Розкопки у Бабиному Яру: Інститут нацпам’яті спростовує фейк, що людські останки викинули
Земляні роботи, що їх проводить Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” на території Кирилівського православного кладовища у Києві, які можуть пошкодити поховання, здатні спровокувати конфлікт у суспільстві.
Як передає Укрінформ, на цьому наголошує в коментарі, оприлюдненому на своєму офіційному сайті, Український інститут національної пам’яті.
«25 грудня Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” провів розкопки на місцевості, на якій згідно з документами Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” розташоване колишнє Кирилівське православне кладовище. Територія, де проводилися розкопки, також межує з давнім єврейським цвинтарем. І православній, і юдейській релігійним традиціям властиве пієтетне ставлення до місць поховань. Тож Український інститут національної пам’яті наголошує, що не слід без особливих на те підстав проводити у межах кладовищ земляні роботи, які можуть потривожити тлінні останки людей або пошкодити поховання», - йдеться у коментарі.
Його автори зазначають, що тим більше неприйнятною є реалізація проєктів, що торкаються православної та єврейської громад, без діалогу з цими громадами та врахування їхньої думки.
«Український інститут національної пам’яті звертається до ініціатив, долучених чи зацікавлених у меморіалізації Бабиного Яру з нагадуванням, що цей простір, на жаль, тривалий час був простором трагедії, забуття та воєн пам’яті. Кожен проєкт із меморіалізації Бабиного Яру, якщо він реалізовуватиметься без належної чутливості до цього складного простору та поваги до всіх, кого він стосується, буде лише провокувати напруження в суспільстві та конфліктність», - застерігають в УІНП.
Там нагадують, що існує “План організації території Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, на якому позначені охоронні зони. Використовуючи цей документ, єврейська, православна, караїмська, мусульманська чи інші причетні громади можуть спільно домовитися про місця розташування нових культових чи меморіальних споруд у Бабиному Яру.
А також зауважують, що до Українського інституту національної пам’яті офіційно не зверталися із запитом порекомендувати установи, які проводять земляні роботи. У ході робочої комунікації між керівництвом Інституту, Міністерства культури та інформаційної політики України й Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” була названа низка організацій у цій сфері з хорошою репутацією, серед яких і приватне підприємство “Пам’ять і слава”.
Водночас в УІНП наголошують, що, за наявною у них інформацією, поширене частиною ЗМІ повідомлення, що знайдені під час розкопок людські останки були викинуті, не відповідає дійсності. У ході земляних робіт виявили фрагменти людського черепа і рештки тварин. Кістки тварин справді вилучили, тоді як людські останки повернули на дно шурфу та засипали ґрунтом.
«Планується, що більш детальна інформація щодо проведених робіт буде оприлюднена у звіті приватного підприємства “Пам’ять і слава”», - повідомляють автори коментаря.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада 2020 року з’явилася інформація про те, що на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги. Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом. Зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.
За словами генерального директора МЦГ «Бабин Яр» Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», на території якого вже діє православна церква.