. обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. гривень.
11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.
4 вересня суд визначив присяжних у цій справ. За авторозподілом від 9 вересня були визначені троє основних присяжних: Григорій Валерійович Фірсов; Наталя Олександрівна Глоба; Юрій Іванович Михайленко - і двоє запасних: Юрій Олександрович Федоренко і Людмила Михайлівна Яковенко.
Таким чином, справу по суті розглядатиме суд присяжних у складі двох професійних суддів – Оксани Голуб і Марини Антонюк – і трьох присяжних: Григорія Фірсова, Наталі Глоби і Юрія Михайленка.