COVID-19: Скільки грошей іде на зарплати і чому на безкоштовні ліки майже не лишається

Для убезпечення лікарів, НСЗУ дозволила інакше компектувати додаткові команди у “ковідних” лікарнях. І готова за них доплачувати

У зв’язку з поширенням коронавірусу, НСЗУ продовжує укладати договори з медзакладами на стаціонарне лікування хворих на COVID-19. На сьогодні такі договори з НСЗУ мають вже 429 медзакладів, у той час коли в травні таких лікарень було лише 240.  Паралельно Служба здоров’я розробляє та вдосконалює пакети медичних гарантій-2021 (ПМГ) за напрямками, в тому числі, з надання стаціонарної та амбулаторної допомоги хворим на коронавірус. Згідно цих пакетів держава буде надавати медзакладам бюджетне фінансування. Цього року така схема запрацювала вперше, і логічно, що в процесі роботи виявилися прикрі “баги”. Безпосередньо в лікуванні коронавірусної інфекції неправильним був розрахунок бюджетування на основі кількості лікарських бригад, а не кількості пацієнтів. Так само не було враховано надання “антиковідної” первинної допомоги громадянам, які досі не підписали контракт з сімейним лікарем. Наразі, ці помилки виправляються.

Як витрачаються гроші час епідемії

Рівень захворюваності на COVID-19 щодня зростає. Росте і навантаження на медичну систему. Впродовж жовтня виявили понад 180 тис нових випадків захворювання, що вдвічі більше, ніж у вересні. Кількість пацієнтів госпіталізованих з COVID-19 у жовтні порівняно з вереснем зросла майже на  80%. Листопад продовжує ставити добові рекорди захворюваності. До стаціонарного лікування пацієнтів з коронавірусом у лікарнях залучені майже 44 тисячі медиків (2213 бригад). За жовтень 1620 мобільних бригад здійснили понад 458 тис. відборів для аналізів. З квітня НСЗУ виплатила понад 8 млрд грн за надання допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього. Зокрема, 4,5 млрд грн лише за стаціонарне лікування.

На жаль, грошей залишається все менше, а хворих все більше. До кінця року загальний бюджет програми медичних гарантій становитиме 22 млрд грн. З них лише 3,6 млрд грн передбачені для лікування пацієнтів з COVID", - сказав в коментарі Укрінформу в.о. директора Національної служби здоров’я Андрій Віленський.

За розрахунками НСЗУ, для безперебійного укладання договорів та своєчасної оплати наданих медичних послуг для лікування пацієнтів з COVID-19 Службі не вистачає до кінця року ще 5,6 млрд. «Саме тому ми звернулись з бюджетним запитом до МОЗ та Мінфіну щодо виділення цих коштів", - розповів Віленський.

Днями Уряд вже підтримав рішення збільшити капітаційну ставку за обслуговування одного пацієнта, яке ініціювала Національна служба здоров’я. З 1 листопада тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги зріс на 51 грн – до 651 грн. При цьому була внесена ще одна суттєва зміна, яка стосується саме медичної допомоги пацієнтам з  COVID. Відтепер відбір зразків та лікування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19 або підозрою на неї під час самостійного звернення пацієнта до лікаря первинки здійснюється незалежно від наявності у пацієнта поданої декларації про вибір лікаря. Іншими словами, для будь-якого пацієнта, який звертається до будь-якого сімейного лікаря, ПЛР тест і консультація «сімейника» будуть безкоштовними. 

80% «ковідних» грошей йдуть на зарплати

Як відомо, кожна лікарня, яка лікує Covid-19, підписує угоду з НСЗУ і отримує грошові компенсації. В ідеалі ці гроші мали би покривати абсолютно усі витрати на перебування пацієнтів в лікарні. Але у звязку з інтенсивним збільшенням кількості хворих, грошей постійно не вистачає – ні на дороговартісні ліки, які не включені до протоколів (а іноді через ускладнення та загрозу життя пацієнта протокольні препарати виявляються неефективними – авт.), ні на оплату роботи медиків, навантаження на яких вже давно вийшло за межі розрахункових показників НСЗУ. (Окрім сум на витратні матеріали та ліки, у суми, які відшкодовує НСЗУ входять 300% премії для лікарів, які мають справу з хворими на коронавірус). І тому «безкоштовність» стаціонарного лікування від ковіду в Україні знову перетворюється на міф. Люди часто платять зі своєї кишені.

Як пояснила ZAXID.NET заступниця керівника департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ Анна Фенчак, гроші лікарням компенсовують не за кожного конкретного пацієнта, а за кількість медичних бригад, які працюють з «ковідними» хворими. Для того, щоб отримати ковідний пакет із програми медичних гарантій, у кожній лікарні має бути сформовано мінімум чотири такі команди. (сьогодні тариф за одну команду становить 489 тис. грн.).

За словами директора Івано-Франківської областной інфекційної лікарні Романа Остяка, команда має складатися з реаніматолога чи анестезіолога, двох лікарів-інфекціоністів, трьох медсестер та трьох санітарок.  Кожна така команда може обслуговувати близько 20 пацієнтів. Але ж хворих постійно приростає! Де набрати нові команди, укомплектовані згідно вимог? Керівники медзакладів змушені формувати їх з іншого наявного медичного персоналу, відповідно, шукати кошти на доплату за їхню роботу.

