Нова шкільна програма: чому у дітей все менше вільного часу

Обов’язкових годин додали, і порятунок – майстерне балансування предметами – на плечах шкільних адміністрацій

Наприкінці березня Міністерство освіти і науки затвердило типову освітню програму НУШ для 5-9 класів. «На основі Державного стандарту базової середньої освіти розроблено та затверджено Типову освітню програму для 5-9 класів і розпочато розроблення модельних навчальних програм. Ми отримали комплексний і виважений документ, який максимально враховує інтереси дітей і досягає головних цілей НУШ», – повідомили на сайті міністерства позаминулого тижня.

Здавалося б – пересічний робочий процес, нічого цікавого. Та насправді в освітньо-батьківських колах критика програми тривала чи не всю зиму й досі задоволеності прийнятим рішенням не видно. Якщо коротко – є думки, що замість справжнього осучаснення програми, зняття зайвого навантаження на учнів школам фактично пропонують не залишати дітям і години вільного часу у будні.

КАТУВАННЯ УРОКАМИ: СКІЛЬКИ ШКОЛИ ВИТРИМАЄ УЧЕНЬ?

У МОН вже чимало дали роз’яснень щодо нової програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Пишуть, зокрема, що заклад освіти мусить розробити свою освітню програму на основі типової. І що відповідно до цієї типової освітньої програми навчальне навантаження учнів не збільшується, а заклад освіти може самостійно схвалювати рішення щодо предметів етичного спрямування.

Воно ніби й добре, але ж навантаження збільшувати вже далі нікуди – часто учні 5-9 класів і зараз мають по 7-8 уроків на день. На майданчику osvita.ua, присвяченому проблемам освіти в Україні та за кордоном, нещодавно стартувало онлайн-опитування: Чи має навчальний день учня складатися з 7-8 уроків? 90% користувачів переконані, що ні. «7-8 годин у школі + домашнє завдання теж стільки ж часу, а то й більше, бо сучасне навчання направлене на самостійне вивчення матеріалу, тобто учні працюють більш як 16 годин на день!», – коментує опитування користувачка Олександра.

«Наші діти повинні більше часу рухатися, а не сидіти увесь час. 8 уроків підряд з перервами в 10 хвилин – це забагато навіть для дорослого», – вважає вчителька під ніком Результативність. «У нас в очному розкладі по 7 уроків, а в п`ятницю – 8. Це з урахуванням того, що основи здоров’я, музику та хореографію у нас уже не викладають. Я до школи несла тільки зошити і електронну книгу, і то – додому поверталась така, ніби цілий день працювала десь на заводі. Потім гуртки. Приїжджала додому під 7 вечора вичавлена, як лимон», – розповідає учениця 8 класу Таня.

«Хочете правди? Діти просто перегорають у школі, можете провести соціологічне опитування серед дітей середньої та старшої школи. Більш як 90% учнів не отримують ніякого задоволення від навчання. До школи ходимо тільки заради спілкування з друзями», – зізнається інша школярка анонімно. А ще у коментарях – купа тез, як зробити навчальний день коротшим і ефективнішим, а знання загалом – кориснішими.

Обговорення теми ретельно вивчав освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Ще наприкінці січня він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, що «не лише ретельно вивчав цей документ та готував пропозиції, але й уважно стежив за дискусіями: як у публічному просторі, так і в більш вузькому експертному колі». Зрештою, омбудсмен надіслав листа у міністерство, де висловив глибоке переконання, що документ є неприйнятним та вимагає докорінної переробки, оскільки містить положення, які суттєво порушують права здобувачів освіти. Зокрема – абсолютно неприпустиме різке збільшення навчального навантаження учнів, яке автори документа пропонують встановити для дітей та підлітків 10-15 років (з урахуванням домашніх завдань). На думку Горбачова, воно буде набагато більшим за часом, ніж встановлений чинним законодавством 40-годинний робочий тиждень для дорослої людини. Захисник прав та інтересів учнів тоді пропонував навіть не виносити на подальше затвердження вказаний проєкт типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, а врахувати пропозиції учасників громадського обговорення.

