Локдаун з 8 січня: наскільки вчасно та достатньо
Приймаючи таке рішення, влада вирішила не ризикувати настроями громадян. Це можна зрозуміти, втім, є чимало нюансів…
В Україні визначилися остаточно із строками введення локдауну – уряд ухвалив рішення запровадити його з 8 по 24 січня. Що нас чекає? Принципово нового – нічого. Під заборону потрапить робота кафе, ресторанів, барів, крім доставки та замовлень «з собою», магазинів непродовольчих товарів, кінотеатрів, фітнес-клубів, спортзалів, театрів, торговельно-розважальних центрів. Усі заклади освіти, окрім дитячих садків, чекають канікули. Буді-які розважальні, рекламні, спортивні, культурні, масові заходи теж не дозволятимуться у цей період. Але на відміну від весняного локдауну, повідомили в уряді, робота громадського транспорту не зупинятиметься. Що ж, із тим, що локдаун невідворотній, здається вже всі змирилися і тільки чекали остаточної дати, до якої слід підготуватися морально. І от, дочекавшись рішення, Укрінформ зібрав думки фахівців – лікарів, економістів – щоб оцінити його ефективність.
Влада прагне уникнути соціального вибуху
Інфекціоніст Юрій Жигарєв вважає, що влада прийняла таке рішення, аби уникнути соціального вибуху. Але він переконаний, що мотивом для цього стало не лише небажання більшості громадян відмовитися від святкувань, а й особливості закінчення ділового року.
«У нас різдвяні канікули тривають як мінімум з 1 по 7 січня, коли нічого не працює. А останні дні року для бізнесу і навіть державних установ дуже важливі – закриваються контракти, фінансові договори, звіти тощо. І якщо все зупинити у цей час, то виникне багато проблем і критики. Звісно, в ідеалі локдаун має вводитися з огляду на розвиток захворюваності. Але наразі немає розуміння, на якому етапі ми перебуваємо. Є прогнози, що в середині січня може додатися захворюваність на грип і тоді таке рішення уряду видається цілком логічним. Але якщо пік захворюваності ми проходимо зараз, то локдаун вже потрібно водити», – каже інфекціоніст.
Заповненість ліжок така, що локдаун у січні вводити запізно
Експерти, які відслідковують розвиток захворюваності в Україні наголошують: карантин потрібен уже зараз, бо ситуація надто складна, а на новорічні свята вже можна було б робити послаблення. Директор Revival Institute for Future, інфекціоніст, консультант з управління змінами Вадим Арістов у коментарі Укрінформу пояснює, чому обрані дати для введення карантину, запізнілі. «Ті, хто інфікувався з грудня, потраплятимуть в лікарні на початку січня, а ті, хто інфікувався на свята – десь всередині січня. Саме тоді у нас очікується шалене зростання захворюваності, і при цьому в очах більшості населення державна політика буде виглядати розумною: катастрофа-локдаун. Зараз проблема не така очевидна, і всі задоволені відтермінуванням локдауну. На жаль, при тривалих причинно-наслідкових зв’язках ми все забуваємо. Вже забули, як місцеві вибори вплинули на розгін другої хвилі епідемії в країні», – говорить інфекціоніст. На його думку, локдаун варто було вводити ще в той час, як запроваджувався карантин вихідного дня. «Зараз ми б уже поступово готувалися до його закінчення. На той час ще можна було б обмежитися лише закриттям закладів громадського харчування, дискотек, фітнес-клубів. За нашими оцінками, вже на перший тиждень листопада на якість надання медичної допомоги важким хворим почав впливати дефіцит обладнаних ліжкомісць (реанімаційних). До кінця року цей дефіцит становитиме 4 тисячі реанімаційних ліжок, і тяжких пацієнтів лікуватимуть на звичайних ліжкомісцях з киснем.
Подібну думку висловили і у Центрі економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, де переконані, що вводити локдаун потрібно вже зараз. А відстрочка на січень означає, що ми підемо на обмеження тоді, коли ситуація буде критичною – і за кількістю хворих, і за навантаженням на лікарні і на медиків, які вже зараз працюють на піку своїх можливостей.
«Хворі на коронавірусну хворобу далі наповнюють наші лікарні. Лікарні перевантажені. Так, ліжка з киснем додають, але проаналізувати, чи вони дійсно обладнані як функціональні ліжка з лікарями, які зможуть надати допомогу там, де вони потрібні, ми не можемо. В одній реальності – у нас достатньо ліжок, а в іншій – неможливо потрапити в лікарню. У цій реальності благодійні фонди дають людям додому кисневі концентратори. П’ята частина всіх пацієнтів на COVID-19 на кисні у Києві зараз отримує його вдома, а не в лікарні. Можливо, це говорить про те, що потрапити в лікарню в Києві непросто, хоча за статистикою нібито ліжка є. Тому покладатися на середні по країні показники кількості ліжок, приймаючи рішення про локдаун, я вважаю, небезпечно», – говорить керівник Центру і екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Без тривалого локдауну і епідрозслідувачів краще не стане
Експерти також наголошують: щоб локдаун був ефективним, важливо враховувати його тривалість, інакше обмеження можуть виявитися марними. На цьому, зокрема наголошує Вадим Арістов: «Іспанія, Польща Греція, Німеччина побачили, що 4 тижні локдауну дають лише стабілізацію захворюваності. Щоб відбулося її зниження, потрібно 6 тижнів. Тому введення локдауну на три тижні – це швидше крок для задоволення громадської думки, а не для покращення епідеміологічних показників. Тому імовірно, що локдаун буде продовжений більш, ніж на три тижні. Або ж виявиться, що громадська думка настільки впливає на систему управління в країні, що наукові засади не беруться до уваги», – каже пан Арістов.
Він також додає, що локдаун – це фактично крик відчаю, і його можна було б уникнути із запуском мережі епідемічних розслідувачів. «Без цього у лютому – березні ситуація із захворюваністю знову погіршиться. І швидше за все повториться у жовтні-листопаді 2021, тому що у нас не буде провакциновано значної кількості населення. Рано чи пізно потрібно підготувати епідрозслідувачів, налагодити співпрацю між ними і силовиками, які б слідкували за дотриманням карантину та ізоляції. Тоді економіка працюватиме, а ті, хто розповсюджує інфекцію, сидітимуть вдома. Світ предметів, коли можна було купити пігулку чи маску, щоб стало все гаразд, відійшов у минуле. Тепер настав час світу процесів – і без зміни того, як ти захищаєш органи дихання на роботі чи в транспорті, як керуєш вентиляцією, яке прибирання, дезінфекція, харчування, спілкування і т. ін… Той, хто намагається вирішити виклики купівлею предметів – потребуватиме постійних локдаунів і в результаті програє конкуренцію. Тому Китай інтенсивно працює над розслідуванням контактів – і має результат, бо питання значних локдаунів з минулої зими там не піднімалося», – резюмує директор Revival Institute for Future.
Отже, рішення уряду щодо запровадження локдауну з 8 січнявм має свої плюси та мінуси. Утім, попри все, кожен з нас може розпочати свій особистий карантин раніше як і продовжити його, якщо уряд не піде на такий крок.
Юлія Горбань, Київ