Права аудиторії: як читачі, глядачі й слухачі можуть захищати свої інтереси в медіа

Куди можна поскаржитися на ЗМІ, якщо ви виявили порушення в матеріалах?

Сучасна людина щодня витрачає в середньому сім годин на споживання контенту, у тім числі з медіа. Проте серед цих потоків інформації ми часто натрапляємо на неякісний та маніпулятивний контент. 

Людина сама обирає, що читати чи дивитися. Зараз у багатьох онлайн-медіа з’явилася передплата або преміум-контент. Щоб аудиторія за нього платила, ЗМІ мусить подавати якісну, збалансовану та цікаву інформацію. 

Проте як бути з великими телеканалами, які фінансуються коштом олігархів? Чи можемо ми повпливати на суспільного мовника, який працює за рахунок грошей платників податків? Про права аудиторії в добу свідомого медіа споживання, дискутували під час Lviv Media Forum 2021.

ЯКІ ПРАВА МАЄ АУДИТОРІЯ МЕДІА? 

Медіаконсультантка і керівниця команди у програмі Консультування ньюзрумів Фундації Томсон Ройтер Ніна Кур’ята виділяє три ключові права аудиторії: право на представлення інтересів, на якісний контент та на захист своїх прав. 

Наприклад, в українських медіа часто зустрічається гендерна дискримінація. За даними Інституту масової інформації, жінки в регіональних ЗМІ згадуються втричі рідше, ніж чоловіки. Більше того, зазвичай вони стають героїнями у сюжетах, які стосуються криміналу, ДТП і надзвичайних новин. 

«Є ще велика проблема з правильними назвами для різних груп, меншин, професій, людей з інвалідністю», – розповіла Кур’ята під час Львівського медіафоруму. 

Один зі способів захистити свої права – це написати у редакцію. Медіатренерка каже, що за 8 років роботи на BBC Україна отримувала різноманітні скарги, які в тому числі стосувалися збалансованості й подачі контенту. 

«Наприклад, ви берете інтерв’ю в політичного діяча, і вам пише людина з протилежного політичного табору. І ця людина каже, де ваш баланс? Чому ви взяли інтерв’ю у крайньо-лівого кандидата. Ви маєте пояснити, що зараз триває передвиборча кампанія, і через тиждень вийде інтерв’ю з кандидатом з іншої партії», – каже Ніна Кур’ята. 

Але медіаекспертка наголошує: ЗМІ не повинні йти на поводу в аудиторії й писати про те, що хочуть читачі. «Це не наша робота, щоб усі були щасливими. Наша робота – пояснювати, чому ми зробили саме так», – підсумовує експертка.

ДОСВІД НІДЕРЛАНДІВ

Марго Сміт – колишня журналістка, режисерка розслідувальних фільмів та віце-голова Глобальної мережі журналістських розслідувань. Три року тому вона стала першою людиною на посаді омбудсмана на суспільному мовнику Нідерландів. 

У Нідерландах також діє Рада у справах преси. Однак вона приймає скарги тільки щодо тих медіа, які перебувають під її юрисдикцією. Тобто, ЗМІ самі вирішують, долучатися до Ради чи ні. 

До інституту омбудсмана можна поскаржитися виключно на суспільного мовника, до якого входить телебачення, радіо та онлайн-видання. Марго Сміт розслідує кейс, але у неї немає повноважень звільняти журналістів чи впливати на їхню редакційну політику. Проте вона може попередити редактора про недотримання журналістських стандартів чи інші порушення. За її словами, ЗМІ не відмовляються публікувати спростування чи виправляти помилки. 

«Люди часом жаліються на вибір теми, мовляв, чому обрали саме цю історію? Чому саме цей кут? Ми [журналісти] не вміємо пояснювати, чому ми робимо саме так, чому обираємо певні джерела. Я думаю, це величезне поле, де можна пояснювати це і здобувати довіру аудиторії», – розповіла Марго Сміт під час Львівського медіафоруму.

ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА? 

Комісія з журналістської етики випустила збірник про саморегулювання медійної сфери, в якому пояснюється, як розпізнати порушення та звернутися до комісії. Спершу потрібно проаналізувати матеріал на дотримання стандартів, які викладені в Кодексі етики українського журналіста. Наприклад, якщо видання публікує фоторепортаж про дорожньо-транспортну пригоду, де є фото загиблої людини крупним планом, – це втручання у приватне життя. А якщо у матеріалі про будівництво центру однієї з релігійних громад вживають слова «сектанти» і «секта» – це дискримінація за релігійною ознакою. 

Якщо ви виявили порушення в матеріалах, на ЗМІ можна поскаржитися на сайті Комісії з журналістської етики.

Громадяни також можуть подати звернення до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це постійний колегіальний, наглядовий та регуляційний орган в галузі телерадіомовлення. Нацрада стежить за дотриманням законодавства у цій галузі, бере участь у розробленні державної політики, вона має повноваження застосовувати санкції до каналів. Наприклад, нещодавно регулятор оштрафував телеканал «Наш» та подав позов до суду про анулювання ліцензії через мову ворожнечі в ефірі. 

Проте медіа мають прагнути до саморегуляції, тобто самостійно визначити професійні стандарти та етичні принципи і дотримуватися їх, спостерігаючи за діяльністю одні одних. «Саме саморегуляція у нашій галузі є дієвим механізмом урівноваження прав тих, хто працює в журналістиці, й нашої відповідальності перед суспільством, а також захисту від впливів тих, у чиїй власності перебувають засоби масової комунікації, і тих, хто користується владою і політичним впливом для того, щоб підлаштовувати галузь під свої потреби», – написав голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов. 

Люда Корнієвич