Штам «Дельта» наступає з Росії. Чи реально його стримати?

Нова хвиля захворюваності може піднятися в Україні раніше осені. Кажуть, мінімізувати небезпеку можна, якщо контролювати в’їзд

У світі продовжує зростати число країн, де виявлений високозаразний штам Delta, вперше зафіксований у Індії. Наразі, за даними ВООЗ, їх щонайменше 80. І хоча в Україні цей штам поки не було підтверджено, але ситуація, що склалася нині в Росії, виглядає для нас більш ніж тривожною – у червні показники захворюваності там піднялися до лютневих. Нині щодоби в Росії фіксують близько 14 тисяч нових випадків ковід-19, і місцеві спеціалісти пов’язують такий спалах саме з поширенням цього варіанта вірусу.

Укрінформ з’ясовував, чи може Україна уникнути завезення штаму «Дельти» чи хоча б зменшити його наслідки.

У Москві кажуть про «вибуховий» стрибок захворюваності

Минулої доби в Росії, за даними Worldometer, зафіксували 14057 нових випадків захворювання. Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що кількість виявлених випадків зараження COVID-19 в місті за останні дні зросла на 80%, а госпіталізацій важких пацієнтів – на 70%, Він назвав такий стрибок вибуховим, додавши, що цей тиждень спеціально об’явлено в столиці РФ неробочим, але він не є таким для медиків. Подібна ситуація і в місті Санкт-Петербург, але насторожує те, що там перестали публікувати дані про число госпіталізованих і нових хворих, про що пише російська служба ВВС.

Частина експертів пов’язують нинішній сплеск в Росії із стрімким поширенням штаму «Дельта». Якщо у травні, за даними відкритого російського консорціуму з секвенування геномів SARS-CoV-2, цей штам виявляли у трохи більше половини (52%) зі всіх зразків, то в червні – уже більше 90 %. Приміром, завідувач лабораторією молекулярної еволюції Інституту проблем передачі інформації Георгій Базикін сказав, що це пояснюється двома факторами – легшою передачею цього варіанта віруса від людини до людини та його властивістю більш ефективно ухилятися від антитіл, через що він поширюється у частини людей, які вже перехворіли чи були вакциновані. А за словами директора Інституту економіки охорони здоров’я «Вищої школи економіки» Лариси Попович, ріст зараження відбувається за рахунок збільшення мобільності громадян і того, що вони нехтують носінням масок і вакцинацією.

Щодо зміни перебігу хвороби, то російські фахівці, як і індійські, кажуть, що з поширенням штаму «Дельта» у хворих стали більш характерні симптоми в ділянці шлунково-кишкового тракту – болі в шлунку, втрата апетиту, діарея, нудота, а кашель і висока температура зустрічаються рідше. Також, за словами практикуючих медиків, хвороба важче піддається терапії, а молодих пацієнтів серед госпіталізованих більшає. Але це ще не все. Днями у Москві виявили новий різновид коронавірусу, який називають «змінений індійський». Подробиць про ще вкрай мало, але фахівці кажуть, що подальші мутації невідворотні. А поки у Москві і області ввели обов'язкову вакцинацію проти COVID-19 для працівників сфер торгівлі та послуг, аби стримати подальше погіршення ситуації.

Треба хоча б контролювати в’їзд з країн поширення «Дельти»

Тим часом фахівці робочої групи з математичного моделювання проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні при НАН прогнозують, що з огляду на великі обсяги міграції з РФ, нова хвиля поширення COVID-19 може початися зі Сходу України. «Час її настання істотно залежить від частки штаму «Дельта» в Україні, яка наразі невідома. При недостатньому контролі міжнародної міграції та недостатніх темпах вакцинації нова хвиля може початися раніше осені», – зазначають науковці. Вони вважають, що доцільно встановити додатковий контроль та обмеження щодо міграції між Україною та країнами, в яких стрімко збільшується частка варіанту «Дельта» (зокрема йдеться про Росію, Велику Британію і Португалію), аби відтермінувати поширення цього штаму в Україні. Також фахівці попереджають, що з огляду на характеристики штаму «Дельта», нова хвиля може виявитися вищою від попередніх, що відобразиться у навантаженні на лікарнях.

Епідеміологиня та експертка ВООЗ з реагування на біологічні загрози Наталія Виноград у коментарі Укрінформу каже, що зважаючи на властивості штаму «Дельта», зокрема його високу заразність і вірулентність (здатність викликати хворобу), та активні міграційні процеси, уникнути його появи Україні не випадає. І теж вважає, що наслідки удару нової хвилі, викликаної цим штамом, можуть виявитися важчими за ті, що спричинив попередній поширений штам – з Великої Британії. «Не думаю, що хоч одна держава світу може уникнути завезення цього штаму на свою територію, навіть якщо ретельно відстежувати всіх, хто прибуває. Характеристики цього штаму такі, що новий випадок відтворюється упродовж 24 годин. Раніше новий випадок уханського штаму відтворювався в середньому через 6 днів. До того ж, контагіозність (здатність заражати) «Дельти» – практично 100%, що характерно, наприклад, для кору. Навіть Австралія, яка далека від країн з великим поширенням штаму «Дельта», при хорошій системі відстежування не змогла запобігти його занесенню на територію. Будь-яка держава під ризиком», – каже епідеміологиня.

У Центрі громадського здоров’я своєю чергою повідомили, що фахівці продовжують щоденний моніторинг епідемічної ситуації і інформуватимуть у разі її погіршення всі зацікавлені відомства, зокрема, МОЗ та КМУ, щоб посилити заходи за потреби.

На запитання про те, чи може Україна самостійно виявити у зразках матеріалів пацієнтів мутацію, характерну для штаму «Дельта», у ЦГЗ відповідають, що наші фахівці наразі цього вчаться. А поки на щотижневій основі Центр збирає зразки та направляє їх для подальшого секвенування в лабораторії, визначені ВООЗ. Востаннє – 15 червня. Наразі відібрані зразки українські фахівці перевіряють на наявність спільної мутації для так званих колись «британського», «південноафриканського» й «бразильського штамів». Ці зразки далі відправляються в лабораторії ВООЗ, зокрема в Німеччину. Проте остання відповідь звідти прийшла аж на початку березня, тож Україна опинилася у ситуації невизначеності…

А тим часом ситуація у пунктах пропуску на кордоні виглядає малоконтрольованою, каже експертка з інфекційного контролю Катерина Сояк. За її словами, нині багато ПЛР-тестів підробляються, але документи не перевіряються прикордонниками ретельно, що в нинішній ситуації загрозливо для інфекційної безпеки країни. Вона додає, що з послабленням заходів населення перестало сприймати проблему серйозно. «Це ніби обґрунтовано нашою статистикою, але ситуація в Україні не стабілізувалася повністю, так само як і ситуація у світі, тож мені здається, що ми розслабляємося поспішно. Тим паче, що на осінь очікується підйом захворюваності у зв’язку з новими штамами, поверненням у закриті колективи і неповною вакцинацією населення». Тому кожному з нас наразі експерти радять продовжувати берегтися так само ретельно, як і раніше, а особливо людям, які не вакцинувалися.

Юлія Горбань, Київ