Дистанційне навчання потребує зміни підходів у журналістській освіті - експерти
Дистанційні форми навчання змінили освітній процес і потребують нових підходів і переосмислення процесу навчання майбутніх журналістів.
Про це йшлося під час онлайн-дискусії в Укрінформі.
На думку виконавчого директора ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діани Дуцик, в умовах карантинних обмежень й переходу навчального процесу в дистанційний режим варто говорити радше про змішані форми навчання, аніж суто онлайн.
«Я чую від своїх колег і студентів, що їм не вистачає живої комунікації й обміну інформацією. Це дуже важливий компонент, який онлайн-навчання не замінить, тому слід говорити про змішані форми навчання. І це в майбутньому було б досить ефективним», - вважає Дуцик.
Ексредактор Української служби ВВС, медіаконсультант і тренер Ніна Кур’ята звернула увагу на те, що в умовах карантину дуже змінилися форми й організація роботи журналістів, і це має бути враховано у навчальному процесі.
«Змінився спосіб організації роботи, управління редакціями, тематичний спектр. Епідемія показала, що журналісти потребують підтримки й знань, коли вони не мають замінити собою експертів і спеціалістів, але мусять правильно сформулювати питання ... й, відповідно, шукати правильних спеціалістів. Тому що виникла проблема в медіа – це псевдоексперти, коментатори не зі своєї тематики. В умовах онлайн змінилися жанри, стало менше прямих репортажів - цього треба вчити журналістів. І це новий робочий етикет», - зазначила Кур’ята.
Декан факультету журналістики та комунікаційних наук Молдавського державного університету Жеоржета Степанов вважає, що дистанційне навчання майбутніх журналістів у жодному разі не замінить живого спілкування між викладачами й студентами.
«І викладачі, і студенти більше фокусуються на формах подачі інформації, ніж на змісті контенту. Під час пандемії змінилася організаційна культура у вишах, а старі норми й цінності переглянуто й оновлено згідно з новими стандартами. Викладач часто не є тим, хто дає знання, а просто інструктує й відправляє студентів через посилання на різні вебсайти, які містять тематичну інформацію. Відсутність прямого контакту між учасниками цього процесу серйозно впливає на традиційні неформальні стосунки між викладачами й студентами, внаслідок цього втрачається духовний зв’язок. Ми втрачаємо дуже багато, переходячи на онлайн-роботу», - переконана Степанов.
Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького Тетяна Бондаренко наголосила на великому навантаженні на викладачів через переформатування навчального процесу на дистанційний, а також на пов’язаних із цим технічних проблемах.
«За рік роботи стало зрозуміло, що часто погано працює інтернет-мережа. Це також може бути імітовано онлайн-учасниками. Також постали професійні виклики перед викладачами – опанування технічних ресурсів і платформ для дистанційного навчання. І це зовсім інший формат підготовки до занять, адже онлайн-лекція передбачає підготовку презентацій, перехід за лінками, трансляції, що ускладнюється технічними моментами. На викладачів зросло навантаження, до того ж не всі вони мають удома сучасні комп’ютери для такої роботи. Те саме можна сказати й про студентів. Навчальний процес багато в чому перетворюється на імітацію - як з боку викладачів, так і студентів», - наголосила Бондаренко.
Завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету ім. В.Стуса Сергій Бондаренко розповів, що з початком пандемії й переходом вишу на дистанційне навчання відбулося переосмислення того, що є журналістською освітою, й змінилися підходи до навчального процесу.
«Онлайн-навчання вимагає більшої ресурсозатратності при підготовці до роботи зі студентами. Зрозуміло, що не все виходить ідеально, але є всі можливі інструменти, щоб змінити ситуацію на краще. Погоджуюся, що дистанційна форма навчання не замінить повноцінної взаємодії зі студентами, але є фактори, на які ми не можемо впливати, зокрема санітарно-епідеміологічні обставини. Але при готовності викладачів і студентів швидко адаптуватися й переналаштувати навчальний процес через ефективне використання онлайн-інструментів, методів і методик мінімізувати ці проблеми можна досить швидко, якісно й ефективно», - переконаний Бондаренко.
Під час дискусії презентовано сайт «Академія викладачів журналістики», який висвітлюватиме проблеми журналістської освіти, міститиме методичні рекомендації та інші корисні матеріали.
Захід відбувся у рамках проєкту Journalism Teachers’ Academy, який реалізує ГО «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства та розвитку Німеччини (BMZ).