Арешт землі та Меморіал Небесній Сотні: Горбатюк пояснив, чому сталася колізія
Будівництво Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні можливе щонайменше після вироку Святошинського райсуду Києва у справі розстрілів по вул. Інститутській у лютому 2014 року, а також можливого апеляційного оскарження цієї справи.
Про це Укрінформу повідомив екскерівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, коментуючи затримку будівництва Меморіалу через судовий арешт земельної ділянки за клопотанням прокуратури.
"Допоки немає обвинувального вироку за подіями розстрілів 20 лютого процес будівництва, на моє переконання, не є можливим, але питання у тому, що позиція слідства і моя дійсно відразу не була така категорична", - сказав він.
Горбатюк визнає, що обіцяв влітку 2018 року провести слідчі дії по вул. Інститутській протягом декількох місяців, виходячи з початкової оцінки кількості необхідних слідчих експериментів, але зауважує, що потім КМДА три місяці не прибирала тимчасовий монумент загиблим, який заважав експериментам, а в подальшому постійно виникала необхідність проведення додаткових слідчих дій.
"Якби ми сказали, що в цій частині вулиці Інститутської, допоки не завершимо всі слідчі експерименти і не отримаємо хоча б одного вироку у справі вбивств, жодного будівництва не дозволимо, то вони, напевно, не починали б це робити. Це була помилкова позиція, тому що потреба у слідчих експериментах, якщо слідство не завершене, додатково виникає і виникає. Також і від потерпілих тоді почали надходити клопотання про проведення додаткових слідчих дій. Я не заперечую, що спершу моя позиція була неправильною, але зрештою ми дійшли висновку про відстоювання інтересів кримінального провадження, і що треба їх (слідчі експерименти - ред.) обов’язково завершувати і отримувати обвинувальний вирок. Тому що держава має в першу чергу покарати винних у загибелі протестувальників", - зазначив він.
За словами Горбатюка, наразі слідчі експерименти, можливо, і не проводяться активно, але сама по собі потреба в них час від часу з'являється.
Також слідчі експерименти на вулиці Інститутській можуть проводитися повторно, якщо, приміром, у суді захист поставить під сумнів певні докази у справі. Саме тому на частину вулиці накладено арешт, зазначив екскерівник Управління спецрозслідувань.
Він переконаний, що для юридичної бездоганності необхідно, аби слідчі експерименти стосовно 48 вбитих і 80 поранених по вул. Інститутській були щонайменше закріплені обвинувальним вироком суду першої інстанції, а потім, у разі оскарження, - апеляційним судом. Лише після цього можна вносити зміни у місцевості, тобто будувати Меморіальний комплекс.
Горбатюк вважає, що обмін наприкінці 2019 року "беркутівців", які обвинувачувалися у розстрілах майданівців, не просто затягнув розгляд цієї справи, а й суттєво вплинув на саму можливість отримання вироку суду і відповідно можливість зведення Меморіального комплексу на вулиці Інститутській. Водночас, на його думку, будівництво приміщення Музею у визначеному попередньо місці є можливим.
Як повідомляв Укрінформ, Святошинський райсуд столиці розглядав справу за обвинуваченням колишніх бійців "Беркуту" Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янишевського у причетності до розстрілу 48 майданівців по вул. Інститутській 20 лютого 2014 року.
Наприкінці грудня 2019 року вони були у числі 127 осіб, яких Україна видала в обмін на 76 утримуваних у полоні бойовиків ОРДЛО. Згодом до Києва повернулися двоє ексберкутівців - Маринченко і Тамтура.
Справу відносно інших трьох “беркутівців” виділили в окреме провадження, а їх самих оголосили у міжнародний розшук.
19 листопада поточного року правоохоронці провели обшук в Музеї Революції Гідності, також обшук було проведено в помешканні керівника музею Ігоря Пошивайла.
Як пояснили в поліції, під час досудового розслідування справи слідчі з'ясували, що аванс у 111 млн грн на будівництво Меморіального комплексу генпідрядник отримав ще наприкінці 2018 року, а будівництво і досі не почалося.
Водночас директор Музею Пошивайло повідомив, що будівництво не здійснюється, оскільки суд за клопотанням Генпрокуратури арештував земельну ділянку, на якій мали проводити роботи. У зв’язку з цим Музей за два роки направив 35 листів в органи влади з тим, аби будівництво Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні стартувало.