КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування - джерело

Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Відповідне рішення ухвалила Велика палата під час засідання у вівторок, повідомив Укрінформу обізнаний співрозмовник у суді.

"Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу та контрольні повноваження НАЗК", - поінформувало джерело.

При цьому співрозмовник агентства зауважив, що зобов'язання декларувати майно суд визнав конституційним.

Згідно з інформацією на сайті Конституційного Суду, Велика палата КСУ на закритій частині пленарного засідання 27 жовтня продовжила розгляд справи за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про запобігання корупції“, "Про прокуратуру“, "Про Національне антикорупційне бюро України“, "Про Державне бюро розслідувань“, "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів“, Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу.

"У цій справі ухвалено рішення, повний текст якого буде оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України відповідно до вимог Закону України "Про Конституційний Суд України". Рішення набирає законної сили з моменту його ухвалення", - йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.