Дробович наголошує на неприпустимості політичних інсинуацій навколо історії праведників
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович наголошує на неприпустимості політичних інсинуацій навколо історії праведників.
Як передає Укрінформ, про це він сказав під час круглого столу в рамках онлайн-марафону «Українці-рятівники. Марафон історій».
«У нас дуже багато дискусій, які пов’язані з процедурою присвоєння статусу «Праведників народів світу», «Праведників Бабиного Яру», «Праведників України». Це все різні статуси, у першу чергу, про це свідчать історичні дослідження. Важливо пояснити, яка різниця між цими дослідженнями і статусами. Хочеться уникнути політичних інсинуацій, хочеться, щоб це була академічна історія. 30 років Україна активно вивчає цю історію, але ще дуже багато білих плям», - сказав Дробович.
Кандидат історичних наук, директор музею «Пам’ять єврейського народу та Голокосту в Україні», директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак зауважив, що нині багато спекуляцій, маніпуляцій і навіть провокацій стосовно теми рятування євреїв.
«Але треба позбавлятися від стереотипів, від перекручування та маніпуляцій. І маємо зазначити таке: організатором Голокосту була німецька держава, Вермахт, підрозділи СС і вони відповідальні за те, що відбувалося на окупованих теренах України та в інших регіонах. Звичайно, долучали до того колаборантів. Колаборанти були в будь-якій країні світу. Йдеться й про те, що за допомогою місцевого населення чи без допомоги масові розстріли у Бабину Яру і в Дробицькому Яру та інших регіонах України здійснювали німецькі нацисти», - сказав Щупак.
Водночас представник Єврейського університету в Єрусалимі, член комісії Меморіального комплексу історії Голокосту «Яд Вашем» із присудження звання «Праведник народів світу» Самуель Барнаї зазначив, що у процесі визнання людей, які рятували євреїв, майже немає можливості визнати праведником того, хто на той час був дитиною.
«Ми ставимося до цієї справи індивідуально, ніколи не визнаємо загальні організації держави, суспільства, групи «праведниками». Особистості, саме люди, які рятували, визнаються. Ми зараз визнаємо тих, хто помер багато років тому, рятувальники мали бути дорослими або підлітками щонайменше. Маю це чесно сказати», - сказав він.
Керівниця сектору країн колишнього СРСР у відділі «Праведників народу світу» Меморіального комплексу історії Голокосту «Яд Вашем» Катя Гусарова розповіла про критерії присвоєння звання «Праведника народів світу». Так, за її словами, відповідне звання присуджується виключно за порятунок євреїв під час нацистської окупації на територіях, де євреїв переслідували, а за надання їм допомоги карали. Крім того, щоб стати праведником, необхідно підтвердити, що допомога єврею надавалася свідомо, ризикуючи життям, а також рятівник не повинен вимагати матеріальної нагороди. Крім цього, звання «Праведника народів світу» присуджується тільки за наявності свідчень врятованого єврея.
Як повідомлялося, Верховна Рада 2 лютого 2021 року ухвалила постанову, яка встановлює 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
У світі рятівників євреїв називають Праведниками народів світу. Звання Праведника народів світу – найвища нагорода Держави Ізраїль, що вручається представникам інших націй, які з ризиком для власного життя допомагали євреям пережити Голокост.
Всесвітній проєкт визнання Праведників народів світу стартував у 1963 році. Відтоді діє громадська комісія, яку очолює суддя Верховного суду Ізраїлю, що розглядає кожен конкретний випадок, ухвалює рішення і несе повну відповідальність за надання цього почесного звання. Визнані отримують медаль та почесну грамоту, а їхні імена увічнюють у Яд Вашем на Горі Пам’яті в Єрусалимі.