Ірина Венедіктова, Генеральний прокурор

За кілька тижнів, 17 березня, виповниться рік, як на посаду Генерального прокурора України призначено Ірину Венедіктову. Перша в Україні жінка-генпрокурор народилася в родині юристів, ніколи не була в політиці. Вона професор права, викладачка, зокрема, була арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, членом науково-консультативної ради при Верховному Суді України, членом асоціації правників України.

Венедіктова може довго говорити про реформу прокуратури, обіцяє, що її буде завершено вже у березні цього року.

Нещодавно вона провела низку зустрічей у Нідерландах, Бельгії та Люксембурзі. Зустрічалася з головним прокурором ЄС пані Лаурою Кодруц Ковеші, тією самою – відомою борчинею з корупцією в Румунії. Саме вона очолювала Національне антикорупційне управління Румунії. Після призначення 2019 року першим головою Офісу прокурора ЄС її назвали ще однією жінкою, яка поведе за собою Європейський Союз.

Про співпрацю з європейською прокуратурою, обмін досвідом, спільні розслідування, реформу прокуратури та суду в Україні, боротьбу з корупцію, кримінальні провадження проти росіян та зняття санкцій ЄС із соратників Януковича розмовляємо з Іриною Венедіктовою.

АТЕСТАЦІЯ ПРОКУРОРІВ ТА ПОЗОВИ ДО СУДУ

- Пані Ірино, хочу почати з питання про реформу прокуратури. Чи справді її буде завершено у березні 2021 року, як ви про це казали? Що ще залишилося зробити?

- Підписано наказ про створення окружних прокуратур. Він набуває чинності з 15 березня. Власне, у чому полягала реформа органів прокуратури? Це ж ми не просто змінили вивіску, як написано тепер у законі – не Генеральна прокуратура, а Офіс генерального прокурора. Ідея – перезавантажити систему, причому це вперше відбувається таким чином, що одночасно в нас проходило перезавантаження всіх трьох ланок органів прокуратури: місцевих, обласних та Генеральної прокуратури.

Відбулася атестація. Після її закінчення в системі залишилося 64% прокурорів. Прийшли на атестацію понад 11 тисяч, і зараз у нас залишилось трохи більше як 7 тисяч. Прокурори проходили тести на знання законодавства, IQ-тести і були співбесіди на доброчесність.

- Реформа почалася з атестації прокурорів. Очевидно, що багато хто залишився незадоволений переатестацією. Чи багато було позовів від прокурорів?

- Після першого етапу, коли пройшло звільнення прокурорів, які не пройшли до Офісу генерального прокурора, ми мали дуже багато позовів до суду. Ми попрацювали над помилками. Подивилися, чому ж так стається й чому, справді, після першого етапу реформи в нас була слабка позиція із захисту інтересів прокуратури як інституції.

Після цієї, так би мовити, роботи над помилками ми випрацювали інший підхід до роботи кадрових комісій. Вони незалежні, працювали за тими самими правилами, як і попередні, але більш ґрунтовно підходили до своєї діяльності, зокрема до прописування протоколів комісій. І нам це знизило реально відсоток позовів до суду.

Проте ще маємо понад півтори тисячі позовів від прокурорів, які не пройшли атестацію.

2 січня 2020 року запрацював Офіс генерального прокурора, 11 вересня 2020 року запрацювали обласні прокуратури, 15 березня 2021 року запрацюють окружні. І для нас важливо, щоб держава не відчула жодних зволікань, пауз або зривів процесів у зв’язку з цим переходом. Це ж створення нових юридичних осіб, нова документація, новий адміністративний штат. Прокурорів у окружні прокуратури маємо призначити через Комісію з добору на адмінпосади. Це вже атестовані прокурори, але вони все одно мають пройти через комісію, як прописано в Законі.

