Зісельс розповів про загрози російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру
Українська влада не відреагувала на численні звернення культурної та наукової спільноти, яка виступає проти російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.
Про це сказав на пресконференції відомий український інтелектуал, дисидент, колишній політв'язень, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«На наші звернення не було жодної адекватної відповіді. А таких звернень було багато – і до Наглядової ради російського проєкту у квітні 2020 року, і до Президента, і до мера, і керівника уряду. Останні два звернення, восени і в грудні, стосувалися будівництва синагоги», - розповів Зісельс.
Він додав, що звернення проти російського проєкту, на підтримку українського збирали по півтори і понад дві тисячі підписів, проте не мали відповіді.
«Коли виникла ситуація з планами будівництва на православному кладовищі так званої меморіальної тимчасової синагоги, українські євреї зібрали 200 підписів, їх підтримали ще 2 тисячі представників громадянського суспільства – не тому, що ми проти синагоги, а тому, що проти конфліктогенності, бо синагога на землі православного кладовища є подразником, і навколо неї можуть відбуватися провокації, бо у нас є інформація про підготовку таких провокацій проросійськими силами», - зазначив експерт.
Принагідно він розповів, що одним з останніх конфліктогенних епізодів став лист російського проєкту до міністра культури, який було написано в листопаді 2020 року, що стосувався прохання надати дозвіл побудувати за Менорою тимчасову меморіальну синагогу.
«Менора була поставлена в 1991 році, і тоді ніхто не дивився на карти, на кадастри – вона стоїть на землі колишнього Кирилівського православного кладовища. За Менорою – також земля Кирилівського православного кладовища, яке було закрите совєтською владою у 1929 році. А кладовища не тільки на законних підставах мають охоронятися і мати охоронну зону до 250 метрів, це і сакральні території. І зазіхання побудувати єврейську синагогу на землі православного кладовища – це не просто конфліктогенний чинник, це провокація, яка штучно підкладається для збудження міжнаціональної ворожнечі в Україні», - сказав Зісельс.
Водночас він зауважив, що на обидві ситуації зреагували в Службі безпеки України.
«Коли було оголошено про будівництво синагоги, - і про це різні члени Наглядової ради російського проєкту виступали і казали, що вони планують це зробити, - був лист від керівника Департаменту охорони державності СБУ Анатолія Дубліка до міністра Ткаченка (Олександр Ткаченко - міністр культури та інформаційної політики), в якому підкреслювалось, що проєкт будівництва синагоги може мати дуже негативні наслідки для України. Проблема не в синагозі, а в конфліктогенності, яку можуть використати в першу чергу Росія, ФСБ і проросійські сили в Україні. І ми вже бачимо, як вони це використовують», - зазначив громадський діяч.
Він також додав, що ще після травневого звернення – від представників наукової і культурної спільнот - СБУ почала цікавитися, що відбувається.
«І після цього, на початку літа 2020 року, з’явився лист для службового користування керівника СБУ Івана Баканова до Прем’єр-міністра Шмигаля, в якому зазначалося, що російський проєкт несе ризики для іміджу України. Ніхто не звернув увагу, тому що головним лобістом російського проєкту в Україні є керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. А в нашій країні, так сталося, Андрій Єрмак важливіший, ніж шеф СБУ і друг Президента», - зауважив Зісельс.
Водночас він наголосив, що меморіалізація Бабиного Яру - це загальноукраїнська проблема, проблема української національної пам’яті в розумінні української політичної нації, тож якщо не буде досягнуто консенсусу, конфлікти не припиняться.
«Якщо ми разом не зупинимо цей російський проєкт легітимними засобами, ми будемо мати проблеми з ризиками для іміджу України і закордоном, і всередині», - резюмував експерт.