6 травня. Пам’ятні дати

Сьогодні в Україні відзначається День піхоти.

Свято встановлено указом Президента України від 19 квітня 2019 року, з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій.

Механізовані, мотопіхотні, гірсько-штурмові військові частини складають основу Сухопутних військ і виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів і прориву оборони противника, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів. Разом з тим, механізовані з'єднання поряд з танковими використовуються для оточення і розгрому противника, переслідування та виконання інших завдань.

Нині українські піхотинці з честю виконують свій обов’язок перед народом, демонструючи вірність військовій присязі, відповідальність, високий бойовий вишкіл і професіоналізм. Як найчисельніший рід та основа бойового потенціалу Сухопутних військ Збройних сил України, вони несуть найбільше навантаження та відіграють вирішальну роль у ході виконання завдань Операції об'єднаних сил.

Події дня:

6 травня 1920 року закінчився Перший Зимовий похід Дієвої Армії УНР. Ця військова кампанія почалася 6 грудня 1919 року і тривала шість місяців. За цей час українська армія подолала близько 3 тис. км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями та провела понад 50 успішних боїв. Як відомо, після  важких поразок у 1919 році у боях з російськими більшовиками і білогвардійцями Армія УНР на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на захід в тодішню Волинську губернію, де під Новоград-Волинським опинилась у так званому «трикутнику смерті» - між  поляками з північного заходу, більшовиками з північного сходу і білогвардійцями з півдня. 4 грудня у селі Нова Чортория Петлюра зібрав військову нараду, на яку були запрошені командарм полковник Василь Тютюнник, начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. На нараді обговорили можливість переходу до партизанської боротьби в тилах противника. Наступного дня командувачем Дієвої армії УНР став генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко, його заступником призначили отамана Юрія Тютюнника, а Симон Петлюра виїхав до Варшави для пошуку практичної допомоги з боку Польщі. 6 грудня 1919 року Дієва Армія УНР вирушила в рейд по тилах противника, який історики згодом назвали Першим Зимовим походом. Тодішня українське військо, за різними оцінками, налічувало від 5 до 10 тис. осіб. За час походу Дієва Армія здійснила ряд успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19 березня звільнено Умань, 5 квітня – Бобринець (Кіровоградська обл.), 16 квітня – Вознесенськ (Миколаївська обл.). Наприкінці квітня армія вирушила у Ананьїв та Балту (Одещина), де надала допомогу повсталим містянам у боротьбі з більшовиками. Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини Дієвої Армії УНР біля села Писарівка Ямпільського повіту (Вінницька обл.) зустрілись з 2-ю стрілецькою дивізією полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. Того ж дня іншими підрозділами українсько-польського війська була звільнена Біла Церква, а наступного, 7 травня 1920 року, вони увійшли до Києва. Керівництво УНР розраховувало, що звільнення Правобережжя від більшовиків і білогвардійців дозволить зміцнити українську армію, що, в свою чергу, дасть змогу почати наступ на Лівобережжя. Однак, вже в червні 1920 року більшовицька армія прорвала фронт. Поляки відступили. Разом з ними Армія УНР теж була змушена з боями відійти до Галичини.

6 травня 1994 року відбулось урочисте відкриття тунелю під протокою Ла-Манш, якій з'єднав континентальну Європу з Великою Британією. Нині Євротунель третій за довжиною у світі. Ідея будівництва тунелю з'явилася ще наприкінці XVIII ст. Тоді навіть було розроблено кілька проектів, які так і залишилися не реалізованими. Лише через сто років Франція та Великобританія повернулись до цього проекту і почали будівництво. Однак через політичні мотиви роботи звернули. Знадобилося ще сто років аби тонель став дійсністю. Остаточно договір про будівництво Євротунелю Великобританія та Франція підписали та ратифікували у 1987 році. Тунель рили з обох боків. Зрештою, сторони зустрілися в призначеній точці 1 грудня 1990 року. Цікаво, що англійці проробили 84 км траси, а французи - 69 км. Загалом країнам знадобилося 7 років, аби побудувати одну з найбільших будівель ХХ століття. Над проектом працювало 13 тисяч робітників та інженерів. 6 травня 1994 року лідерами держав-учасниць - королевою Великобританії Єлизаветою II і президентом Франції Франсуа Міттераном тунель під Ла-Маншем було урочисто відкрито. Нині завдяки високошвидкісним потягам з Лондона до Парижа можна доїхати за 2 години 15 хвилин.

