Вакцинація йде вдвічі повільніше, ніж за планом. Що робити?

Насамперед комунікувати з людьми напряму – через сімейних лікарів, роботодавців, а ще – розповідати про ситуацію в лікарнях

Нещодавно у ВООЗ заявили, що людство подолало 60% шляху для виходу з пандемії COVID-19, щоправда не уточнили, на чому саме базується такий висновок. Найімовірніше – на зростанні охоплення населення країн вакцинацією. Останні дані Світового банку свідчать, що 47,7% населення світу отримали хоча б одну дозу вакцини проти COVID-19. Це, звісно, усереднений показник, як температура по палаті, і Україна належить до тих країн, для який цей шлях імовірно буде довшим. Станом на 12 жовтня повністю вакциновано лише 15% населення. І, на жаль, в останні тижні щоденна кількість «уколів» практично не збільшується – Україна зависла на позначці в 120-130 тисяч введених доз на добу. Аби заохотити більше українців вакцинуватися, уряд виділив додаткові 25 млн грн з бюджету на підсилення інформкампанії з вакцинації від COVID-19 на телебаченні. Але, схоже, що однієї цієї стратегії буде недостатньо…

У вересні планували 8 мільйонів щеплень, а зробили 3,5 мільйони

Згідно з оновленим у липні Національним планом вакцинації, у серпні в Україні мали зробити 6 мільйонів щеплень, у вересні – понад 8,23 мільйони, а з жовтня вийти на показник у 8,5 мільйонів щомісяця, щоб до кінця року охопити вакцинацією більшу частину дорослого населення. Для цього було передбачено використання майже 48 мільйонів доз вакцин.

Але попри те, що об’єми вакцинації росли, вони залишалися вдвічі меншими за заплановані показники. Так, у серпні було введено 3,6 мільйонів доз, у вересні – 3,5 мільйонів, а в жовтні за 12 днів – 1,2 мільйони. Щоденні показники вакцинації зависли на рівні 120-130 тисяч за добу ще з вересня. Найбільша кількість проведених щеплень за добу була аж за 9 вересня і склала 173 тисячі, а в жовтні поки добова вакцинація не перевищувала 152 тисячі.

Навіть більше – якщо з початком вакцинальної кампанії у пунктах вакцинації стояли черги, то зараз деякі з них взагалі пустують, що визнав у нещодавньому інтерв’ю «Фокусу» головний санітарний лікар Ігор Кузін. За його словами, насамперед це пов’язано з тим, що багато часу йде на те, щоб переконати людей вакцинуватися. З іншого боку, у деяких регіонах існує нестача медпрацівників. «Якщо влітку їх було достатньо для всіх центрів вакцинації, то зараз стає все менше через те, що лікарі "первинки" повертаються до обслуговування населення, адже зростає кількість випадків COVID-19 і сезонних гострих респіраторних вірусних інфекцій. Ми працюємо над оптимізацією мережі вакцинальних пунктів, можливо, скоротимо їхню кількість, щоб вони не простоювали без діла», – сказав головний санлікар країни.  

Як у Первомайському вдалося 50% дорослого населення вакцинувати

Але попри низький рівень охоплення вакцинацією по країні, існують регіони, де змогли завоювати у мешканців довіру до «уколу». Приміром, один із лідерів – місто Первомайський, що на Харківщині. Нині там вакциновано майже 50% дорослого населення (усього в місті проживає близько 30 тисяч людей).

Міський голова Первомайського Микола Бакшеєв поділився з Укрінформом рецептом успіху. Говорить, що спрацював не один, а цілий комплекс заходів, аби стимулювати місцевих жителів вакцинуватися.

«Один із компонентів – це, звісно, комунікація. Приміром, ми записували декілька відеозвернень з інфографікою і просували їх в соцмережах чітко для міської територіальної громади. Регулярно виходили ролики, де я на побутовому рівні розповідав, чому потрібно вакцинуватися (Микола Бакшеєв за фахом ветеринарний лікар і знає закони інфекційних процесів. – Ред.). Також важливу роль зіграла робота сімейних лікарів. Вони знають своїх пацієнтів краще за всіх, мають серед них кращу довіру, ніж влада, тож ефективно роз’яснювали необхідність вакцинації. Тобто вдалося охопити дві різні аудиторії: більш молоде покоління у соцмережах, а сімейні лікарі працювали із літніми людьми, знаючи, у кого які хронічні захворювання», – розповів мер Первомайська.

