Замах на Шефіра, закон про олігархів та пенсії по-новому — публікації тижня
Публікації Укрінформу про найважливіше, які ви могли пропустити цього тижня:
Основне із «закону про олігархів»
Верховна Рада 23 вересня ухвалила “антиолігархічний” закон (№5599). Його підтримали 279 народних депутатів. У документі визначено, що так званий Реєстр олігархів вестиме РНБО, участь олігархів в політиці і в ЗМІ істотно обмежать, а посадовців зобов’яжуть декларувати контакти з олігархами. Закон діятиме 10 років. Розповідаємо про нього в деталях.
***
Замах на Шефіра: відповідь обіцяють сильну
22 вересня близько 10 ранку під Києвом (на дорозі між селами Круглик і Ходосівка) невідомі обстріляли з автомата 7,62 калібру авто (марки Audi A8) Сергія Шефіра. Правоохоронці на Київщині прочісують сотні гектарів лісу, досліджують гільзи від патронів і перевіряють кілька версій замаху. Жодного підозрюваного поки не затримано. Укрінформ зібрав усе, що відомо наразі з офіційних джерел про обстріл автомобіля першого помічника Володимира Зеленського.
***
Пенсійна реформа: Це буде у 2023-му, найпізніше – у 2024 році
В Україні зараз на одного працівника припадає, згідно зі статистикою, один пенсіонер. Влада заявляє, що альтернативи змінам і переходу від солідарної до накопичувальної системи щодо пенсійного забезпечення немає. Зараз питання у тому, коли і як це планують зробити. Зміни до пенсійного законодавства хочуть ввести, за згоди Верховної Ради, з 2023 або 2024 року. Укрінформ розповідає, що чекає на пенсії 40-річних, а також про досвід інших країн та українські реалії.
***
Українська корупція: вкрасти легко, повернути – важко
Це уже давно перетворилося в Україні на традицію: колишні посадовці-корупціонери тікають за кордон разом із награбованим. Вважається, що початок такій «моді», наприкінці 90-х, поклав колишній прем’єр Павло Лазаренко. Після Революції Гідності з’явилася нова хвиля “емігрантів” – третя чи четверта. У 2014 році в іноземних юрисдикціях вдалося заблокувати активи колишніх керманичів на суми доволі скромні для подібних злочинів і обсягів корупції - 107 млн доларів, 135 млн швейцарських франків і 15,9 млн євро. Тобто скільки грошей було реально вкрадено за Януковича - ніхто точно не знає. І навіть ці кошти - не факт, що повернуться в Україну, адже арешти рахунків у правових державах не можуть тривати вічно. Якщо впродовж кількох найближчих років українські слідчі не нададуть іноземним колегам вироки судів у справах посадовців-утікачів, рахунки розморозять і гроші зникнуть. Укрінформ з’ясовував, які кримінальні справи у нас «висять на волосині».
***
Наглядова рада проти Вітренка: як розвивався конфлікт у Нафтогазі
Цього тижня чинна наглядова рада НАК «Нафтогаз України» провела своє останнє засідання, якому передувала низка корпоративних скандалів. Нагадаємо, що наприкінці квітня Кабмін звільнив тодішнього очільника Нафтогазу Андрія Коболєва в обхід наглядової ради. І зробив це у досить нестандартний спосіб – відсторонивши раду від повноважень на кілька днів. Відтоді у корпоративному врядуванні Нафтогазу розпочався «сезон штормів», який триває і досі. У питанні, наскільки правомірними були кадрові дії Кабміну та чому звільнили Коболєва, ЗМІ розбиралися вже неодноразово. Укрінформ зібрав повну хронологію цього конфлікту, спробував розібратися в деталях і відповісти на запитання, чим і як він може завершитися.
***
Кремль поставив експеримент на жителях ОРДЛО
На виборах до Держдуми РФ новоспечені «росіяни» з ОРДЛО перетворилися на електоральну «дійну корову» для російської партії влади, популярність якої дуже просіла. 8 вересня, за півтора тижні до виборів, в окупованому Донецьку висадився політичний десант — верхівка «Єдиної Росії» провела тут зліт своїх прихильників. Депутат Держдуми Дмитрій Саблін, перебуваючи в Донецьку, заявив, що на Донбасі «проходить експеримент з возз'єднання території з Росією». І ключовий етап цього «експерименту» - участь у російських виборах. Новоспечені «росіяни» з ОРДЛО масово голосували в Ростовській області. Дехто отримував російські паспорти просто перед голосуванням. З території окупованих районів було організовано 825 автобусних і 12 залізничних рейсів. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розповідає, що відбувалося під виглядом народного волевиявлення на тимчасово окупованих Росією українських землях.
***
Після захоплення Росією Криму нідерландська адвокатка Хелен Овер де Лінден взялася за вивчення питання санкцій ЄС проти Росії. Написала кілька наукових робіт та досліджень. Вона також відстежує порушників санкцій. Так, у 2017 році розгорівся грандіозний скандал через нідерландські компанії, які долучилися до будівництва Керченського мосту попри санкції та трагедію МН17, у якій загинуло 190 громадян Нідерландів. В інтерв’ю Укрінформу Хелен Овер де Лінден поділилася своїми думками щодо режиму санкцій проти РФ, причин їх порушення нідерландськими компаніями та нещодавно створеної Кримської платформи.
***
Світлана Гук, інфекціоніст-пульмонолог: Штам Delta заразніший, але загроза від нього не більша
Кількість хворих на «ковід», викликаний штамом Delta, в Україні стрімко зростає щодня. Лікарка Світлана Гук сама двічі перехворіла на COVID-19 і вдруге – набагато легше. Коли Укрінформ брав інтерв’ю у пані Світлани восени минулого року, вона ще була завідувачкою інфекційного відділення Київської міської клінічної лікарні №17. Зараз - керівник Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія». Вона розповіла про новий штам, його симптоми, заразність, ПЛР-тести та вакцини.
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
Фото: Нацполіція