Школи в Україні відкрилися, але уже закриваються на карантин

Їх поки що 37, але їхня кількість зростатиме. Взагалі, ситуація патова: закривати школи не можна, але не закривати – ще гірше

За минулу добу коронавірусну інфекцію зафіксували у рекордної кількості дітей – 301. Що ж, така ситуація була цілком прогнозована з початком навчання у школах, адже, як кажуть епідеміологи, в Україні нинішнє освітнє середовище просто створене для розповсюдження інфекції – класи перевантажені, діти сидять по двоє за партами (про яку дистанцію можна говорити?), немає сучасної системи вентиляції, а подекуди – навіть води, щоби нормально вимити руки. І хоча школи у підготовці до навчального року зробили максимум, який могли – продумали різний час початку занять, перестали впускати батьків до школи, відмовилися від харчування в їдальнях, аби уникнути скупчень тощо, проте зупинити поширення епідемії серед учнів та вчителів, як зараз бачимо, ці заходи навряд чи зможуть.

Усе більше шкіл і класів іде на карантин

Із обговорень із знайомими, діти яких вчаться у школі, а також із дописів батьків у фейсбук-спільноті «БАТЬКИ SOS» стає зрозуміло дві речі: з одного боку, МОЗівські настанови у школах більш-менш виконуються, подекуди, навіть іще ретельніше (щоправда, часом по-різному; приміром, десь вимір температури учням проводять батьки вдома, а десь – перед входом до школи чи класу), але з іншого – усе більше класів, а то і шкіл відправляються на карантин через виявлення там інфікованих.

Якщо у перші дні вересня на карантині через виявлення інфекції були одиниці шкіл, то тепер – десятки, а окремих класів – сотні. Станом на 14 вересня, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, 37 шкіл через спалахи COVID-19 – закрили та перевели на дистанційне навчання (усього в Україні 14 175 шкіл), а на самоізоляцію відправили учнів 501 класу. І з кожним днем ситуація погіршується.

Приміром, у Київській області через карантин на дистанційну форму навчання перевели 25 шкіл, в яких навчаються 11140 учнів. За словами заступника голови облдержадміністрації, на самоізоляції наразі перебуває 90 класів (2945 учнів) в 57 навчальних закладах. А власне у столиці, за словами мера, з початку навчання на карантин закрили 4 школи й перевели на дистанційне навчання 188 класів.

У Житомирській області, за даними місцевого управління освіти, станом на 16 вересня, на карантин закрили 12 шкіл та 48 класів – усього 3679 учнів.

Через COVID-19 у Львові 23 школи перевели частину своїх класів на дистанційне навчання. Як розповіла Зоряна Довганик, начальниця місцевого управління освіти для DailyLviv, перший тиждень нового навчального року школи працювали в звичному режимі – хтось дистанційно, хтось очно, але вчились усі. «Проте вже з другого тижня почали хворіти як вчителі, так і учні, тому на сьогодні ми маємо 23 школи, де призупинено освітній процес у одному чи кількох класах через те, що захворів або учень, або вчитель».

Батьків, які хочуть, щоб діти все ж таки навчалися у школах, а не вдома на карантині, можна зрозуміти, бо з одного боку вони не були задоволені організацією дистанційного навчання, а з іншого – просто фізично не можуть поєднувати роботу та догляд за дітьми, які знаходяться вдома. Але ж виходить, що діти, відвідуючи школи, стають поширювачами інфекції в родинах…

Чиновники школи закривати не поспішають

А між тим днями змінилися правила закриття закладів освіти у різних зонах карантину. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що в «червоних зонах» школи не закриватимуться в обов’язковому порядку. Таке рішення тепер буде ухвалювати державна і регіональна комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. А у зеленій, жовтій та помаранчевій зонах карантину, увесь навчальний заклад закриватиметься, якщо 50% класів в конкретній школі пішли на самоізоляцію, розповів глава МОЗ.

У Івано-Франківську, який знаходиться в «червоній зоні», місцеві депутати уже прийняли таке рішення. Учні початкових класів повернуться в класи з 21 вересня, а учні 5−9 та 10−12 класів шкільної та позашкільної освіти відновлять навчання з 28 вересня.

Наскільки доцільними є такі зміни – ми незабаром побачимо за статистикою захворюваності. Але варто зазначити, що приймаючи подібні рішення, держава має бути впевнена в тому, що безпечні умови для учнів створено, а це неможливо без фінансових вкладень. А цього поки не відбулося. Міністерство освіти і науки не отримало нічого (!) із Фонду боротьби з COVID-19, про що говорив т.в.о. міністра Сергій Шкарлет. За словами Наталії Піпи, секретарки комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради вже зареєстрований законопроект, який дозволить перерозподілити кошти з «ковідного» фонду: щоб 2 із 35 мільярдів, виділених на дороги, направити все ж таки на освітні потреби. Саме стільки коштів потрібно, аби до кінця навчального року забезпечити школи антисептиками, засобами індивідуального захисту і масками, каже депутатка.

Між тим, у Всесвітній організації охорони здоров'я теж вважають, що школи під час коронавірусу повинні закриватися в останню чергу, про що заявив глава ВООЗ Тедрос Гебрейесус, передає The Telegraph. На перший погляд, це звучить дивно. Але у ВООЗ наголосили, що люди повинні вибрати між роботою барів, нічних клубів і шкіл, натякаючи на відмову від розваг на користь навчання. «З урахуванням руйнівних наслідків для дітей і нашого суспільства в цілому, школи варто закривати тільки в місцях з високим рівнем передачі вірусу, а безперервність освіти повинна бути гарантована за допомогою дистанційного навчання», – переконані у Всесвітній організації охорони здоров'я.

Цю думку поділяє і ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН), зазначаючи, що майже за дев’ять місяців з моменту початку пандемії, половина учнів у світі (872 мільйони) в 51 країні досі не можуть повернутися до своїх навчальних класів. За словами виконавчої директорки ЮНІСЕФ Генрієтти Фор, мільйонам дітей пощастило вчитися дистанційно – в Інтернеті, через радіо чи телебачення. Але дані показують, що щонайменше для 463 мільйонів дітей, школи яких закрилися, не мали онлайн-навчання, зокрема, це через брак доступу до інтернету.

Що ж, як бачимо, під час пандемії важко зрозуміти, яке рішення в може бути найбільш адекватним… Людство ще з подібним не зустрічалося, а отже і не очевидних рішень. Сподіваємося, їх знайдуть.

Юлія Горбань, Київ