Характери гідності: Точин, Поправка, Бойків, Максимов, Вербицький
У рамках відзначення Дня Героїв Небесної Сотні Міністерство культури та інформаційної політики презентує короткі відеоісторії про загиблих учасників подій 2014-го року на Майдані Незалежності.
Роман Точин мешкав у Ходорові Жидачівського району Львівської області. Займався будівельними ремонтами. На Євромайдан приїхав 1 грудня. Його сотня охороняла барикаду на вулиці Інститутській. Загинув від вогнепального поранення в голову.
Юрій Поправка навчався в “Київському політехнічному інституті”. Працював у Ощадбанку. Був у 2 сотні Самооборони Майдану. Згодом приєднався до “Правого сектору”. Отримав вогнепальне поранення в ногу. У квітні з товаришами відправився до Слов’янська Донецької області збирати інформацію про сепаратистів. Потрапив у полон. 22 квітня, спотворене до невпізнання тіло, знайшли рибалки в річці Казенний Торець, разом із тілом іще одного Героя Небесної Сотні Володимира Рибака з Горлівки.
Володимир Бойків жив у Києві. Керував будівельною фірмою. Захоплювався політикою і футболом. Привозив на Майдан продукти, відвідував Народні віча. В ніч на 19 лютого отримав три вогнепальні поранення.
Дмитро Максимов від 2011 року займався дзюдо в центрі “Інваспорт”, навчався у Київському фінансово-економічному коледжі. Срібним і бронзовим призер із дзюдо на Дефлімпійських іграх 2013 року. Кавалер Ордена “За заслуги” III ступеня. 18 лютого вибухом гранати на Майдані йому відірвало руку, помер у Будинку профспілок від втрати крові.
Юрій Вербицький жив у Львові. Працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України, мав вчений ступінь кандидата наук. Любив альпінізм, фотографування та рок-музику. 21 січня 2014 року гумова куля влучила в око. Громадський діяч Ігор Луценко завіз Юрія в офтальмологічне відділення Жовтневої лікарні. Там їх обох викрали невідомі бандити. Згодом Луценка відпустили, а тіло Вербицького знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району зі слідами численних тортур.
“Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”.
Це серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження.
Ці відео є складовою інформаційної кампанії Національного музею Революції Гідності до пам’ятних днів: 18–20 лютого – Дня Героїв Небесної Сотні та 7-ї річниці Революції Гідності.