Тож робота йде, знаєте, з таким шаленим навантаженням, і для того, щоб тримати темп, ми працювали 24/7. Також із нашими міжнародними партнерами це все проговорювалося. І ми впоралися дуже швидко, особливо, якщо врахувати карантинні обмеження. Це взагалі дуже динамічний темп. Зокрема, завдяки тому, що міжнародні партнери в нас вірили, бачили, що ми все робимо правильно, і підтримували нас на всіх етапах. Тому 15 березня – наказ уже підписано, і він на сайті висить – держава має задихати по-новому.

- Яким чином підходили до цього?

- Ми змінили кількість окружних прокуратур у декількох областях. Улітку провели із Офісом Ради Європи функціонально-організаційний аналіз.

Зробили висновки, і з таким науковим, системним підходом підійшли до утворення окружних прокуратур. Крім того, улітку підготували Стратегію розвитку органів прокуратури, провели стратегічну сесію. До неї були залучені як прокурорські працівники, так і міжнародні експерти, представники громадянського суспільства, парламенту. І вже у вересні я вперше в історії української прокуратури затвердила Стратегію розвитку прокуратури на три роки.

Зараз ми прописуємо операційний план. Крім того, працюємо над документом щодо оцінки якості роботи прокурорів.

БІЛЬ ПРОКУРОРІВ ТА СПІЛЬНІ СЛІДЧІ ГРУПИ

- Розкажіть про співпрацю з європейською прокуратурою. Нещодавно ви зустрічалися з головним прокурором ЄС Лаурою Кодруцою Ковеші. Вона протягом п’яти років обіймала посаду голови Національного антикорупційного управління Румунії. І тоді порушила тисячі справ на румунських корупціонерів. Там було засуджено чимало впливових чиновників. Як пройшла ваша зустріч і яких домовленостей вдалося досягти?

- Так, ми зустрічалися з колегами з Євроюсту в Гаазі (Нідерланди), також з’їздили в Люксембург до пані Лаури Кодруца Ковеші. По-перше, сама пані Ковеші – це легенда, і насправді було дуже цікаво з нею познайомитися, поспілкуватися, я була позитивно вражена від цієї зустрічі. Пані головний прокурор ЄС запевнила нас у повній підтримці, й ця підтримка дуже оптимістично нас налаштувала. Ми побачили, що біль в усіх прокурорів однаковий, незалежно від того, де працює прокурор, – проблеми в прокурорів ті самі.

Ми говорили про спільні слідчі групи, спільні прокурорські групи. 

Я підписала у Брюсселі документ про співпрацю з OLAF (Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству, – ред.). Це орган досудового розслідування – щодо відмивання та шахрайства з європейськими фондами. Зокрема, і для нас, і для європейської прокуратури, і для OLAF важливою є боротьба з контрабандою. І якщо ми зможемо утворювати спільні слідчі та прокурорські групи, звичайно, ефективність нашої діяльності в рази підвищиться.

Також нам запропонували проведення спільних семінарів, тренінгів, навчання тощо. Ми обов’язково користуватимемося такою нагодою і відправлятимемо прокурорів на навчання або прийматимемо в себе.

- У Гаазі ви зустрічалися з президентом Євроюсту Ладіславом Хамраном. Це була перша зустріч на рівні керівників обох відомств від часу укладення угоди про співробітництво між Україною та Євроюстом у 2016 році. Розкажіть про обмін досвідом та спільні розслідування.

- У нього позитивне враження від нашої співпраці, бо наприкінці 2020 року був гарний досвід взаємодії з німецькими колегами. Очевидно, там не очікували, що українські правоохоронці можуть так гарно працювати.

Сума місячного обороту від викритої нами шахрайської схеми сягала 10 мільйонів євро. Потерпілі перебували в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великій Британії. І ось під новий рік було проведено обшуки, вилучено тільки коштів на понад один мільйон доларів. У рамках кримінального провадження в Україні накладено арешти на майно орієнтовною вартістю близько 50 мільйонів євро.

- Це була спільна спецоперація українських правоохоронців та німецьких?

