Наукові ступені та плагіат: Рада внесла зміни до закону про вищу освіту
Верховна Рада ухвалила закон щодо удосконалення атестації здобувачів вищої освіти та унормування процедури присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.
Відповідний законопроєкт №4667-1 у другому читанні та в цілому підтримали 299 депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Ухвалений закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності» вносить зміни до деяких законів України, зокрема до закону «Про вищу освіту», згідно з якими ступінь доктора філософії присуджується тільки разовою спеціалізованою вченою радою.
Уточнюється, що особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою. Зокрема, під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації.
Окрім цього, йдеться про те, що атестація докторів мистецтва здійснюється шляхом публічного захисту дисертації. Так, публічний захист творчого мистецького проєкту транслюється закладом вищої освіти на його офіційному вебсайті в режимі реального часу.
До закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» вносяться доповнення, згідно з якими здобувач наукового ступеня, а також опоненти, які надали позитивні висновки на його дисертацію, позбавляються права участі в атестації кадрів вищої кваліфікації строком на два роки у разі виявлення в роботі не тільки академічного плагіату, як було в попередній редакції закону, а ще й фабрикації чи фальсифікації.
Ухвалений закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень, які передбачають внесення правок до атестації докторів мистецтва. Згідно з прикінцевими положеннями, ці норми набирають чинності з 1 вересня 2021 року.
Як зазначається у пояснювальній записці, запровадження змін, передбачених законом, дасть змогу шляхом системного реформування положень чинного законодавства унормувати процес підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та врахувати основні аспекти кращих європейських практик у сфері освіти і науки.