Ювілеї дня:

263 роки від дня народження Дмитра Княжевича (1788-1844), українського громадського й освітянського діяча. З 1873 року – попечитель Одеського учбового округу: сприяв розвитку шкіл на півдні України, склав нові, більш досконалі навчальні програми, проект перетворення Рішельєвського ліцею на університет (1844). Засновник (1839) і президент Товариства історії та старожитностей Південної Росії в Одесі, упорядник і видавець 1-го тому «Записок» Товариства (1844). Видав 1839 і 1840 «Одеський альманах» та «Новороссийский календарь».

165 років від дня народження Зигмунда Фрейда (1856-1939), австрійського лікаря-психіатра і психолога, засновника психоаналізу, професора Віденського університету. У Фрейда та його вчення було чимало, як прибічників, так і затятих противників. Тому й діапазон відгуків надзвичайно широкий – від проклять до хвалебних гімнів. Важко назвати хоча б когось одного з представників світової науки чи культури ХХ століття, хто не висловив би свого відношення стосовно фрейдизму – сила особистості й думки Фрейда нікого не залишали байдужим.

60 років від дня народження Джорджа Клуні (1961), популярного американського кіноактора, режисера, продюсера. Знімався у серіалі «Швидка допомога», фільмах «Від смеркання до світання», «Одного чудового дня», «О, брате, ти де?» (премія «Золотий глобус», 2001), «Сиріана» (премії «Золотий глобус», 2006; «Оскар», 2006 за кращу роль другого плану), «Після прочитання спалити», «Мартовські іди», «Аве, Цезар!», кінокартинах про Денні Оушена. Режисер і виконавець ролей у фільмах «Зізнання небезпечної людини» та «На добраніч і удачі» (також автор сценарія; приз ФІПРЕССІ і приз за кращий сценарій МКФ у Венеції, 2005; премія Європейської кіноакадемії, 2005). Стати улюбленцем «широких мас населення», а особливо жіночого, Джордж Клуні був приречений мабуть ще з дитинства. Його мати – королева краси, батько – журналіст, телеведучий, спортсмен і політик із Кентуккі. Саме в цьому місті й народився Джордж. Щоправда, в дитинстві його уразив параліч Белла, генетична хвороба, успадкована від батька. Майже півроку половина обличчя Джорджа була паралізована. Він саме тоді ходив до середньої школи, і стільки натерпівся від однокласників, що нинішня всесвітня слава і любов хоч якоюсь мірою має компенсувати йому зазнаних тоді душевних страждань і мук. Найневиннішим прізвиськом, яким його обзивали школярі, було «Франкенштейн». Клуні й сьогодні, коли згадує ті давні часи, здригається. Актор навчався в декількох американських вишах, утім, жоден із них так і не закінчив. Мріяв стати юристом, але для цього йому не вистачило наполегливості та сили волі. Свою першу серйозну роль він отримав доволі пізно - 33-річним, у телесеріалі «Швидка допомога». Його перша головна голлівудська роль – у нині вже культовому фільмі Роберта Родрігеса «Від смеркання до світання» (1996), де його партнером («братом») був Квентін Тарантіно (він же й автор сценарію). За цю роль Клуні отримав премію MTV «За кращий прорив року». Після цього він стає справжньою голлівудською зіркою, мігруючи від одного мегафільму до іншого.

Роковини смерті:

29 років від дня смерті Марлен Дітріх (1901-1992), легендарної американської та німецької кіноактриси і естрадної співачки, зірки світового кінематографа ХХ ст. Знялась у фільмах: «Блакитний ангел», «Марокко», «Свідок звинувачення», «Процес у Нюрнберзі» та ін. У 1999 році Американський інститут кіномистецтва в «Серії 100 найвеличніших зірок кіно за 100 років» відвів Дітріх дев’яте місце. Вона створила одні з найдовершеніших і найнезабутніших жіночих образів у кінематографі. Та й сама була тією, кого нині прийнято називати секс-символом, або іконою стилю. Вона справила яскравий, незабутній вплив на моду, кіно, стиль і взагалі – на жіночу свідомість. Кінематографічна доля Дітріх була багато в чому визначена Джозефом фон Штернбергом. Саме йому приписують заслуги зі створення того незабутнього образу Дітріх, що протягом десятиліть не втрачає своєї магічної притягальної сили.