ПІДВІШЕНА СИТУАЦІЯ: ШКОЛИ ЧЕКАЮТЬ ПОЯСНЕНЬ ВІД МОН

Ще такого не бувало, аби пропозиції громадськості й педагогів настільки ігнорували, скаржиться Укрінформу директорка однієї зі шкіл Києва. Просить не посилатися на її ім’я, оскільки, каже, складно дати фаховий коментар щодо освітньої програми, коли процес її запровадження дещо завмер і незрозумілих моментів забагато. Мовляв, сама просила конструктивні коментарі, якісь методичні рекомендації від МОН, щоб розуміти, як тепер складати навчальну програму на наступний рік. Ставила ці запитання на різних майданчиках і чіткої відповіді не отримала, ніби ситуація після підписання наказу про затвердження програми зависла. «Наказ видано. Якщо школа йде за цим наказом – то перевантажені учні. Якщо ні – то чи не порушимо ми розпорядження Кабміну про затвердження держстандартів? Ми не знаємо», – пояснює вона. Умовно кажучи, якщо урок етики давати лише раз на два тижні – чи це не порушить державний стандарт? Хтозна. Поки що, зізнається, її заклад вирішив скористатися правами автономії й скоригувати свою освітню програму на наступний навчальний рік, виходячи «з норм, прийнятних для дитини, а не як написано МОН».

Раніше, пояснює директор столичної школи, адміністрація завжди мала варіативну складову і могла регулювати кількість годин: щось винести на факультатив, щось – додатковими годинами для дітей, що посилено готувалися, скажімо, до олімпіад. «Тепер держстандарт зробив більшість цих годин обов’язковими, і простору для коригування менше. Не може дитина плідно вчитися більше 6 уроків на день (враховуючи фізкультуру). Але чи можу тепер переставити години, щоб зменшити навантаження на дітей, якщо у наказі немає головного – змісту предметів, модельних освітніх програм за новими держстандартами?» – пояснює незрозумілість становища керівник школи. Модельні програми (визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета) нібито теж ще обіцяли опублікувати, але поки їх нема і незрозуміло, чи може школа організувати уроки так, щоб вони стали інтенсивнішими, ефективнішими і зменшилися у кількості.

Педагоги та адміністрація деяких шкіл дійсно не дуже поки розібралися, у чому основна відмінність нової освітньої програми від колишньої, каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко. Раніше було дуже багато варіантів навчальних планів – у деякі роки до 22, і кожна школа обирала свій з огляду на спеціалізацію (поглиблене вивчення іноземних мов, математики тощо). «Тепер для кожної освітньої галузі (це така умовна одиниця, що об’єднує предмети або інтегровані курси: наприклад, мовно-літературна галузь – це українська мова, література, іноземні мови, літератури і мови національних меншин) і предметів, що до неї входять, встановлено мінімальну, рекомендовану, і максимальну кількість навчальних годин, – говорить він. – Ми в освітній програмі зазначаємо лише рекомендовану кількість годин. Школи можуть використовувати мінімальну кількість в одній галузі й максимальну – в іншій, якщо вважають це за потрібне». Оскільки програма, що затверджена МОН, за словами Кононенка, відповідає державному стандарту базової середньої освіти (він затверджений Кабінетом міністрів України у вересні 2021 року), то такі дії порушенням, зрозуміло, не будуть.

Стандарт, про який іде мова, встановлює базові знання і компетентності, якими діти повинні володіти під кінець 9 класу, вони обов’язкові для виконання, пояснює чиновник. Але з 2017 року сам заклад затверджує свою освітню програму (на основі типової, що показує шляхи до виконання стандарту). «Теоретично школа може використати мінімальну кількість годин, якщо вважає, що мета, визначена стандартом, буде досягнута, – пояснює Кононенко. – Тобто все залежить від наповнення, змісту кожної години, педагогічної майстерності». Отже, можна перерозподіляти години за рахунок балансу між мінімальними і максимальними годинами. А крім того ще й лишаються додаткові години для поглибленого вивчення предметів, курсів за вибором (те, що звуть факультативами) і проведення індивідуальних консультацій та групових занять, сказав Юрій Кононенко. «Хоча дійсно, їх поменшало у зв’язку з іншим підходом до мінімальних, рекомендованих і максимальних годин за предметами: це по 2 додаткових години у 5-6 класах, по годині – у 7-8 та 0,5 – у 9-х», – визнає він.

Школам залишається навчитися балансувати між тими годинами. Скажімо, є така освітня галузь – соціальна та здоров’язбережувальна. Хочуть – можуть вивчати лише один інтегрований курс («Здоров'я, безпека та добробут»), або також і "Етику", "Культуру добросусідства" чи інші курси морального спрямування. А навантаження в МОН завеликим не вважають – мовляв, є норми гранично допустимого навантаження на дітей, описані в Санітарному регламенті, й програма їх не порушує. «5 клас – 28 годин на тиждень, 8-9 – 33, плюс 3 години фізкультури у кожному класі. В частині гранично допустимого навантаження у новому регламенті, чинному з 1 січня, нічого не змінилося, – наголошує Кононенко. – А розробляли ці норми гігієністи і фізіологи Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН, сам Санітарний регламент затверджений Міністерством охорони здоров’я». За словами Кононенка, норми гранично допустимого навантаження не міняються вже понад 20 років. Хочеш полегшення учням – вмій маневрувати.

ВИХІД – У СПРАВЖНЬОМУ ПРОФІЛЮВАННІ

Щоб освіта була більш якісною і щоб дітям було легше опановувати шкільний курс, йти можна кількома шляхами, використовуючи можливості на різних рівнях, вважає Сергій Горбачов.

Перше, що можна зробити, – структурувати навчальний матеріал, зменшивши обсяг другорядного. Створити більш якісно опрацьовані інтегровані курси, щоб навантаження зменшилось за рахунок меншої кількості предметів. «У старшій школі – до 20 предметів щотижня, це ж практично неможливо засвоїти! – говорить освітній омбудсмен. – Більш глобальне, стратегічне завдання – давати більш структуроване, системне уявлення про світ і роль людини, особистості в ньому. Державний стандарт загальної середньої освіти від 2020 року такі можливості надає. Але, на жаль, вони не були використані під час створення типової освітньої програми, і треба буде багато дискусій, щоб подолати спротив “предметного шовінізму”». Це коли вчитель (і, що важливо, хороший вчитель) щиро вважає, що лише його предмет – найголовніший, а інші – так собі, якесь непорозуміння, не варте уваги.

Кроки, які можна робити вже зараз для покращення ситуації, теж можна розкласти поличками за рівнями складності й рівнями ухвалення рішень.

«Перш за все, треба врешті відмовитися від абсолютно безглуздої й шкідливої практики, коли уроки фізкультури не враховуються у загальному навантаженні школярів, – переконаний Горбачов. – На папері маємо, наприклад, 33 години тижневого навантаження, але ще ж є 3 години фізкультури, під час яких діти теж перебувають у школі. От і виходить – до 8 уроків щодня, що дуже перевтомлює дітей».

Але, якщо рішення про години фізкультури не залежить від школи, то можна дещо зробити тут і зараз – просто змінити розклад. Наприклад, ставити уроки парами, щоб зменшити обсяг підготовки домашніх завдань. «Буде не 5-6 різних предметів щодня, а 3-4, і готуватися вдома треба менше, – пояснює Сергій Горбачов. – Ще один крок – контролювати обсяг домашніх завдань, бо вони іноді такі, що дитина, враховуючи час у школі, працює по 10-12 годин щодня, набагато більше дорослої людини! І це – завдання адміністрації закладу освіти: слідкувати, щоб обсяг часу на виконання завдань був не більше, ніж то передбачено Державним санітарним регламентом».

Так, згідно з цим документом, обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв., у 5-6 класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. Регламент – взагалі дуже хороший документ. Встановлює багато такого, чого у реальному житті не завжди зустрінеш (чимало батьків це підтвердили б). Так, тривалість уроків у перших класах не має перевищувати 35 хвилин, у других-четвертих – 40 хв. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Наприклад, для учнів першого класу протягом навчального року треба робити додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Але є нюанс – зміна тривалості уроків (і, очевидно, корегування інших правил) допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби. От і виходить, що першачки відсиджують по 5 уроків по 45 хвилин, а «середнячки» ще й у п’ятницю напружують голови фізикою з геометрією.

А загалом ситуацію з «зайвими» предметами кардинально перебудує профілювання школи, упевнений Сергій Горбачов. Тільки справжнє, а не формальне.

“Профільна школа з 15-ма предметами – це нонсенс, профанація ідеї, – говорить він. – Ми вивчали досвід інших країн: у старшій профільній школі має бути 5-6 предметів і не більше». Три обов’язкові предмети (зазвичай – рідна та іноземна мови, математика, історія світова і рідна), і ще 2-3 можна взяти на вибір. «І це правильно: треба, щоб молода людина у старшій школі мала можливість поглиблено вивчати той обсяг знань, набувати ті компетенції, з якими може бути пов’язане майбутнє професійне спрямування молодої людини», – впевнений освітній омбудсмен.

Тетяна Негода. Київ