ІМІ зафіксував за рік 229 випадків порушень свободи слова в Україні
Експерти Інституту масової інформації зафіксували 229 випадків порушень свободи слова в Україні протягом 2020 року (станом на 28 грудня), з них 171 випадок стосувався фізичної агресії проти журналістів.
Такими є річні підсумки моніторингового дослідження ІМІ "Барометр свободи слова", повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Інституту.
Як зазначили в ІМІ, для порівняння: у 2019 році загалом було зафіксовано 243 випадки порушень свободи слова. Із них 172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів.
Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2020 році були: перешкоджання законній журналістській діяльності – 125 випадків (99 у 2019 році); доступ – 22 (торік 21 порушення); побиття – 20 (23 побиття минулого року); погрози – 19 (торік 37 випадків), юридичний тиск – 19 (торік 18 випадків).
За даними ІМІ, у 2020 році на 26% зросла кількість перешкоджань законній професійній діяльності журналістів порівняно з 2019 роком. Основними причинами такого зростання стали протизаконні карантинні обмеження та місцеві вибори.
Фізична агресія знову стала найпоширенішим порушенням свободи слова. На неї припало 74% від всіх порушень свободи слова в Україні. Журналістам ламали техніку, виштовхували, нападали під час прямих ефірів, завдавали тяжких тілесних ушкоджень, погрожували, пошкоджували їхнє майно, підпалювали машини.
В ІМІ також зазначили, що 62 порушення свободи слова цього року були пов’язані з карантином, запровадженим через пандемію коронавірусу. Це майже третина (27%) від загальної кількості порушень свободи слова в Україні. Переважно ці випадки стосувалися недопущення журналістів на сесії місцевої влади, а також нападів на журналістів на ринках, у перукарнях, магазинах під час перевірки дотримання умов карантину.
Експерти помітили тенденцію до вибіркового запрошення ЗМІ під час робочих поїздок Президента Володимира Зеленського регіонами. Представники ІМІ зафіксували такі скарги від журналістів у Херсоні, Дніпрі, Кривому Розі, Хмельницькому, Волині, Запоріжжі.
"Закритість органів влади стала одним з головних трендів року. Журналістів не допустили на сесії обласних, міських, районних та селищних рад. Найбільшими областями-порушниками стали Дніпропетровщина, Запоріжжя, Херсонщина, Полтавщина та Закарпаття. Цьогоріч представники місцевої влади протизаконно обмежували доступ журналістів під приводом карантину. При цьому, місцеві органи влади не забезпечували будь-якого іншого доступу до інформації із сесії для медіа, зокрема не організовували онлайн-трансляцій", – йдеться у повідомленні.
Іншою тенденцією року стали обмеження доступу до публічної інформації. Журналістам відмовлялися відповідати чи надавати запитувану інформацію, виставляли рахунок за отримання запитуваної інформації. Це робили органи місцевого самоврядування, правоохоронці, центральні органи влади. "Зокрема, Виноградівська міська рада, що на Закарпатті, виставила рахунки на 259,25 грн та на 86,26 грн за відповідь на інформаційні запити журналістки інтернет-видання "Голос Карпат" Олени Мудри. Миколаївська СБУ відмовилася надавати журналістам інформацію про ремонт тротуару біля будівлі відомства", – зазначили в ІМІ.
Згідно з результатами моніторингу, найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи (102), місцева влада (55), правоохоронці (24), судова влада (17), Офіс Президента (7) та інші.
Серед регіонів України за кількістю порушень лідирує Київ з областю (71 випадок). Друге місце за кількістю порушень посіли Одещина та Запоріжжя (по 18 випадків), третє місце розділили між собою Дніпропетровщина та Херсонщина – по 15 випадків. Четверте – Львівщина та Полтавщина по 12 випадків. П'яте – Миколаїв (11).
Утиску своїх прав зазнали 103 журналісти та 90 журналісток.
Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю.