17 вересня. Пам’ятні дати

Цього дня, у 1939 році, виконуючи свою частину пакту Молотова-Ріббентропа, радянські війська почали окупацію Західної України

Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня - Львів, 24 - Дрогобич, 26 - Яворів, 27 - Старий Самбір.

Уряд СРСР мотивував вторгнення тим, що Радянський Союз вимушений «взяти під свій захист життя і майно українського і білоруського населення східних областей Польщі». Насправді ж, СРСР діяв згідно з радянсько-німецьким пактом про взаємний ненапад і секретними протоколами до нього («Пакт Молотова-Ріббентропа»), в яких конкретно йшлося про розподіл території Польщі. Землі, населені переважно етнічними українцями та білорусами, переходили під владу СРСР і включалися до складу УРСР та БРСР, власне ж польські землі визнавалися за Німеччиною.

28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву. Таким чином Польща вкотре за свою історію була викреслена з карти Європи. За цим договором до СРСР відійшла більша частина нинішньої Західної України, крім Холмщини, Підляшшя, Посяння і Лемківщини.

На здобутих західноукраїнських землях було створено Львівську, Волинську, Дрогобицьку, Рівненську, Станіславську й Тернопільську області.

В червні 1940 року сталінське керівництво в ультимативній формі висунуло Румунії вимогу передати СРСР Бессарабію (зайняту румунськими військами в 1918 року) з переважаючим молдавським, а також гагаузьким, болгарським, українським, єврейським населенням та населену переважно українцями Північну Буковину. Уряд Румунії був змушений прийняти ультиматум, і наприкінці червня 1940 року частини Червоної армії перетнули румунсько-радянський кордон, приєднуючи названі території до СРСР. Акерманський та більша частина Ізмаїльського й Хотинського повітів Бессарабії було включено до складу Одеської області Української РСР, а Північну Буковину реорганізовано в Чернівецьку область.

Сьогодні в Україні відзначається День безпеки пацієнтів.

Як зазначають у ВООЗ, заподіяння шкоди пацієнтам є однією з провідних причин смертності та інвалідності в світі. Щорічно в стаціонарних медичних установах країн з низьким і середнім рівнями доходу відбувається 134 мільйони несприятливих подій, які стають супутніми чинниками 2,6 мільйона випадків смерті, а в країнах з високим рівнем доходу шкода при наданні стаціонарної допомоги наноситься кожному десятому пацієнту.

Разом з тим, сьогодні ж відзначають День рятівника, професійне свято не тільки працівників усіх аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних  формувань, його відмічають також ті, хто внесли свій вагомий внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей.

Нині всі рятувальники України підпорядковуються Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Події дня:

 17 вересня 1820 року в Ніжині було відкрито Гімназію вищих наук князя Безбородька (нині – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), засновану на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків у липні 1805 року.

Все почалося зі звернення графа Іллі Безбородька до царя отримати дозвіл на відкриття в Ніжині «училища вищих наук», яке прирівнювалося б до університету. Тут отримали вищу освіту багато відомих представників науки та культури. Серед них письменник-класик Микола Гоголь, ім'ям якого університет був названий у 1939 році, а також Євген Гребінка, Леонід Глібов, Юрій Збанацький, Євген Гуцало та ін. Нині на семи факультетах університету (філологічному, історико-юридичному, психології та соціальної роботи, природничо-географічному, іноземних мов, фізико-математичному, культури і мистецтв) навчається понад 3 тисяч студентів, магістрантів та аспірантів.

17 вересня 1989 року в Чернівцях відбулося відкриття І Республіканського фестивалю української пісні «Червона рута» пам`яті Володимира Івасюка.

Попри пильний нагляд з боку КДБ та міліції, тоді вперше з офіційної сцени пролунав гімн «Ще не вмерла Україна», а люди розгорнули синьо-жовті прапори. За час фестивалю гімн виконувався тричі.

У цей день народилися

Михайло Коцюбинський (1864–1913), видатний письменник і громадський діяч.

Автор повістей «Тіні забутих предків», «Fata Morgana», численних оповідань, публіцистики - він і сьогодні залишається одним із найоригінальніших українських прозаїків. Михайло Коцюбинський одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози.

Сучасник письменника, критик Сергій Єфремов так сказав про нього: «Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п’ят був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку…».

Михайло Коцюбинський народився у Вінниці. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля. Освіту здобував у Барській початковій школі та Шаргородському духовному училищі. Друкуватися Коцюбинський почав у 1890 році. З 1898 року письменник жив у Чернігові. Разом з тим багато подорожував: був у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині, об'їздив майже всю Європу. У 1911 році Михайлу Коцюбинському призначили стипендію, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте стан здоров'я письменника погіршувався. Його мучили астма і туберкульоз. Навесні 1913 року його не стало. Поховали письменника на Болдиній горі в Чернігові.

Подивитися ілюстрації Олени Кульчицької до «Тіні забутих предків» http://uartlib.org/exclusive/tini-oleni-kulchitskoyi/