Нова вакцина від COVID-19 надійніша за попередню та зручніша у використанні

Вакцина від компанії Moderna, якій не потрібні – 70 градусів і три інші оптимістичні та не дуже новини

Днями генеральний директор компанії BioNTech, яка першою презентувала ефективну вакцину проти COVID-19, Угур Шахін дав оптимістичний прогноз щодо закінчення пандемії. На його думку, це може статися до кінця 2021 року. І зважаючи на останні новини, такий прогноз може виявитися виправданим – адже іще одна компанія заявила про супер ефективність вакцини – 95%! Крім того, хорошу звістку повідомили і в Україні – розробники одного з імуностимулюючих препаратів представили дослідження його ефективності у лікуванні тяжких випадків коронавірусної інфекції. Детальніше про ці всі новини – далі в матеріалі.

1. А цій ефективній вакцині треба не – 70, а – 20 градусів для зберігання!

Услід за сенсаційною новиною про ефективність вакцини від компанії Pfizer подібні результати оголосила і американська компанія Moderna, повідомляє ВВС. Її розробники повідомили про ефективність у 94,5%, додавши, що "великий день" настав. Вже у найближчі тижні компанія планує подати заявку на дозвіл для використання вакцини. Вона отримала назву mRNA-1273 – і це також РНК-вакцина, тобто містить генетичний матеріал корона вірусу, а не його мертві частки. Її ефективність перевіряли на 30 000 добровольців (хоча дослідження ще тривають). Як і належить, добровольців поділили на дві рівні групи. Одна група отримувала дві дози вакцини з інтервалом в чотири тижні, інша – плацебо.

На даний момент, тільки у п'яти людей, які отримали щеплення проти COVID-19, виявили захворювання. А серед тих, хто його не отримував - аж 90. Відтак компанія дійшла висновку, що вакцина захищає на 94,5%. У 11 людей розвинулася тяжка форма Covid-19, але жодного тяжкого випадку не було у тих волонтерів, яких імунізували.

Головний лікар Moderna Тал Закс заявив BBC News, що «загальна ефективність була чудовою... Це чудовий день».

Основна позитивна відмінність цієї вакцини від розробки Pfizer полягає у тому, що вона має вищу температуру зберігання, і це дає їй значну конкурентну перевагу. Зберігати вакцину Pfizer потрібно при -70 ° C (прогнозується, що через це для двох третіх населення світу, в тому числі і для українців, вона буде важкодоступною), а от для вакцини Moderna буде достатньо і - 20° C (тобто її можна зберігати до місяця в звичайному холодильнику).

Втім, досі без відповіді залишається основне питання – як довго діятиме вакцина після щеплення? Але дослідження триває, і згодом цю відповідь ми отримаємо.

2. Український препарат, що працює проти тяжкого COVID-19

Оптимістичні новини надійшли від української біофармацевтичної компанії «Біофарма Плазма». Там проти COVID-19 випробували препарат «Біовен» (імуноглобулін), про що повідомив керівник і співзасновник компанії Костянтин Єфименко. За його словами, результати дослідження показали, що препарат підвищує шанси на одужання у пацієнтів з тяжким перебігом хвороби.

Тут варто уточнити, що це не новий препарат. У його основі – імуноглобуліни класу G (найбільший клас антитіл, які зв’язують патоген і допомогають його знищувати), а не антитіла, взяті з крові людини, яка перехворіла коронавірусною інфекцією (над таким препаратом працює міжнародний Альянс CoViG19, у жовтні розпочато дослідження, в якому візьмуть участь 500 пацієнтів з 20 країн).

Клінічні випробування, в яких взяли участь 66 людей, тривали з травня по жовтень. Одна група пацієнтів отримувала «Біовен» в комплексі з терапією пневмонії, викликаної SarsCov2Covid19, а інша - лише стандартну терапію. Дослідження проводилися на базі семи лікарень в Івано-Франківську, Білій Церкві, Львові, Одесі, Тернополі, Вінниці, Луцьку та двох – у Києві.

У результаті, у пацієнтів, які отримували «Біовен» спостерігалося скорочення летальності у чотири рази з 23,6% до 6,25%; скорочення середнього часу до настання покращення з 9 до 5 днів; скорочення часу потреби в госпіталізації в умовах стаціонару - на 3-5 днів. Міністерство охорони здоров’я вже включило «Біовен» у протокол лікування COVID-19.

Щоправда у коментарях під дописом голови компанії «Біофарма Плазма» знайшлося чимало критики до об’єктивності результатів проведеного дослідження. Зокрема лікарі висловили занепокоєння щодо малої кількості пацієнтів, залучених до дослідження, а також того, що дослідники не були «засліплені» (тобто знали, хто з пацієнтів отримував препарат). Водночас відома імунолог Ольга Голубовська, коментуючи, відмітила, що препарат «відмінно працює у деякої категорії пацієнтів з важким і загрозливим протіканням». За її словами, йдеться саме про тяжкі випадки, і завдяки препарату вже вдалося спасти сотні людей.

