ЗНО з української для “гуманітаріїв” та “технарів”: Міносвіти пояснило різницю

Запровадження двох форм тестування на ЗНО - з української мови та літератури та тільки з української мови - має на меті більш глибоку оцінку знань тих, хто вступатиме у виші на гуманітарні спеціальності.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки.

"Ініціатива запровадження двох форм тестування має на меті більш глибоко оцінити рівень знань з української мови і літератури у вступників, які планують здобувати вищу освіту за спеціальностями гуманітарного спрямування, натомість вступники на технічні спеціальності зможуть обрати для себе тест з української мови", - йдеться у повідомленні.

У МОН уточнили, що сертифікаційна робота з української мови і літератури міститиме 24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм з вибором відповіді та на встановлення відповідності, а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді.

Сертифікаційна ж робота з української мови міститиме 39 завдань закритих форм з вибором відповіді або на встановлення відповідності та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді.

Водночас, наголосили у МОН, тест з української мови також передбачає перевірку компетентностей, які формуються за рахунок ґрунтовного вивчення літератури - української та зарубіжної. Акцент зроблено на компетентнісному читанні, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянської компетентності, заявили у відомстві.

«Під час виконання тесту з української мови учасникам потрібно буде продемонструвати літературознавчі компетенції, здатність глибоко аналізувати текст, доречно наводити у власному висловленні приклад з художньої літератури або з інших видів мистецтва (переважна більшість учасників наводять приклади саме з української літератури). Тож відсутність завдань на відтворення змісту творів української літератури компенсована наявністю завдань для оцінювання рівня сформованості компетентностей вищого рівня», ‒ зазначила заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

За інформацією МОН, результати міжнародного дослідження PISA засвідчують певні проблеми здобувачів освіти в Україні саме із рівнем компетентнісного читання. Для формування читацької компетентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожен з прочитаних. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його, наголосили у МОН.

Як повідомляв Укрінформ, раніше уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оприлюднив звернення до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою зберегти комплексне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, а натомість розробити тестові завдання кількох рівнів складності з української літератури для вступників залежно від того, на які спеціальності вони вступатимуть: “гуманітарні” чи “технічні”.