МОН не планує закривати спецзаклади освіти

Міністерство освіти та науки не вбачає за доцільне закривати спеціальні заклади освіти, де надають освітні послуги дітям з особливими освітніми потребами.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МОН, про це на засіданні Міжвідомчої комісії з питань охорони дитинства сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.

«МОН не вбачає за доцільне закриття спеціальних закладів освіти, в яких надаються високоспеціалізовані освітні послуги для дітей зі складними фізичними та інтелектуальними порушеннями. Їх діяльність ґрунтується на світовому досвіді. Такі заклади освіти з високим кадровим і технічним потенціалом мають стати майданчиком для розвитку інклюзивної освіти», - зазначив Шкарлет.

Зокрема, міністр запропонував виключити спеціалізовані заклади освіти та ліцеї з переліку закладів освіти, які мають змінити особливості своєї діяльності до 2026 року. Така необхідність обумовлена специфікою освітнього процесу при влаштуванні дітей до пансіонів цих закладів.

Шкарлет також повідомив, що за статистикою збільшення кількості дітей майже в п’ять разів в інклюзивних класах за останні 5 років не вплинуло на контингент учнів спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів.

Міністр також повідомив, що у 2021 році одним з пріоритетів МОН у сфері інклюзивної освіти є затвердження Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2021–2031 років.

Окрім цього, планується оновлення змісту освіти для дітей з особливими освітніми потребами, забезпечення новими підручниками посібниками, створення ефективної моделі надання освітніх послуг у закладах охорони здоров’я; розроблення методичних рекомендацій щодо застосування рівнів підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах (групах) та їх застосування.

Шкарлет звернув увагу на те, що виконання стратегії має здійснюватися після забезпечення місцевими органами влади додаткової підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, за умови реалізації таких заходів: створення доступної інфраструктури; долучення педагогічних працівників (тифлопедагогів, сурдопедагогів, корекційних педагогів для навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) та медичних і соціальних фахівців для надання відповідних послуг за місцем проживання.