В Україні збільшується кількість сексуальних злочинів щодо дітей - представниця омбудсмена
Кількість злочинів сексуального характеру, які вчиняються щодо дітей, останнім часом збільшується.
Як передає кореспондент Укрінформу, на цьому акцентувала представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина під час круглого столу в парламентському Комітеті з питань правоохоронної діяльності 22 вересня.
Зокрема, Філіпішина зауважила, що значна частина інформації про насильство над дітьми залишається прихованою, зокрема, через страх дітей, мовчання батьків і соціальну прийнятність суспільства до домашнього насильства.
"Виникає занепокоєння в уповноваженого з прав людини, ми моніторимо постійно цю ситуацію, що кількість злочинів сексуального характеру, які вчиняються щодо наших дітей, збільшується останнім часом. Так, за даними Офісу генерального прокурора, протягом січня-серпня 2020 року 147 дітей стали жертвами зґвалтувань. Натомість за весь 2019 рік кількість дітей, постраждалих від цього злочину, становила 148. Тобто, на серпень наші показники дорівнюють кількісним показникам за весь минулий рік лише по одній статті "зґвалтування", - зазначила Філіпішина.
Вона також поінформувала, що станом на серпень 2020 року зареєстровано 44 кримінальних провадження за статтею 155 Кримінального кодексу "статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості", 151 кримінальне провадження за статтею 156 "розбещення неповнолітніх".
За статтею 155 винесено всього 16 обвинувальних актів, а за статтею 156 - 44 обвинувальних акти.
"За результатами аналізу судової практики ухвалених судом вироків упродовж січня 2017 - вересня 2019 року, наприклад, у кримінальних справах по 156-й статті Кримінального кодексу по розбещенню всього в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено 116 вироків", - зазначила Філіпішина.
За словами представниці уповноваженого з прав людини, важливим є взаємоінформування про кількість дітей, які страждають від сексуального насильства, між правоохоронними органами та органами соціального захисту, які мають кожен свою компетенцію з метою швидкого й ефективного реагування на подібні випадки, які трапляються з дітьми.
Утім, до теперішнього часу така інформація системно не акумулюється через відсутність співпраці, констатувала вона.
Крім того, Філіпішина зауважила, що досі не створено єдиний реєстр випадків домашнього насильства, тому дані правоохоронних органів і органів соціальної політики є різними.
З огляду на моніторинг уповноваженого з прав людини, в Україні також існують проблеми незабезпечення уникнення контакту між свідком, потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим у приміщеннях правоохоронних та судових органів, що передбачено нормами Ланцаротської конвенції. На сьогодні законодавством не передбачено проведення допиту дітей-жертв і дітей-свідків у спеціально обладнаних так званих "зелених кімнатах". В Україні кількість "зелених кімнат", за даними Міністерства внутрішніх справ, становить 21, і вони майже не використовуються.
Як зазначає Філіпішина, при проведенні слідчих дій правоохоронцями часто не враховується думка дитини, оскільки слідчі не надають належної уваги свідченням дитини саме через її вік. Проведення опитування дитини здійснюється особою, яка не має достатньо спеціальної підготовки для цих цілей.
"Варто на законодавчому рівні закріпити новітні системи блокування або обмеження доступу до інформаційних платформ, які містять сексуальний чи насильницький контент. Крім того, необхідно налагодити систему комунікації та взаємодії правоохоронних органів, зокрема, підрозділів кіберполіції і соціальних працівників. Потребують удосконалення методики виявлення, розслідування та запобігання злочинам сексуального характеру щодо дітей в цифровому середовищі", - зазначила представник уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї.
За словами Філіпішиної, в офісі омбудсмена вітають зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №3055 щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції), але зауважують, що він потребує доопрацювання.
Серед іншого Філіпішина також наголосила на необхідності запровадження на законодавчому рівні спеціалізацій у сфері прав дитини з боку всіх учасників кримінального процесу, фігурантом якого є дитина. Ідеться про ювенального слідчого, ювенального прокурора, суддю. Також немає відповідної спеціалізації захисників, підкреслила вона.