Зазначається, що флакон «Біовена» для лікування COVID-19 коштуватиме 7 тисяч гривень. Для однієї людини у важкому стані знадобляться два-три флакони. За словами міністра охорони здоров’я Степанова, хоч препарат дорогий, але вже знайдено джерело для фінансування його виробництва і постачання в українські лікарні.

3. Антибіотики можуть нашкодити при COVID-19

Раніше Всесвітня організація охорони здоров'я заявляла про те, що антибіотиками вилікувати вірусну інфекцію неможливо – бо антибіотики діють на бактерії, а не на вірус. Останнім часом і провідні українські лікарі не втомлюються повторювати про шкоду застосування антибіотиків при COVID-19, адже вони все одно стикаються з випадками самолікування або неправильних призначень, зроблених колегами. На небезпеку такої терапії вказували і інфекціоніст Ольга Голубовська, і педіатр Євген Комаровський, й багато інших фахівців.

Лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні № 4 Євген Дубровський, приміром, написав, що до нього потрапив пацієнт, якому з першого дня назначили антибіотики, а всього за півтора тижні лікування – чотири різних. У результаті на 10 день хвороби у пацієнта спостерігався масивний набряк легень. Лікар детально роз'яснив, чому найсильніша в арсеналі медиків «зброя» погіршує стан хворих.

«Прийом антибіотика в ранній фазі коронавірусної хвороби є не просто недоцільним. Як показали спостереження – це небезпечно шкідливо. У кожного з нас в організмі живуть безліч мікроорганізмів – умовно патогенних. При прийомі АБ починається масова загибель бактерій та вивільнення в тканини та кров ліпополісахаридів. Ці та інші компоненти бактеріальної стінки та внутрішній вміст бактерій слугують додатковим стимулом для міграції імунних клітин у тканину легень. Все це призводить до загибелі клітин і тромбоутворення. Набряк легень посилюється. Стан хворого різко погіршується. Таким чином, пацієнти самотужки, чи за призначенням наляканого лікаря, самі себе погіршують», - пояснив Євген Дубровський.

Також він нагадав, що безконтрольний прийом антибіотиків, посилює найстрашнішу проблему популяції в цілому: антибіотикорезистентність. «Якщо бактерії навчаться захищатись від АБ – в майбутньому ми залишимось беззахисними! Неефективні антибіотики – фатальна плата за нераціональне використання серйозних препаратів», - наголосив інфекціоніст.

Провідні фахівці наголошують: антибіотик у випадку COVID-19 та вірусної пневмонії не потрібен. Це доцільно лише у одному випадку - якщо на тлі вірусної пневмонії розвивається бактеріальна.

4. На ГРВІ хворіють більше, ніж того року. Чи може то додається «недіагностований» COVID-19?

Тим часом в Україні розпочався сезон «звичайного» грипу і ГРВІ. Щоправда за даними Центру громадського здоров’я, в Україні поки не зареєстровано циркуляції вірусів грипу. А от гострі респіраторні вірусні захворювання уже наступають. Приміром, за тиждень з 2 по 8 листопада на ГРВІ в Україні захворіли 164 570 осіб. Примітно, що захворюваність за цей же тиждень на COVID-19 майже втричі менша – 58 137 нових випадків. З іншого боку, ситуація з тестуванням на коронавірусну інфекцію в Україні наразі така, що повністю вірити статистиці по захворюваності на COVID-19 не доводиться. Імовірно, що частина пацієнтів, яким діагностовано ГРВІ, можуть виявитися пацієнтами з COVID-19, оскільки не були направлені на тестування, бо мали легкі симптоми.

Задля цікавості, можна поглянути на минулорічні показники захворюваності на ГРВІ у цей же період. Інтенсивний показник захворюваності на грип та ГРВІ в 2019 з 4 по 10 листопада склав 392,7 на 100 тисяч населення, що було на 17,6 % менше рівня епідпорогу по Україні. А на 45 тижні у 2020 році, інтенсивний показник захворюваності становить 433,1 на 100 000 населення, що на 10,3% менше епідемічного порога по Україні. Як бачимо, певна різниця у захворюваності таки є...

Вивчаючи дані Центру громадського здоров’я, доволі цікавим видався інший момент. Цього року у зв’язку з епідемією ковіду населення активно закликали зробили щеплення проти грипу, аби уникнути накладання інфекцій. Але схоже, така агітація не надто спрацювала. Адже цього року з початку епідемічного сезону щеплення зробили понад 50 тисяч українців, у той час як за цей же період минулого року було вакциновано понад 125 тисяч. Чому така різниця? Можемо припустити, що у зв’язку з поширенням епідемії люди не наважуються зайвий раз іти до лікарні, щоб ненароком не підхопити коронавірусну інфекцію.

Що ж, поки світ шукає найкращі способи профілактики і лікування коронавірусу, кожен має право берегтися так, як вважає за краще. Але головне – берегтися, а не ігнорувати.

Юлія Горбань, Київ