Німецька сторона розгляне ситуацію з ОУНівцем Багазієм у проєкті «Камені спотикання»

Німецька сторони взяла до уваги резонанс, який отримали плани увічнити пам’ять Володимира Багазія у проєкті з вшанування пам’яті жертв нацизму «Камені спотикання».

Рішення встановити камінь бургомістру Києва в 1941-42 роках призупинено, повідомила в середу офіційна представниця МЗС ФРН Марія Адебар, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми взяли до уваги дебати стосовно пана Багазія і ми сприймаємо ці обвинувачення дуже серйозно. Ми разом з українськими партнерами – Українським центром вивчення історії Голокосту – та з залученням інших експертів перевіримо історію цієї персони», – заявила Адебар.

Вона додала, що відбором кандидатів опікувалася українська сторона.

До остаточного висновку після перевірки біографії Багазія його фото вилучено зі сторінки проєкту, повідомила дипломат.

З 30 вересня до 8 жовтня планується встановити 10 камінів пам’яті.

Володимир Багазій був заарештований німецькою службою безпеки за свою націоналістичну діяльність та саботаж розпоряджень окупаційної влади. Розстріляний у 1942 року в Бабиному Яру разом з іншими діячами українського визвольного руху України.

Коли стало відомо про плани встановити камінь на честь Багазія, на адресу Німеччини почали надходити, переважно з російської сторони, обвинувачення в планах вшанувати пам’ять колаборанта.

«Камені спотикання» – міжнародний проєкт, покликаний вшанувати пам’ять жертв нацизму. В його ідеї лежить встановлення меморіального «каменю», невеликої металевої таблички з відомостями про особу, яка загинула від рук нацистів або врятувалась попри переслідування. «Камені спотикання» встановлюються поблизу її останнього місця проживання, роботи або навчання, вільно обраного цією людиною до початку переслідувань, арешту, депортації тощо, аби перехожі метафорично «спотикнулись» через нього та зупинились на хвилинку, замислившись про людину, яка жила тут колись.

Проєкт «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва» приурочений до 80 річниці трагедії у Бабиному Яру. В рамках проєкту відбувається встановлення іменних «каменів спотикання», що вшанують пам’ять людей, чия доля була пов’язана з Бабиним Яром, тобто ті, хто був вбитий чи переслідуваний нацистським режимом у період з 1941 по 1943 рік. До проєкту було залучено команди учасників: представників навчальних закладів, громадських організацій та приватних осіб. Вони проводять дослідження біографій персоналій до вшанування, відвідують освітні заходи, пов’язані з історією Бабиного Яру, історією меморіалізації цього простору тощо. Це робить київську реалізацію проєкту не лише комемораційною, а й освітньою.

Проєкт реалізується Українським центром вивчення історії Голокосту за ініціативи Посольства Федеративної Республіки Німеччини у Києві за підтримки КМДА за фінансування німецької сторони.