Він додав, що третім важливим напрямом промоції вакцинації стали зустрічі у виробничих колективах. «Ми виїжджали на підприємства, установи, організації, де так само розповідали про вакцинацію більш вузькій аудиторії. Важливо, що ми відповідали на запитання працівників, а також наводили досвід країн, які знаходилися на наступному етапі поширення епідемії. Разом з лікарями ми організовували вакцинацію прямо на підприємствах, бо багатьом людям не зручно відпрошуватися з роботи для проведення щеплення», – зазначив Микола Бакшеєв. Також він розповів, що декілька підприємств і міська рада враховували факт наявності щеплень при преміюванні. Приміром, одне з підприємств нараховувало по 3 тисячі премії працівникам, що вакцинувалися, а інше попередило, що не виплачуватиме оздоровчі тим, хто відмовився від щеплення.

Водночас, у села, підпорядковані місту, де не було фельдшерських пунктів, виїжджали вакцинальні бригади. І в результаті усіх цих зусиль вдалося охопити щепленнями більше 30% людей. Але на цьому процес запнувся. «Десь із 35 до 40% ми просувалися по краплі і тоді зрозуміли, що аудиторію, досяжну в інфопросторі, ми вже вичерпали. Але коли почалася нова хвиля, ми забезпечили щоденне інформування щодо ситуації в стаціонарах, і люди зрозуміли, що краще вакцинуватися, ніж туди потрапити», – підсумував Микола Бакшеєв.

Самої вакцинації недостатньо, потрібно забезпечувати обмеження

Тим часом через поширення нових штамів епідситуація стає дедалі гіршою, і у ВООЗ змінили підхід до вакцинації. Якщо ще у травні 2021 року регіональний директор ВООЗ Ганс Клюге вважав, що «пандемія завершиться, коли ми доб'ємося вакцинації 70% населення планети», то вже у вересні він заявив, що головною метою вакцинації тепер стало насамперед запобігання важким формам захворювання, запобігання смерті.

Власне, дані найбільшого дослідження (у Франції), в якому охоплено 22 мільйони людей старших 50 років це підтверджують: вакцинація знизила ризик госпіталізації вакцинованих на 90%, пише The Guardian.

Подібне спостереження мають і в Україні. «З 1 вересня у нас зареєстровано 476 випадків захворювання на ковід. З них вакцинованих лише 11 осіб. З них лише один потрапив у стаціонар, решта лікувалися амбулаторно», – поділився статистикою Микола Бакшеєв.

Олег Самчук, очільник лікарні швидкої допомоги Львова, з відчаєм закликав жителів міста вакцинуватися і навів ось таку статистику з лікарні: «Станом на сьогодні у нас 488 пацієнтів з пневмоніями, у 458 – з позитивними ПЛР-тестами. 42 людини в реанімації, 12 – на штучній вентиляції легень. До лікування пацієнтів у covid-зоні залучено 35 медичних бригад. Ці люди – герої. Уже не перший місяць вони працюють на межі людських зусиль, але зараз щодень їм стає лише важче. А суспільство їм не допомагає! Лише 18% українців – вакциновано. Мізер! І це при тому, що вакцина реально захищає. Із ПІВТИСЯЧІ пацієнтів із коронавірусом щеплена ОДНА людина!»

Але епідеміологиня та експертка ВООЗ з реагування на біологічні загрози Наталія Виноград у коментарі Укрінформу наголошує: однієї вакцинації недостатньо, щоб зупинити поширення вірусу. Вакцинована людина може його все одно його поширювати, а обмеження з початком нової хвилі так і не були введені.

«Вакцинована людина матиме легкі симптоми і не звертатиме них уваги, поширюючи вірус. І така людина небезпечна з точки зору епідеміології. Всі знали, що у вересні буде нова хвиля, але концерти, масові зібрання не відмінили. Вже усі забули про те, що треба тримати дистанцію, не збиратися натовпами, носити правильно маски. Взагалі, на мою думку, найефективніше боротися з епідемією – це працювати в осередках зараження, як це роблять Китай, Південна Корея і ще три десятки країн. Людей, що контактували з інфікованими обстежують, слідкують чи не розвинулися у них симптоми і вакцинують. Саме на заходах довкола інфікованої особи, ранньому виявлення перших випадків і тримається нормальне життя в Китаї. Але для цього, звісно, потрібна потужна система епіднагляду, якої у нас зараз немає», – підсумовує епідеміологиня.

Юлія Горбань, Київ