Медіарух закликає поліцію розслідувати інформацію про торгівлю журналістськими посвідченнями

Медіарух наголошує, що практика продажу журналістських посвідчень особам, які не здійснюють журналістської діяльності, підриває довіру до медіа і має бути припинена. Та закликає поліцію невідкладно розслідувати дії ВГО «Журналісти проти корупції».

Про це повідомляється на сайті Детектор медіа, передає Укрінформ.

21 січня 2021 року стало відомо, що Національна поліція відкрила кримінальне провадження проти членкині Медіаруху та виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк за заявою голови «Журналістів проти корупції» Сергія Кота. Заяву Сергій Кот подав 31 грудня 2020 року через коментар пані Романюк «Детектору медіа» про продаж журналістських посвідчень ГО «Журналісти проти корупції».

Кіт звинувачує медіаекспертку в завідомо неправдивому повідомленні про злочин (стаття 383 ККУ). При цьому на сайті ВГО «Журналісти проти корупції» досі розміщено повідомлення, у якому пропонується за сплату членських внесків видати будь-кому журналістське посвідчення, а ця людина натомість зобов’язується брати участь у громадських заходах організації та публікувати на її сайті не менш, ніж одну статтю на місяць. На сайті організації пишуть, що мати журналістське посвідчення буде корисно переліку осіб, куди внесено «юристів», «підприємців», «місцевих депутатів» та «автолюбителів, які люблять подорожувати».

На початку грудня 2020 року Сергій Кіт подав скарги до Комісії з журналістської етики та Незалежної медійної ради й написав листа «Детектору медіа», в якому заперечує звинувачення. 29 грудня 2020 року КЖЕ дійшла висновку, що в оскаржуваних Котом публікаціях не міститься порушень Кодексу етики українського журналіста, а викладені факти відповідають дійсності. Разом з тим, КЖЕ встановила в діях Сергія Кота грубе порушення Кодексу етики українського журналіста, закликавши негайно припинити надавати за гроші статус журналіста особам, які не ведуть журналістської діяльності, та зупинити рекламну кампанію для залучення таких «журналістів». Проте вже на початку 2021 року сайт «Журналісти проти корупції» став передруковувати з проросійських ресурсів дискредитаційні матеріали щодо Оксани Романюк, в яких її називають «грантожеркою» та вдаються до особистих образ, а також в негативному ключі згадують медіаекспертку та очільницю ГО «Детектор медіа» Наталію Лигачову.

За словами Оксани Романюк, Нацполіція не відреагувала на її попередню скаргу щодо продажу посвідчень організацією «Журналісти проти корупції», але тепер порушила проти неї кримінальне провадження через коментар у медіа, що є прецедентом в практиці роботи органів поліції.

Читайте також: Журналісти вимагають розслідувати прослуховування квартири Михайла Ткача

Медіарух наголошує, що практика продажу журналістських посвідчень особам, які не здійснюють журналістської діяльності та не дотримуються етичних норм професії, підриває довіру до журналістів та медіа, і має бути припинена. Права й захист надані журналістам законодавством тому, що на них покладається величезна відповідальність за достовірне інформування суспільства. Маніпуляція таким захистом – це не лише порушення етичних стандартів, а і злочин згідно із законодавством. Адже підробка документів охоплює також і випадки внесення до них неправдивих відомостей.

Медіарух закликає Національну поліцію невідкладно розслідувати дії ВГО «Журналісти проти корупції», а також утриматися від переслідування активістів за коментарі у медіа.

Як відомо, Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA:Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників.