Микола Тронько, вчений-ендокринолог, академік НАМНУ

На сьогодні цукровий діабет вважається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем суспільства, однією з основних причин передчасної захворюваності й смертності. Адже призводить до ураження багатьох систем організму, наприклад, провокує серцево-судинні захворювання, ниркову недостатність, призводить до втрати зору й навіть ампутації кінцівок.

За оцінками експертів, до 2040 року кількість хворих на цукровий діабет становитиме понад 642 млн людей у всьому світі.

Діабет – це хронічне прогресуюче захворювання, але пацієнти з таким діагнозом можуть прожити довге життя завдяки вчасно розпочатому лікуванню. Людям із діабетом необхідно отримувати доступ до регулярної та організованої медичної допомоги. І в цьому держава зробила надзвичайно важливий крок назустріч таким пацієнтам завдяки впровадженню програми реімбурсації препаратів інсуліну.

Що варто знати про цукровий діабет, які ризики несе це захворювання, що закладено в основі його лікування та профілактики – пояснює один із провідних вчених-ендокринологів України, віцепрезидент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри ендокринології НУОЗ імені П.Л. Шупика МОЗ України Микола Дмитрович Тронько.

СТЕЖТЕ ЗА ЦУКРОМ У КРОВІ!

- Розкажіть про ознаки й типи діабету, перші тривожні симптоми.

- Цукровий діабет – це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня цукру в крові. У нормі – вміст глюкози в капілярній крові складає 3,3-5,5 ммоль/л. При отриманні двічі рівня глікемії натще в капілярній крові ≥6,1 ммоль/л, або у венозній крові ≥7,0 ммоль/л чи вибірково ≥ 11,1 ммоль/л – діагноз цукровий діабет не викликає сумнівів. У деяких випадках для діагностики проводиться стандартний пероральний тест толерантності до глюкози. 

Довідково. Окрім власне цукрового діабету, існує форма прихованого діабету (предіабету). Тобто, коли клінічні прояви цукрового діабету ще відсутні, але через різні причини вміст цукру в крові збільшується (як правило, після їжі) і повільно знижується. Такий стан називають «порушенням толерантності до глюкози». Своєчасна діагностика такого порушення вуглеводного обміну дає змогу вжити заходів (медикаментозного і немедикаментозного характеру), щоб уникнути захворювання в майбутньому або відтермінувати його розвиток.

Виділяють два основних типи. Цукровий діабет І типу, пов’язаний з дефіцитом інсуліну. Зустрічається в 10% випадків. Підшлункова залоза синтезує мало або зовсім не синтезує гормон-інсулін, глюкоза не засвоюється організмом, і рівень цукру в крові підвищується. 

Й цукровий діабет ІІ типу, який зустрічається в 90% випадків: інсуліну виробляється достатня кількість, буває навіть більше норми. Але гормон-інсулін виявляється практично не потрібен, тому що тканини організму втрачають до нього чутливість. І знову, як наслідок, – підвищення показників цукру в крові.

Ознаками цукрового діабету можуть бути: 

● відчуття невгамовної спраги;
● часте нічне сечовипускання;
● зміна маси тіла (схуднення або збільшення ваги);
● підвищений апетит або відчуття голоду;
● свербіж шкірних покривів, погане загоювання ран, схильність до дерматологічних захворювань і грибкових інфекцій;
● постійна слабкість і сонливість;
● стоматологічні проблеми (часті стоматити й хвороби пародонту).

- Вважається, що діабет ІІ типу – це захворювання нашого способу життя. Кому загрожує цей найбільш поширений тип діабету? Чи можна спрогнозувати кількість людей, у кого він розвинеться?

- Діабет можна «наїсти», а не лише успадкувати! У 60-80% хворих цукровий діабет ІІ типу пов’язаний із наявністю надлишкової маси тіла чи ожиріння. Серед українців працездатного віку ожиріння мають майже 30%, а надмірну масу тіла має кожен четвертий. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає ожиріння новою неінфекційною «епідемією ХХІ століття». В Україні на ожиріння страждає понад 30-40% населення, до того ж – наявні дані свідчать, що 58,4% дорослих та 21% дітей мають надмірну масу тіла. 

Подібна ситуація – і щодо поширеності цукрового діабету. Так, за оцінками експертів, до 2040 року кількість хворих на цукровий діабет становитиме понад 642 млн людей у всьому світі.

ОСТЕРІГАЙТЕСЯ УСКЛАДНЕНЬ

- Ускладнення цукрового діабету. Які органи вражає це захворювання і чи можливо цьому запобігти? 

- Зупинюся лише на основних хронічних ускладненнях цукрового діабету, до яких належать:

1). Діабетична нефропатія – ураження судин нирок, внаслідок чого порушується функція органу, нирки пропускають білок у сечу. Погіршення роботи нирок призводить до збільшення артеріального тиску. 

У критичних випадках хворі потребують гемодіалізу. Це очищення крові від токсичних речовин, відновлення балансу води й електролітів за допомогою апарату, що працює як штучна нирка. Призначають гемодіаліз, коли власні нирки не можуть впоратися з цими завданнями.

2). Офтальмологічні ускладнення – в основному, діабетична ретинопатія – ураження судин очей. Підступність ретинопатії – в тому, що на початкових стадіях людина часто не відчуває, що зір погіршується. Зміни з боку органу зору стають помітними на тяжких стадіях, коли вони вже мають незворотний характер. 

Усе, що в наших силах на цьому етапі – це зупинити погіршення стану очного дна та попередити втрату зору, але покращити зір, на жаль, не вдасться.

3). Діабетична нейропатія – розвивається внаслідок метаболічних порушень та змін у судинах, які кровопостачають нерви (відбувається сегментарна демієлінізація, атрофія та дегенерація аксонів). Клінічні прояви полінейропатії – це болісні судоми м'язів та напади гострого болю; порушення чутливості; м'язова слабкість; слабкість або відсутність сухожильних рефлексів; трофічні зміни (синдром діабетичної стопи); автономні порушення; симптоми є хронічними, не пов'язаними з фізичним навантаженням, зазвичай – больові відчуття посилюються вночі.

4). Синдром діабетичної стопи розвивається внаслідок мікро- та макроангіопатичних змін і нейропатії. В результаті відбувається ураження м'яких тканин. Синдром діабетичної стопи є основною причиною ампутацій кінцівок за цукрового діабету. В 10 разів частіше синдром діабетичної стопи розвивається у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу. Щонайменше у 47% хворих лікування починається пізніше можливого. Результат – ампутації кінцівок, що збільшують смертність хворих у 2 рази та підвищують подальшу вартість лікування й реабілітації хворих у 3 рази. Крім того, виникають й інші ускладнення.

Щоб запобігти тяжким ускладненням: виконуйте рекомендації лікаря щодо прийому ліків і самоконтролю, намагайтеся дотримуватися здорового способу життя, слідкуйте за масою тіла.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ВАГІТНИМ І БАТЬКАМ? 

- Чим небезпечний цукровий діабет для вагітних?

- В основі цукрового діабету у вагітних (гестаційний цукровий діабет) лежить порушення вуглеводного обміну. Воно виникає у жінки в період вагітності та зазвичай спонтанно зникає після пологів. 

Причиною такого підвищення глюкози є не дефіцит власного (ендогенного) інсуліну, а фізіологічний розвиток підвищеного рівня інсуліну крові на фоні високих рівнів глюкози крові (інсулінорезистентності) у жінки. Це зумовлено надпродукцією плацентарних гормонів (плацентарний лактоген, естрогени, прогестерон) – фізіологічних антагоністів (супресорів) дії інсуліну.

Діабет у вагітних в багатьох випадках призводить до розвитку макросомії плода (великої маси тіла дитини). До того ж, у жінки, яка перенесла під час вагітності гестаційний діабет, збільшуються ризики розвитку цукрового діабету ІІ типу в майбутньому.

- Чому з’являється діабет у дітей? На які симптоми звертати увагу батькам і як діяти далі? 

- Для дітей і підлітків найбільш актуальним є цукровий діабет І типу, що становить понад 90% випадків. На сьогодні вчені детально вивчили всі нюанси патогенезу цукрового діабету. 

Причиною розвитку діабету І типу можуть бути інфекційні захворювання: віруси краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи, гепатиту, ентеровіруси. Всі вони здатні запустити каскад аутоімунних процесів, що призводять до масового руйнування бета-клітин підшлункової залози та абсолютної недостатності інсуліну. 

Може бути спадкова схильність. За наявності факту цукрового діабету в одного з родичів – істотно підвищується ризик виникнення даної патології у наступних поколінь. 

- Симптоми цукрового діабету в дітей відрізняються від симптомів, що проявляються у дорослих? 

- Цукровий діабет у дітей може мати замаскований перебіг. А саме:  “під маскою” гострого живота, інфекційних захворювань, аденовірусної інфекції, особливо у дітей раннього віку. Слід пам’ятати,  що симптоми діабету у дітей наростають дуже швидко. Особливо, якщо розвивається тяжке гостре ускладнення – діабетичний кетоацидоз (симптоми: запах ацетону з рота, слабкість, головний біль, зниження апетиту, можливі нудота, пронос тощо), а внаслідок цього – й коматозні стани.

Тому батькам важливо звертати увагу на тривожні симптоми у своїх дітей, своєчасно діагностувати та лікувати цукровий діабет, забезпечити глікемічний контроль для уникнення ускладнень у майбутньому.

ДІАБЕТ І КОВІД

- Люди з цукровим діабетом мають більшу ймовірність захворіти на COVID-19, аніж решта? Наскільки серйозними можуть бути ускладнення для таких людей у разі захворювання? Що важливо знати людям з діабетом, які захворіли на ковід?

- Прийнято вважати, що цукровий діабет підвищує ризик захворіти на коронавірус. Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає діабет як одне із захворювань, яке може зробити людину більш уразливою до важкої коронавірусної інфекції. У хворих на діабет новий вірусний штам становить серйозну загрозу через високий ризик зараження крові, складний затяжний перебіг пневмонії, а також високу ймовірність дихальної недостатності.

Тому таким людям при зараженні COVID-19 важливо контролювати рівень цукру в крові, своєчасно коригувати глікемічний індекс. В іншому випадку – створюється сприятливе середовище для розмноження патогенної мікрофлори, пневмонія складно піддається лікуванню, буквально вимотує і без того ослаблений організм.

- Лікування цукрового діабету. Яким має бути регулярний контроль цього захворювання і чи можливо його уникнути?

- Пацієнтам із цукровим діабетом І типу потрібна щоденна інсулінотерапія. Лікування призначається в умовах стаціонару, де підбирається вид та схема інсулінотерапії. 

Хворі на цукровий діабет ІІ типу приймають, як правило, таблетовані препарати для контролю рівня глюкози в крові. Лише в окремих випадках, при важкому перебігу хвороби, таким пацієнтам призначають інсулінотерапію.

Хворим на цукровий діабет потрібно контролювати такі показники як:

● глюкоза крові, вимірювати цукор не тільки натще, а й робити це протягом доби (так званий добовий профіль), до і після їжі;
● щоденно контролювати артеріальний тиск;
● вимірювати HbAlc – показник  вуглеводного обміну (середній вміст глюкози в крові) протягом 3-х місяців;
● перевіряти рівень жирів крові й білка в сечі 1-2 рази на рік, що дозволить вчасно виявити розвиток ускладнень. 

Навіть якщо у хворого немає жодних скарг, він повинен не рідше одного разу на рік проходити ретельне обстеження у лікаря.

НЕ ДІЄТА, А ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ

- Яким має бути раціон людей, хворих на цукровий діабет?

- Люди, хворі на цукровий діабет, обов’язково повинні стежити за своїм меню та  пройти навчання щодо загальних принципів правильного харчування при цукровому діабеті. 

Раціон повинен бути багатий на поживні речовини, але містити мінімум жиру та цукрів. Найкраще вживати овочі, ягоди та цільні зерна. 

Тобто, діабетична дієта – дуже гарний варіант харчування для всіх людей, а не лише для хворих на діабет, саме тому ми використовуємо термін не дієта, а здорове харчування.

- Тобто, профілактика діабету – це здоровий спосіб життя?

- Так. Необхідно дотримуватися простих заходів: 

● досягти нормальної ваги тіла та підтримувати її;
● бути фізично активним та виділяти не менше 150 хвилин на тиждень регулярній фізичній активності;
● дотримуватися здорового харчування та зменшувати в раціоні кількість цукру і насичених жирів;
● утримуватися від паління та зловживання алкоголем.

ДОВІДКОВО: ЯК ОТРИМАТИ ІНСУЛІНИ?

Для отримання інсулінів за програмою «Доступні ліки» пацієнту необхідно зробити 5 наступних кроків:

1. Укласти декларацію з сімейним лікарем, щоб отримувати безоплатну медичну допомогу в повному обсязі в межах Програми медичних гарантій;

2. Відвідати ендокринолога; 

3. Мати складений індивідуальний план лікування, де ендокринолог призначає тип та дозування інсуліну і вносить ці дані в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ);

4. Отримати електронний рецепт у ендокринолога (якщо первинний рецепт, то лише у нього!) або свого сімейного лікаря. Сімейний лікар може виписати електронний рецепт лише за встановленим ендокринологом планом лікування і не може змінити призначення ендокринолога.

Примітка! Якщо тієї кількості інсулінів, які призначив ендокринолог, недостатньо, то сімейний лікар направляє пацієнта знову до ендокринолога для коригування або створення нового плану. До кого звертатися за повторним рецептом, пацієнт обирає самостійно;

5. Прийти та отримати інсуліни (у будь-якій аптеці з позначкою «Тут є доступні ліки» у будь-якому населеному пункті). Місце виписки електронного рецепту та місце реєстрації пацієнта неважливі!

Головне, аби аптека мала договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за напрямом реімбурсації інсулінів. Перевірити – чи це так – можна за номером контакт-центру 16-77 або на сайті НСЗУ на дашбордах у розділі Е-дані.

*   *   *

Фото Євгена Котенка