Україна і Польща повинні спільно боротися з російською дезінформацією – експерти
Країни регіону, зокрема Україна і Польща, повинні об’єднати свої зусилля в боротьбі з російською дезінформацією. Ключовим у цьому питанні є обмін досвіду між країнами у протидії російським фейкам, а також створення спільних цифрових інструментів протидії дезінформації.
На цьому наголосили українські та польські експерти в рамках онлайн-дискусії на тему “Дезінформація та імідж Польщі в Центрально-Східній Європі”, передає кореспондент Укрінформу.
Голова Інституту інформаційної безпеки України Артем Біденко під час дискусії підкреслив, що об'єднання зусиль у боротьбі з дезінформацією полягає, зокрема, у створенні цифрових інструментів протидії. Йдеться про використання великих баз даних та штучного інтелекту для того, щоб виявляти єдині атаки на уряди демократичних країн, які керуються з Москви.
Він звернув увагу, що коли аналізуються фейкові новини чи, наприклад, боротьба історичних наративів у контексті українсько-польських відносин, то досить складно знайти, хто знову порушує це питання, з якою метою він це робить, цілеспрямовано чи ні.
“Але за допомогою цифрових інструментів, аналізу того, наскільки швидко поширюється інформація, хто її поширює, звідки ця інформація береться і які слова використовуються, по роботі з великими масивами даних ми можемо дуже чітко побачити, хто є автором тих чи інших наративів, хто це все створює”, - наголосив Біденко.
Він додав, що аналіз такої інформації потрібно показувати урядовцям для прийняття відповідних рішень на рівні держав.
Експерт зазначив, що в технічному аспекті йдеться про розробку відповідних додатків до смартфонів, додатків до інтернет-браузерів, й аналітичних інструментів, які дозволятимуть “чітко і недвозначно вказувати на те, хто може бути автором дезінформації, хто може її поширювати, і як швидко і з якого регіону вона поширюється”.
Експерт запевнив, що такі інструменти зараз створюються в рамках ЄС, в інституціях по боротьбі з дезінформацією, зокрема і за участю українських інституцій.
“Упродовж 5-7 років ці інструменти буде об’єднано в якусь широку мережу, у першу чергу в ЄС, а далі поширено між усіма демократичними країнами. Це буде найголовніший удар по дезінформаційних кампаніях Росії”, - констатував Біденко.
За його словами, лише спільними зусиллями можна буде подолати навалу російської дезінформації, яку відчувають демократичні країни регіону.
Біденко зауважив, що з брехнею складно боротися лише правдою, необхідно мати інструменти її блокування на рівні інструментарію.
Голова Інституту інформаційної безпеки України також висловив думку, що необхідно створити спеціальний фонд стартапів для 3-5 країн, де молоді команди з цих країн могли б створювати цифровий інструментарій для боротьби з дезінформацією.
Експертка з питань Росії в Польському інституті міжнародних справ (PISM) Агнєшка Легуцька висловила думку, що в регіоні ЦСЄ найбільшу резистентність до дезінформації мають українці. Йдеться як про громадянське суспільство в Україні, так і про різного роду інституції й активність у соцмережах.
“Дуже важливою була б співпраця щодо вивчення позитивного досвіду українців, зокрема у побудові суспільної резистентності, як ідентифікувати і розуміти дезінформацію”, - підкреслила Легуцька.
За її словами, важливою також є передача досвіду іншим країнам, які не так сильно розуміють природу російської дезінформації.
“І це є нашим завданням”, - констатувала вона.
Експерт Центру Східної Європи Варшавського університету Юстина Олендська звернула увагу на необхідність підвищення грамотності у суспільстві, аби чим більше людей розуміло, чим є дезінформація і як від неї захищатися. За її словами, сила протидії дезінформації полягає у співпраці, зокрема між ЗМІ та польськими й українськими експертними середовищами. Вона навела приклад: в рамках Національної агенції академічного обміну (NAWA) Польщі, польські та українські експерти хочуть спільно реалізовувати проєкт, який досліджуватиме російську дезінформацію в Україні і Польщі.
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь підкреслив, що у контексті протидії російській дезінформації важливими також є тренінги для журналістів, експертів, політиків і навіть дітей у школах.
“Це - найкоротший шлях, щоб суспільство зрозуміло, що російська державна політика - це не просто політика фейків, а цілеспрямована стратегія, яку дуже важко виявляти”,- зауважив Самусь.
За його словами, українські експерти проводили такі тренінги в Польщі і за кордоном, а ефект є вражаючим: люди чітко розуміють, що це не просто якісь окремі фейки, а добре продумана російська стратегія дій, яку потрібно розуміти і виявляти за допомогою технологічних інструментів.
Організатором онлайн-дискусії українських та польських експертів був Економічний форум у Польщі та МЗС РП.