Громади України й Словенії: обмін досвідом і партнерством
Словенці навчать українські громади переробляти сміття і розвивати туризм, а українські громади поділяться досвідом активізму і підприємництва
Словенія у грудні минулого року приєдналася до команди Програми «U-LEAD з Європою», яка допомагає втілювати реформу децентралізації в Україні. Програма з 2016 року працює безпосередньо з представниками українських органів місцевого самоврядування та має регіональні офіси в кожній області.
Словенія разом з іншими країнами-учасницями «U-LEAD з Європою» надає експертну підтримку та фінансові ресурси для проведення семінарів, форумів, тренінгів, консультацій щодо підвищення якості адмінпослуг, бюджетного планування, взаємодії з жителями громад, налагодження ефективного управління у різних сферах життя на місцях. Також «U-LEAD з Європою» організовує навчальні візити для обміну досвідом між громадами як усередині країни, так і з громадами у країнах Європейського Союзу, зокрема візити до Словенії, Хорватії, Італії, Австрії. Вже вдалося налагодити понад 20 міжнародних партнерств між муніципалітетами країн-членів ЄС і України.
Для закріплення партнерства між громадами України та Словенії в Києві 13 вересня відбулося пленарне зібрання «Мости довіри». Представники 16 українських та 11 словенських муніципалітетів розповіли про особливості своїх громад й обмінялися думками щодо співпраці у різних сферах – місцевого управління, освіти, медицини, туризму, підприємництва, сільського господарства тощо.
СЛОВЕНІЮ ЦІКАВИТЬ ДОСВІД УКРАЇНИ ПО ОБ’ЄДНАННЮ ГРОМАД
Під час зібрання заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода зауважив, що з минулого року в Україні розпочала діяти нова система адміністративно-територіального устрою та функціонує 1469 громад, а для їхнього розвитку дуже важливою є співпраця з громадами інших країн, зокрема Словенії.
«У нас громади фактично самостійні, й нам важливо, щоб вони усі набиралися власного досвіду. Також важливо, щоб вони черпали той досвід, який є в інших країнах. Тому ми дуже вітаємо цей проєкт Програми «U-LEAD з Європою». У даному випадку співпраця України й Словенії є корисною, бо питання місцевого самоврядування, питання розвитку територіальних громад однакові скрізь. У будь-якій країні люди хочуть жити у прекрасних умовах, отримувати якісні послуги, щоб усі питання місцевого значення вирішувалися швидко й ефективно. Тому, чи це робота територіальних громад в Україні, чи це робота комун у Словенії – немає значення. Я думаю, що тут є чим поділитися, поділитися досвідом», – сказав Негода.
За словами віцепрезидента Асоціації муніципалітетів Словенії та голови муніципалітету Кочев’є Владіміра Пребіліча, Словенія – одна з найменших країн Європи. Там функціонують 212 муніципалітетів, з яких 11 мають статус міських. Також у коментарі Укрінформу в кулуарах зібрання мерів Пребіліч розповів, що у Словенії досі триває робота зі зменшення кількості муніципалітетів шляхом укрупнення, тому цікавий досвід України в успішному процесі об’єднання й передачі владних повноважень.
«Я вражений тим, як Україні вдалося провести об’єднання громад, тому що у Словенії досі залишаються дуже малі муніципалітети за кількістю населення, які не спроможні надавати якісні послуги. Також у контексті децентралізації Україна зробила добру роботу, яку Словенія ще має проробити», – сказав Пребіліч.
Він також розповів, що словенські муніципалітети готові ділитися досвідом з українськими колегами у сферах залучення інвестицій, економічного розвитку, туризму, сільського господарства, управління в громадах.
«Словенія успішно розвиває туризм, і третину ВВП країна отримує з цієї сфери. Левова частка цього успіху – заслуга громад. Муніципалітети розробляють туристичні продукти, туристичні маршрути, настільки цікаві, що туристи приїжджають із задоволенням та залишають свої гроші. Муніципалітети залучають місцевих підприємців до забезпечення сфери туризму, зокрема власників житла, де можна зупинитися для ночівлі, жителів, які можуть забезпечити туристичні атракції, ознайомити з місцевими особливостями», – сказав Пребіліч.
Голова наголосив, що муніципалітет Кочев’є наважився спрямувати власні кошти у розмірі 4 мільйони євро в розбудову туристичної інфраструктури, тому що місцевий бізнес не наважувався інвестувати. Для підприємців інвестиції в туризм виглядали спочатку не дуже привабливо через відсутність належної інфраструктури, але коли муніципалітет «зламав лід» у розвитку цієї сфери, то й місцевий бізнес долучився.
За словами Пребіліча, у галузі сільського господарства муніципалітети Словенії намагаються підтримувати локальних виробників, зокрема створюють кооперативи та реалізовують продукцію для приготування обідів у дитячих садках і школах, інших муніципальних закладах.
«У муніципалітеті Кочев’є відкриваємо нові робочі місця, залучаємо іноземні інвестиції, наше місто стане центральним містом європейської робототехніки», – сказав Пребіліч.
Він також зауважив, що Кочев’є буде співпрацювати з громадою Бучі (Київська область), та розповів, що громади планують організувати двосторонні візити молоді для ознайомлення з місцевими особливостями.
У відповідь голова Бучанської громади Анатолій Федорук зауважив, що для громади буде також цікавим досвід Словенії у залученні інвестицій, оскільки у громаді планують реалізувати амбітний проєкт – створити «Bucha Techno Garden» – технопарк для залучення інвестицій та створення нових робочих місць.
ГРОМАДА НА ЛЬВІВЩИНІ ЗАПОЗИЧУВАТИМЕ ДОСВІД МУНІЦИПАЛІТЕТУ СЛОВЕНІЇ У ТУРИЗМІ ТА СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Заболотцівська громада Львівської області разом з муніципалітетом Словенії Гайдіна два роки тому підписали договір про наміри співпраці, але через пандемію COVID-19 ще не змогли повною мірою його реалізувати. Все ж, після скасування карантинних обмежень планують взаємні візити для обміну досвідом.
«У нас схожі за розміром громади. Найбільше, що цікавить їх та нас – сільськогосподарський розвиток і розвиток туризму. Також ми би хотіли налагодити тісну співпрацю щодо відновлення народних традицій. У Гайдіні під час навчального візиту побачили кооперативи, які з бадилля кукурудзи виготовляють сумки та інші аксесуари. В нас же на території Львівщини є два приватні підприємці, які виготовляють вироби з житньої соломи. Ми б хотіли навчитися у партнерів з Гайдіни плести вироби з бадилля кукурудзи, а їм готові передати знання щодо виробів з житньої соломи», – сказала голова Заболотцівської громади Марія Дискант.
Вона розповіла, що плетінням сумок з бадилля кукурудзи могли б займатися жінки громади, які доглядають за дітьми, жінки похилого і передпенсійного віку, які не зайняті на ринку праці, або ж ті, які мають постійну роботу, а це було б додатковим заробітком. Також Заболотцівська громада цікавиться досвідом Словенії у соціальних проєктах, оскільки для працевлаштування населення у громаді хочуть створити пекарню.
Крім того, Дискант зауважила, що цікаво перейняти у Гайдіни досвід розвитку туризму, оскільки Заболотцівська громада поки має невикористаний потенціал у цій сфері.
«У нас є великий невикористаний ресурс зеленого сільського туризму, гастротуризму… Фермерські господарства громади, крім того, що виготовляють та реалізовують сир за своїми особливими рецептами, сметану й молоко, могли б також приймати туристів, вчити людей виробляти ці продукти», – додала Дискант.
За її словами, для Заболотцівської громади важливий досвід Словенії й у роботі над залученням грантових коштів для розвитку муніципалітетів – ідеться про кошти на створення музеїв, парків, переобладнання різних підприємств.
Відповідаючи на запитання, чого б могла навчити Заболотцівська громада словенські муніципалітети, Дискант зазначила: «Наполегливості у залученні до розвитку громади місцевих жителів». У громаді вдалося об’єднати людей для очищення ставка та облаштування місця для відпочинку, прибирання «стихійного» сміттєзвалища, і все це – без використання бюджетних коштів.
СЛОВЕНСЬКИЙ МУНІЦИПАЛІТЕТ МУРСЬКА-СОБОТА – ПРО ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА ВЗАЄМОДІЇ З РОМАМИ
Іншим прикладом міжнародного партнерства, яке раніше закріпили договором про наміри, є співпраця Тячівської громади Закарпатської області та словенського муніципалітету Мурська-Собота. Зокрема два роки тому представники Тячева побували у Мурській-Соботі та ознайомилися з особливостями місцевого управління і розвитку територій. Голова словенського муніципалітету Александер Євшек наголосив, що суть обміну досвідом з Тячівською громадою полягає у поширенні позитивних практик у місцевому самоврядуванні для кращої якості життя населення.
«Ми представили делегації Тячева систему політичного управління у нашому муніципалітеті, особливо управління фінансами, тому що ми більш незалежні зі своїми муніципальними бюджетами, ніж бюджети в Україні. Наша система така, що держава має повернути 54% податків, сплачених громадянами, у муніципалітет. Ми можемо направляти кошти на ті напрямки життя, які вважаємо за потрібні. Також маємо додаткове фінансування за рахунок участі у проєктах Європейського Союзу», – розповів голова Мурської-Соботи.
Він також зауважив, що Мурська Собота може поділитися досвідом щодо налагодження взаємодії з ромами. За словами Євшека, у його громаді проживає багато ромів, і в них є представник у міській раді.
«У Мурській-Соботі роми мають окреме поселення і там є навіть дитячий садок, який працює 60 років. І в нас, на відміну від України, обов’язково всі діти ромів ходять у школу, а потім можуть іти вчитися в університет», – розповів Євшек.
Голова словенського муніципалітету також розповів, що для громад України буде цікавий досвід Мурської-Соботи з організації безкоштовного громадського транспорту, популяризації екологічних видів транспорту, сервісів оренди електромобілів та електровелосипедів за низькою вартістю.
СПІВПРАЦЯ ДОПОМОЖЕ ГЕНЕРУВАТИ ІДЕЇ РОЗВИТКУ
Сподівання на цікаву співпрацю зі словенським муніципалітетом Юршинці висловив голова Авангардської територіальної громади Одеської області Сергій Хрустовський. Зі свого боку, він розповів, що на території громади розташований промтоварний ринок «Сьомий кілометр», є приватні підприємці, великі торговельні центри та компанія зі швейцарськими інвестиціями, через яку відбувається імпорт 80% бананів в Україну.
«Ми налагоджуємо співпрацю з муніципалітетом Юршинці. Два роки тому, завдяки U-LEAD, я мав можливість побувати у Словенії і впевнений, що незабаром відбудеться новий поштовх у взаєминах громад України й Словенії. У Юршинцях розвинений туризм, там гірський клімат. Ми ж більше «торгова громада», у нас багато підприємців. Думаю, що ми повчимося веденню туристичного бізнесу», – сказав Хрустовський.
За його словами, Авангардська громада хоче розвивати можливості для індустріального та промислового туризму. Крім того, Авангардську громаду цікавлять сміттєпереробні потужності Словенії, бо на території української громади розташоване звалище побутових відходів міста Одеси, що є екологічною проблемою. Відтак Авангардська громада хоче побачити якісні практики правильної переробки сміття та ознайомитися з можливостями фінансової вигоди у цьому процесі.
Хрустовський вважає, що його громада могла б поділитися досвідом з колегами зі Словенії і щодо розвитку підприємництва.
Як наголосив посол Словенії в Україні Томаш Менцін під час зібрання у Києві, дві країни мають створити мережу громад-партнерів з чіткими цілями, бо це сприятиме якісній комунікації та виступатиме потужною силою для генерування ідей і розвитку різних сфер життя на місцях. Відтак, у результаті партнерства українські та словенські громади зможуть обмінятися цікавим досвідом та в подальшому адаптувати і впроваджувати його на своїх територіях.
* * *
Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією й Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян, розширює їх можливості.
Божена Кецмур, Київ