Наслідки ковіду: то все ж брадикардія чи тахікардія?

Кардіологи кажуть, що COVID-19 сам по собі викликає тахікардію. Але якщо вірус пошкодить нервову систему, то може статися і навпаки

Хоча за майже рік пандемії багато питань про коронавірус досі залишаються без відповіді, та дещо вже зрозуміло. Наприклад, частина пацієнтів, які на нього перехворіли, після одужання нарікають на проблеми з серцем, зокрема на пришвидшене серцебиття. Але, як пишуть в Мережі, виявляється, у декого після перенесеної хвороби може спостерігатися і протилежне явище – сповільнене серцебиття, тобто брадикардія. Чи може це бути прямим наслідком ковіду і з чим все ж таки зустрічаються пацієнти частіше – про це ми запитали безпосередньо у лікарів.

Брадикардія після ковіду – лише через збої в нервовій системі

Власне, постковідний синдром нині активно обговорюється у медичному середовищі. Ця проблема лише вивчається, але за словами відомої інфекціоністки Ольги Голубовської, людина може до місяця перебувати на лікарняному після того, як перенесла COVID-19, відчуваючи наслідки хвороби. Чи може брадикардія бути таким наслідком? Виявляється, що напряму, ні – відповідають лікарі в один голос.

Сергій Федоров, професор кафедри терапії і сімейної медицини Івано-Франківського національного медичного університету, який консультує хворих у кардіологічному відділенні центральної міської клінічної лікарні, пояснює, що брадикардія передусім пов’язана з розладами вегетативної нервової системи.

«Встановлено, що у 30% випадків на фоні ковіду виникають проблеми з роботою нервової системи різної природи. Це можуть бути ушкодження як центральної, так вегетативної нервової системи, яка контролює і регулює роботу всіх внутрішніх органів. А це своєю чергою зумовлює то тахікардію, то брадикардію», – говорить лікар. Він додає, що брадикардія може з’являтися в людей, які мають проблеми з шлунково-кишковим трактом, також до неї схильні професійні спортсмени або люди, які регулярно займалися фізичними вправами. Але інфікованих коронавірусом пацієнтів з брадикардією він особисто не спостерігав.

«Як правило, на фоні коронавірусної інфекції виникає міокардит – запалення серця. Але при міокардиті йдеться про інші порушення ритму серця – блокади, тахікардію. І саме з такими проблемами до мене зверталися пацієнти, що перенесли коронавірусну інфекцію», – каже Сергій Федоров.

За його словами, постковідний синдром описаний приблизно у 30% людей, які перехворіли на коронавірусну хворобу. У них тривалий час можуть залишатися зміни у крові – лейкоцитоз, прискорене ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), може бути покашлювання, інколи задишка, приливи, що, як і брадікардія, пов’язується із вегетативною дисфункцією. «Що робити з такими пацієнтами – ще активно вивчається, а поки лише знімаються симптоми. Брадикардія коригується фізичними вправами або медикаментозно. Для тахікардії теж є ліки, що зменшують частоту серцевих скорочень», – підсумовує лікар.

Самі ліки проти ковіду можуть викликати аритмію

Сімейна лікарка медичного центру "Мій лікар" Дарина Дмитрієвська теж говорить, що постковідних пацієнтів з брадикардією не спостерігала – до неї  теж звертаються зі скаргами на пришвидшене серцебиття після перенесеної хвороби. Але вона зауважує, що блокаду серцевого ритму можуть зумовлювати певні препарати, приміром, азитроміцин (своїм пацієнтам вона його не призначає). До речі, брадикардія описується як і побічна дія дексаметазону, який може призначатися при виникненні при коронавірусній інфекції цитокінового шторму.

У вересні цього року навіть прозвучала заява від Американської кардіологічної асоціації із закликом до лікарів бути обережними з призначенням препаратів проти коронавірусу, оскільки деякі з них можуть викликати аритмію – як прискорену, так і сповільнену. Спеціалісти зазначають, що в період пандемії деяким пацієнтам призначали хлорохін, гідроксихлорохін і той же азитроміцин, які можуть спровокувати порушення серцевого ритму. Крім того, провокаторами аритмії можуть стати лопінавір і ритонавір, препарати проти СНІДу, що на початку епідемії теж застосовувалися для лікування тяжкого перебігу COVID-19.

Тахікардія зумовлена інтоксикацією і ослабленням організму

Лікарі сходяться іще в одному – оскільки у більшості людей ковід має легкий перебіг, то і проблем із серцем у переважній більшості випадків після хвороби не виникає. У тих, хто переніс хворобу тяжко, переважно схожі скарги – на прискорене серцебиття, порушення ритму серця, понижену здатність переносити фізичні навантаження. Кардіолог приватної клініки «Борис» і член Європейського товариства кардіологів Олекса Лапшин пояснює, що такий стан зумовлений загальною вірусною інтоксикацією організму. «Після інфекції організм ослаблений, м’язи трохи атрофовані, бо мало рухалися, адже людина витрачала свої резерви на боротьбу з інфекцією. У період відновлення після інфекції серце працює у прискореному режимі, поки не повернеться нормальна фізична форма людини», – говорить лікар.

Він додає, що прискорення серцевого ритму спостерігається і у певної категорії наляканих пацієнтів. «Навіть якщо ми об’єктивно бачимо, що у людини сильна імунна система, ніяких супутніх проблем немає, але через страх перед хворобою у неї пришвидшується серцебиття. Це має назву ефект нуцебо – коли людина думає, що щось погане може статися або щось погане вже стається. Нещодавно з’явилося дослідження, що коли пацієнтам з легкою формою перебігу профілактично давали антидепресанти, то у більшості рівень симптоматики був меншим, ніж у тих, хто антидепресанти не приймав», – розповідає Олекса Лапшин. Він також додає, що подібну тривогу може провокувати синдром постравматичного стресового розладу, що може виникати після тяжкого перебігу хвороби. Тоді після перенесеного стресу людина перебуває у стані очікування чогось поганого, і це теж зумовлює прискорення серцевого ритму.

Але лікар звертає увагу і на інші проблеми, які можуть виникати після перенесення коронавірусної інфекції. «Оскільки цей вірус може викликати запалення судинних стінок, то це може спровокувати порушення кровообігу, зокрема по судинах серця. Внаслідок цього може виникати гіпоксія (кисневе голодування), що може пошкоджувати серцевий м’яз або виявлятися у розвитку серцевої недостатності і навіть недостатності інших органів. Також відомо, що на фоні інфекції збільшується ризик утворення тромбів, що може створювати навантаження на серце і теж призводити до розвитку серцевої недостатності».

Але насамкінець лікар наголошує: у здорових людей за весь період спостережень подібних проблем у масовому порядку не виникало. Це, звісно, не означає, що їм не слід берегтися, але і зайвий раз не панікувати. Адже тоді тахікардія гарантована.

Юлія Горбань, Київ