В.о. керівника управління охорони здоров’я Львівської міської ради Наталія Літвінська розповідає, що навіть зараз, коли усі лікарні отримують гроші від держави, доводиться дофінансовувати медзаклади з міського бюджету . «Коштів «ковідного пакету» не вистачає на те, щоб ідеально виплатити зарплати медикам і повністю покрити лікування пацієнтів. Він розрахований на стандарт лікування та його вистачає в середньому на лікування пацієнта впродовж 10 днів. А ми розуміємо, що є випадки важкого перебігу пневмоній, коли лікування пацієнтів триває більше місяця. Також треба розуміти, що у лікарнях ще йдуть витрати на кисень, який також компенсовує місто. Окрім того, не завжди ми вкладаємося в стандарт антибіотиків, які прописані протоколом», – фіксує проблему Наталія Літвінська.

За її словами, сьогодні більше 80% «ковідних» грошей йдуть на зарплати. І головлікарі змушені  перекривати доплати новим бригадам грошима, які передбачені на інші види медичних послуг.

«Також НСЗУ здійснює виплати тільки за лікування ПЛР-позитивних пацієнтів, проте заклади надають однакову медичну допомогу як ПЛР-позитивним, так і ПЛР-негативним хворим, які мають клінічні ознаки «ковідної» пневмонії [за даними світової статистики близько 25 % пацієнтів, хворих на ковід, мають негативний ПЛР тест]», – каже Наталія Літвінська.

Щоб лікарі не вигорали – у пошуках виходу …

У НСЗУ визнають, що рекомендоване навантаження на медичні команди складає 20 пацієнтів. І саме з такого показника розраховувались тарифи на оплату послуг лікарень, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19. За даними відомства, стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 у жовтні надавали 2 213 медичних команд. При цьому середнє навантаження на одну медичну команду склало майже 26 пацієнтів. Для порівняння, у вересні це навантаження становило 16 пацієнтів на медичну команду.

Зважаючи на різний рівень навантаження у різних регіонах, за ініціативи НСЗУ з жовтня для оплати застосовують коригувальні коефіцієнти за завантаженість медичних команд. Якщо кількість пацієнтів у місяць перевищує 20 на одну команду, заклад отримує більше грошей. «Наприклад, коефіцієнт за надання медичної допомоги понад шістдесяти  пацієнтам на команду в місяць складає 2,16. Тобто виплата такому закладу зростає в понад два рази. У жовтні таких закладів було 20. Найвище навантаження на Одеську інфекційну лікарню - 129 пацієнтів на 1 команду.

 Це означає, що одночасно 1 лікар під час своєї зміни надає допомогу майже ста пацієнтам. Таке навантаження на лікарів призводить до значної втоми та вигорання», - визнають в НСЗУ.

Для убезпечення лікарів Національна служба здоров’я рекомендує розширювати кількість команд у лікарнях, які надають допомогу великій кількості пацієнтів. «У листопаді заклади, у яких навантаження на 1 команду в жовтні складало більше ніж 20 пацієнтів, зможуть створити додаткові команди без анестезіологів, і, відповідно, отримати додаткове фінасування. Таким чином пацієнту приділятимуть більше уваги, а лікар буде убезпечений від вигорання», - йдется у повідомлення Служби здоров'я.

Якраз зараз у відомстві йдуть консультації з експертами щодо Програми медичних гарантій 2021. Якою вона має бути, щоб відповідати потребам і пацієнтів, і лікарів, та як її покращити - на ці питання шукають відповіді на засіданнях робочих груп, до яких кожний медзаклад може подати також свої пропозиції. Варто скористатися можливістю, аби потім не розповідати пацієнтам, чому не вистачає грошей на гарантоване державою лікування.

Заплатили зі своєї кишені? Не мовчіть, якщо можете

Отже, ще раз нагадаємо. Якщо пацієнта госпіталізували, він має знати, що до безоплатного пакету послуг з лікування пацієнтів з  COVID-19 у медзакладах включено:

- тестування на COVID-19;

- лабораторні та інструментальні дослідження;

- меддопомога відповідно до галузевих стандартів; 

- киснева підтримка, інтенсивна терапія та підключення до ШВЛ за необхідністю;

- медикаментозна терапія та знеболення за потреби;

- консультації лікарів інших спеціальностей.

«Лікування від коронавірусу у державних лікарнях повинно надаватися абсолютно безкоштовно, оскільки воно оплачується безпосередньо Національною службою здоров’я України», - нагадує головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Якщо ж лікарі вимагають купити ліки чи заплатити за безкоштовну послугу, в НСЗУ радять одразу телефонувати на їхню гарячу лінію за номером 16-77 або залишати письмову скаргу на їхньому сайті. Якщо ж ви уже купили ліки чи оплатили послугу, то за них можна повернути гроші. Схема така. Коли НСЗУ отримає скаргу, вона звернеться до лікарні з вимогою повернути гроші за послуги, які мали би бути безкоштовними. Якщо лікарня не зреагує, то НСЗУ звернеться у правоохоронні органи. Якщо ж скарг щодо однієї лікарні буде надто багато, то з нею можуть навіть розірвати угоду і припинити державне фінансування.

В теорії все виглядає чітко і зрозуміло. На практиці, як завжди, складніше… Інтернет рясніє історіями про самостійне фінансування пацієнтами витрат на лікування ковіду в лікарняних умовах. Коментуючи ситуацію, НСЗУ звинувачують головних лікарів у неправильному розподілі коштів. Ті кажуть, що держава неправильно робить розрахунки. «Потопаючим» же нічого не залишається, як на лінії між життям і смертю шукати свої засоби для порятунку…

Марина Нечипоренко, Київ