- Це було під егідою Євроюсту, Європолу. Так, ми проводили спільні слідчі дії.

Ще, можливо, ви чули про міжнародну операцію по одному з найбільших ботнетів останнього часу ЕМОТЕТ. Ідеться про кіберзлочинність міжнародного масштабу. Ми спільно із закордонними колегами викрили групу хакерів, котрі розповсюджували шкідливе програмне забезпечення. Мова йде про масові втручання в роботу серверів, викрадення персональних даних у багатьох країнах: Великобританії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Нідерландах, США. І шкода, заподіяна фінансовим установам діяльністю цієї групи, сягає 2,5 мільярда доларів. Це була мегаоперація українських правоохоронців з Євроюстом.

Коли маєш такі спільні результати, то, звичайно, приємно спілкуватися з президентом Євроюсту. Нам було запропоновано додаткове співробітництво. Тобто з точки зору професійних результатів поїздка в країни Бенілюксу була дуже корисна.

СУДОВА РЕФОРМА ТА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

- Очевидно, під час візиту в ЄС вам також ставили питання щодо судової реформи та боротьби з корупцією?

- Так, у нас велика проблема в судовій реформі. Це факт... І дуже неприємно, що закон, ухвалений у 2019 році, не виправдав очікувань, які ми мали. Але зараз компетентні органи, котрі відповідають за судову реформу, зроблять все для того, щоб підготувати якісний законопроєкт. Над ним працюють і профільний парламентський комітет, і комісія з правової реформи при Президенті із залученням експертів, які обізнані в цій сфері.

Судова реформа – це запит суспільства номер один. І я як прокурор відчуваю це щодня. У судах шалені навантаження, брак ресурсу…

Що стосується боротьби з корупцією, то в нас досить успішно все відбувається. Звичайно, люди хочуть більшого… Я звітувала минулого тижня у Верховній Раді – у нас понад 6 тисяч викритих корупційних правопорушень за минулий рік. Щоденно ми направляємо до суду щонайменше 11 проваджень щодо корупційних правопорушень. За минулий рік їхня кількість зросла на 20%, і становить сьогодні 3 тисячі обвинувальних актів. До суду також направлено 2 тисячі проваджень щодо привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем.

Сама антикорупційна інфраструктура – НАБУ, САП, ВАКС – також дає результат. Однак, кількість проваджень набагато більша, ніж суд може розглянути, тому питання в тому, коли цей маховик запрацює на повну.

Але вже є дуже гарні результати. Робота щодо «Приватбанку» показує, що антикорупційна система працює.

У нас закінчився дедлайн прийняття документів на посаду керівника САП. Там шалений конкурс – понад 140 заяв на одне місце. Також триває конкурс на заступника, начальника відділу. Зараз важливо, щоб комісія динамічно закінчила цей процес, допустила людей до тестів. Це тести на знання законодавства, загальні здібності, поліграф, співбесіда на доброчесність. Усе відкрито, засідання комісії проходять у режимі онлайн. Для нас дуже важливий керівник САП – це буде головний антикорупційний прокурор. Ми готові йому чи їй максимально допомагати. Я розумію всю проблематику й допомагатиму новому керівникові бути ефективним.

ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ РФ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ РОСІЯНАМ

- Слідчий комітет Російської Федерації ледь не щомісяця порушує кримінальні справи проти українських військовослужбовців. Що відбувається в Україні? Чи є кримінальні провадження проти російських громадян, причетних до окупації Криму і війни на Донбасі, до збиття МН17? Наприклад, до того ж Гіркіна? Скільки таких фігурантів?

- Робота просувається, і прокурори та слідчі не зупиняються. З 2014 року зареєстровано близько 30 тисяч кримінальних правопорушень, які пов’язані якраз зі збройною агресією РФ. У нас уже 160 громадянам РФ повідомлено про підозру за відповідні злочини. Також 70 громадянам РФ повідомлено підозру за розв’язання та ведення агресивної війни проти України й пособництво у вчиненні цих дій, причому серед них високопосадовці. Це й міністр оборони РФ, три його заступники, начальник генерального штабу, радник президента РФ, судді конституційного суду РФ. За злочинні дії, пов’язані з окупацією Криму, українським судом заочно засуджено й так званого «уповноваженого представника президента РФ» у так званому «Кримському федеральному окрузі».

Узагалі вже є вироки судів за цією категорією щодо більш як 40 громадян РФ. Тобто процес іде.

Ви питали про Гіркіна, справа збиття МН17. У нас працює Міжнародна спільна слідча група. До неї входять Україна, Нідерланди, Бельгія, Австралія та Малайзія. Чотирьом особам оголошено про підозру у причетності до збиття літака. Це Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов, вони росіяни, та Леонід Харченко, українець. Ми дуже пишалися, що у 2020 році почався відповідний судовий процес у Нідерландах. Розглядалося питання додаткового розслідування обставин катастрофи, а початок розгляду справи по суті ми очікуємо влітку 2021 року. Тут, вважаю, ми так само рухаємося достатньо динамічно.

- Як оцінюєте рішення Міжнародного кримінального суду, який у грудні 2020 року оголосив про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних з міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму?

- Рішення Міжнародного кримінального суду є дуже важливим для держави Україна. Офіс прокурора МКС визначив низку воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які було вчинено в умовах збройного конфлікту і в Криму, і на території Донбасу, що потенційно можуть бути взяті до розслідування.

МКС – це можливість притягнути до відповідальності вище командування РФ за жорстокі акти, вчинені на нашій території. Зараз важко точно сказати, коли саме може бути відкрите повноцінне розслідування, але ми хочемо вірити, що цього року. Важко спрогнозувати судову динаміку, особливо, коли говоримо про роботу міжнародних судових інстанцій. У будь-якому разі ми продовжуємо співробітництво з Міжнародним кримінальним судом і всіляко сприятимемо цій роботі.

- Торік було знято санкції з діячів уряду Януковича – Азарова та Ставицького. На вашу думку, чому їх було знято? Чи могла Україна вплинути на таке рішення? Чи існує загроза, що Європейський Союз може скасувати санкції щодо колишнього президента Віктора Януковича?

- Питання санкцій болюче для нас. У 2014 році ЄС згідно з рішенням Ради ЄС дуже швидко наклав санкції. Але щороку знімаються санкції. У 2014 році накладали на 22 особи, на сьогодні це 10 осіб. Зняття санкцій завжди має ретроспективний характер: тобто скасовуються рішення попереднього року, і завжди одні й ті самі підстави, чому це робиться. Суд загальної юрисдикції ЄС керується двома аргументами: що на момент ухваленого оскарженого рішення щодо санкцій інформація не давала змоги переконатися в дотриманні прав заявника на справедливий суд і розгляд справи в розумні строки. І друге – перед ухваленням оскарженого рішення про продовження санкцій не було чітко відомо, Рада ЄС не могла стовідсотково переконатися, що судові органи України забезпечили дотримання права заявника на захист під час кримінального провадження. Оце дві основні підстави, два аргументи, які грають у всіх зняттях санкцій, тому, звичайно, це знову може повторитися.

Цього року, мені здається, ми надали найрозширеніший перелік того, що було зроблено, але європейські колеги хочуть бачити вироки українських судів стосовно цих фігурантів, тому будемо спостерігати, як усе відбуватиметься.

Також хочу зазначити, що 90 відсотків справ щодо цих підсанкційних осіб перебувають у нас на досудовому розслідуванні в Національному антикорупційному бюро та в Державному бюро розслідувань. Ми всі дуже сподіваємося, що ці органи досудового розслідування докладуть усіх зусиль, щоб показати гарний результат.

 Ірина Драбок, Гаага
Фото: Офіс генерального прокурора України, Софія Шовікова